ВСТУП

Сукупність правових норм, що регулюють коло суспільних відносин зі створення та використання наукових розробок, творів літератури і мистецтва належить до компетенції складової цивільного права - авторського права.

Цивільне право традиційно виконує функції визнання авторства на вже створені творчі результати, встановлює їх правовий режим, матеріальне і моральне стимулювання та захист їх авторів. Разом з тим норми сучасного цивільного права регулюють відносини з організації (на підставі договорів) створення, передачі та використання нових досягнень у галузі науково-технічної, художньої та іншої творчої діяльності.

Норми цивільного права сприяють підвищенню культурного рівня суспільства, охороні прав та інтересів творців наукових і літературно-художніх цінностей. У свою чергу, право інтелектуальної власності на винахід, художній твір, промисловий зразок, селекційні досягнення, товарний знак тощо забезпечує вирішення таких важливих завдань, як прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва, якості та конкурентоспроможності продукції.

Актуальність теми полягає в тому, що достатнє законодавче забезпечення даної сфери діяльності суспільства, а також певної людини окремо, сприяє активному розвитку в Україні ініціативи в галузі науки, техніки, літератури, мистецтва, видах творчої та інтелектуальної діяльності.

Метою дослідження є розкриття поняття і джерел авторського права, висвітлення обєктів авторського права та субєктів авторських відносин, а також висвітлення особливостей правової регламентації відносин між ними.

Обєктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються при створенні і використанні творів як обєктів права інтелектуальної власності.

Предметом дослідження є законодавство України, включаючи її міжнародні договори, яке регулює правовідносини в сфері права інтелектуальної власності, а також зарубіжні джерела права у даній галузі правового регулювання.

На основі обєкта, предмета і мети дослідження було сформульовано наступні завдання:

– розкрити сутність основних понять;

– виявити та опрацювати фахову літературу

– дослідити обєкти і субєкти авторського права;

– розглянути особливості правової регламентації відносин, що виникають у процесі створення і використання обєктів права інтелектуальної власності.

У процесі написання курсової роботи були використано комплексний підхід до вивчення, що передбачає поєднання кількох наукових методів:

- на теоретичному рівні: аналіз та синтез, інформаційний, історичний, структурний підходи, дедукція та індукція, порівняльний аналіз;

- на емпіричному рівні: аналітичний метод у вивченні стану дослідження обраної теми та системний метод у вивченні літератури.

Україна вже має достатнє законодавче регулювання ініціативи в галузі науки, техніки, літератури, мистецтва та в інших видах творчої діяльності, оскільки Конституція України гарантує громадянам право на результати своє інтелектуальної, творчої діяльності. Ц засади реалізовані і в Цивільному кодексі України (книга четверта), яка складається з 12 глав (ст. 418-508), і в Законі України "Про авторське право і суміжні права" в редакції від 11 липня 2001 року, і в ряді інших нормативно-правових актів. До того ж, слід додати, що дана тема висвітлена у підручниках та навчальних посібниках різних українських авторів, наприклад, таких як М.І. Панченко, В.І. Борисової, Л.М. Баранова, І.В. Жилінкова, О.А. Підопригори, І.А. Безклубого та ін.

Структура роботи визначена метою дослідження. Робота складається з вступу, чотирьох розділів, що містять девять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.