1. Організація первісного суспільства.

Людське суспільство пройшло великий шлях у своєму розвитку. За даними сучасної науки, планета Земля виникла майже 4,7 млрд років тому. Приблизно 3-3,5 млрд років назад на нашій планеті зародилося життя. Майже 2 млн років тому на Землі з'явилася людина, а 40 тис. років тому зробила перші кроки по планеті людина сучасного виду — Homo sapiens — Людина розумна.

З курсу історії пригадайте, що відрізняло первісну людину від мавпи. Якими були перші знаряддя праці первісної людини?

Період від появи перших людей до виникнення держави називають первісним суспільством — додержавним періодом існування людства. З перших кроків свого існування людина жила в колективі. Першим колективом давніх людей стало людське стадо (або первісна праобщина). Цей колектив був досить сталий — адже об'єднував родичів, але невеликий — два-три десятки дорослих жінок і чоловіків і кілька десятків дітей. Навіть у такому колективі потрібна була певна соціальна організація, яка необхідна для виживання в складних умовах існування первісної людини. Вона спиралася на безпосереднє спілкування членів людського стада.

З часом людина вдосконалювала знаряддя праці, оволодівала новими трудовими навичками, змінювалася й соціальна організація суспільства. На зміну людському стаду прийшла родова община. Кількість членів цього колективу була набагато більшою, однак він також об'єднував родичів, осіб, пов'язаних спільним походженням. При цьому члени общини вели спільне господарство, разом працювали. Як правило, родову общину очолювала жінка.

Поступово окремі родові общини згуртовувалися в більш великі людські об'єднання — племена. Членів племені об'єднувало вже не лише кровне споріднення, а й шлюб.

Однак основні ознаки організації суспільства на всіх етапах первісного ладу залишалися однаковими. Спочатку влада належала всьому людському колективу (людському стаду, общині, племені) у цілому. Всі члени суспільства мали абсолютно рівні права та обов'язки, жоден із них не мав привілеїв. Вищою владою були загальні збори (рада) усіх дорослих членів людського колективу. Саме на цих зборах приймалися найважливіші рішення, які стосувалися всього колективу, обирався старійшина — найдосвідченіший та найавторитетніший представник людського колективу. Він здійснював повсякденне керівництво життям колективу, безпосередньо брав участь у всіх справах племені й общини.

Влада старійшини підтримувалася авторитетом і повагою до нього. Рішення та вказівки старійшини виконувалися добровільно, на підставі довіри до нього, його досвіду та вміння. У разі порушення порядку, установленому в первісному людському колективі, вживали певних заходів, а часом і примус. Найстрашнішим покаранням того часу було вигнання з племені, адже одноосібно тогочасна людина вижити не могла.

Однак при цьому в первісному суспільстві не було спеціальних органів примусу, які займалися тільки цією діяльністю. Ця система соціального управління отримала назву первісна демократія. Для неї характерні певні особливості, що відрізняють її від організації влади, соціального управління в більш пізній період — після виникнення держави.

[[влада в первісному суспільстві|]]