3. Зміст права користування чужою земельною ділянкою для забудови

1. Він визначається умовами договору про встановлення цього права. Права та обов'язки власника земельної ділянки уже викладені. Власник має право надавати земельну ділянку або її частину іншій особі в користування для забудови. Він має право вимагати, щоб земельна ділянка використовувалася за призначенням. Власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю земельною ділянкою в межах, не обтяжених суперфіцієм.

Безперечно, основним правом власника земельної ділянки, переданої в користування іншій особі для забудови, є право на оплату за користування. При цьому розмір плати, порядок і строки її виплати визначаються умовами договору про встановлення суперфіцію. Це може бути оплата в будь-якій формі. Якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, то договором може бути передбачено право власника ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.

Як уже зазначалося, власник земельної ділянки, переданої в користування для забудови, може її відчужити будь-яким цивільно-правовим способом під час дії суперфіцію. Але перехід права власності від колишнього власника до іншої особи не припиняє самого суперфіцію і не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою. Новий власник ділянки, обтяженої суперфіцієм, не може його обмежити, змінити чи припинити.

Землекористувач (суперфіціарій) має своїм основним правом користування земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором. Право власності на будівлі (споруди), зведені на чужій земельній ділянці, переданій землекористувачу за суперфіцієм, належить землекористувачу. Останній, як і будь-який власник майна, має право володіти, користуватися І розпоряджатися зведеними ним на чужій земельній ділянці будівлями (спорудами). В разі продажу цих будівель (споруд) до їх покупця — нового власника, переходить право користування земельного ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, які були визначені в договорі про встановлення суперфіцію.

Землекористувач (суперфіціарій) зобов'язаний своєчасно і систематично вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови. Він також зобов'язаний сплачувати встановлені податки та інші платежі відповідно до чинного законодавства.

У договорі про встановлення сервітуту можуть бути визначені й інші права та обов'язки сторін, які не суперечать чинному законодавству.