logo search
Ромовська - Українське цивільне право

§ 3. Закінчення строку

Строк закінчується в останній його день. Термін «закінчення» строку використано у статтях 111, 135, 344, 447, 631, 947, 950, 1298 ЦК. Поряд з ним у багатьох статтях вживається «сплив» строку («до спливу строку» - стаття 46; «після спливу» - стаття 46, 112, 338, 968; «зі спливом» - стаття 677, 972).

Закінчення строку і сплив строку - синоніми, тому варто було б вживати лише один із них, очевидно, перший. «Сплив» строку - це своєрідний спогад про водяні годинники.

Стаття 254 ЦК чітко визначає закінчення строку:

1) Якщо строк обчислюється роками, то він закінчується у від­повідні місяць, день останнього року.

Договір оренди складського приміщення було укладено 15 жовтня 2003 р. строком на п'ять років. Строк оренди бу­де обчислюватися з 16 жовтня 2003 р. і закінчиться 16 жовт­ня 2008 р.

2) Якщо строк визначений місяцями, то він закінчиться у відпо­відне число останнього місяця.

Договір зберігання на товарному складі було укладено 23 вересня строком на 6 місяців. Строк буде обчислюватися з 24 вересня і закінчиться 24 березня.

** 3) Якщо строк визначений тижнями, то він спливе у відповід­аний день останнього тижня.

У четвер було укладено договір на охорону будинку на час тимчасової відсутності власника строком на три тижні.

472

473

Українське цивільне право

Розділ VI. Здійснення цивільних правовідносин

Цей строк буде обчислюватися з п'ятниці і припиниться у тре­тю п'ятницю.

Останній день строку може припасти на вихідний, святковий або інший неробочий день. Якщо, наприклад, строк договору оренди закінчився 1 січня, тобто у святковий день, це не матиме якихось особливих наслідків. Але якщо особа мала вчинити певну дію і останнім для цього днем виявилося 1 січня, днем закінчення строку на вчинення цієї дії (наприклад, подання позову) буде пер­ший після цього робочий день.

Прострочення Про прострочення мова йде у статтях 612,

613, 785, 923 ЦК. Простроченням вважа­ється невчинення особою певної юридичної дії до закінчення строку, встановленого договором або законом.

Так, за статтею 612 ЦК, боржник вважається таким, що про­строчив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Синонімом прострочення є запізнення.

У статті 645 ЦК визначені наслідки одержання із запізненням відповіді на пропозицію укласти договір.

Той же зміст вкладається у термін «затримка» (стаття 922 ЦК).

Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика про на­стання страхового випадку може бути підставою для відмови від здійснення страхової вимоги (стаття 991 ЦК).

Пропущення строку (статті 855, 1272 ЦК) - це також простро­чення.