§ 1. Загальні зауваги

Права та обов'язки, якими володіла особа в момент виникнення правовідносин, можуть згодом перейти до іншого суб'єкта.

Власник будинку може продати його іншій особі. Кредитор може продати чи подарувати своє право вимоги. В результаті цьо­го первісний кредитор перестане бути стороною в зобов'язанні, а його місце займе інша особа. Боржник з дозволу кредитора може перекласти свій обов'язок на іншу особу. У разі злиття двох юри­дичних осіб права та обов'язки кожної з них перейдуть до ново­утвореної юридичної особи.

У всіх цих ситуаціях мова йде про правонаступництво. Однак, оскільки до іншої особи переходять часто не лише права, а й обов'язки, термін «правонаступництво» слід сприймати з певною часткою умовності.

При правонаступництві до правонаступника переходять права та обов'язки у тому обсязі, в якому вони належали «праводавцеві» (термін професора Б. Б. Черепахіна)¹.

Правонаступництво часто пов'язане з волею особи, яка передає свої права та обов'язки, і з волею особи, яка їх приймає.

Д. купив квартиру, сервітут на проживання в якій мала А., ко­лишня дружина продавця, про шо Д. не був повідомлений. У цій ситуації Д. має право оспорити договір як такий, шо був ним укладений внаслідок помилки в предметі. Якшо він цього не зробить, на нього як нового власника спаде обтяження права власності у виді права А. на проживання в квартирі.

У разі спадкування за заповітом заповідач призначає свого пра­вонаступника. Для виникнення правонаступництва у цьому випад­ку необхідна згода спадкоємця, тобто прийняття ним спадщини.

При спадкуванні за законом, оскільки кожна людина смертна, можна також говорити про згоду особи на перехід, у разі її смерті, спадщини до тих, хто як спадкоємець визначений законом.

При реорганізації юридичної особи, якщо вона здійснюється, наприклад, за волею засновника, воля органу юридичної особи може не братися до уваги.

Об'єкти Об'єктами правонаступництва можуть

правонаступництва ^бУ™ ^{лише ті п}Р^{ава та} обов'язки, які не

пов'язані з особою їх носія, які є, так би мовити, юридично безликими.

За статтею 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно нерозривно пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути перекладене на іншу особу. Іншими словами, обов'язок боржника, що нерозривно пов'язаний з його особою, не може бути об'єктом правонаступництва. Так, обов'язок художника намалювати картину за замовленням організаторів ви­ставки є виключним або, як тепер кажуть, ексклюзивним обов'яз­ком і тому, у разі його смерті, цей обов'язок «помре» разом із ним.

Не є об'єктом правонаступництва особисті немайнові права лю­дини, оскільки цими правами наділений кожен, а отже, мати два права на життя чи два права на недоторканність житла неможливо.

А як з авторськими правами особистого немайнового харак­теру? Чи може перейти до спадкоємця або іншого правонаступни­ка право на недоторканність твору, інші немайнові права?

Ствердна відповідь на це питання давалася на підставі статті 494 ЦК 1963 р.¹

У частині 4 статті 423 ЦК України особистим немайновим на­звано право перешкоджати будь-якому посяганню на право інте­лектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця. А у статті 438 ЦК до особистих немайнових прав віднесе­но право на недоторканність твору.

У частині 2 статті 423 ЦК зазначено, що особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. А за частиною 4 цієї ж статті особисті немайнові права не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими зако-

Д^в-^{: Че}Р^епахин Б. Б. Правопреемство по советскому гражданскому праву // Трудьі по гражданскому праву.- М, 2001.- С. 311.

438

Ро.мовська 3. В. Про успадкування особистих немайнових прав // Вісник Київського університету. Серія права. 1968. № 9.— С. 90-96.

A1Q

датське цивільне право

Як можна взаємоузгодити ці норми? Видається, що лише за до­помогою розумності як засади регулювання цивільних відносин.

Не може, безперечно, передаватися авторство (право авторства). Що ж до права на недоторканність твору, то у частині 2 статті 439 ЦК зазначено, що у разі смерті автора недоторканність твору охо­роняється особою, яка уповноважена автором або спадкоємцем.

Отже, у разі смерті автора право на недоторканність припиня­ється, тому спадкоємець може здійснювати лише охорону недотор­канності твору.

Цей спосіб виходу із ситуації навряд чи є найкращим. Адже за­борона правонаступництва особистих немайнових прав повинна б беззастережно стосуватися лише цих прав як прав людини. Деякі особисті немайнові права фізичної особи як автора могли би пере­ходити до правонаступників.

К. стала інвалідом в результаті ушкодження здоров'я, що було результатом винної поведінки С. Згідно з рішенням суду С. присуджено виплатити К. одноразово 800 гривень, витраче­них на лікування та посилене харчування, 5 тисяч гривень відшкодування за моральну шкоду та щомісячно по 120 гри­вень як втрачений дохід.

Через рік К. померла. На день смерті К. їй було виплачено за п'ять місяців по 120 гривень. Лочка К. як спадкоємець вважа­ла, шо невиплачені суми входять до складу спадщини як право вимоги і зажадала виплати їй всієї заборгованості.

Згідно із частиною 3 статті 1230 ЦК, об'єктом правонаступниц­тва є грошова сума, яка уже присуджена судом як відшкодування моральної шкоди. Отже, до дочки перейшло право вимагати ви­плати їй усієї суми заборгованості.

За статтею 1218 ЦК, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спад­щини і не припинилися внаслідок його смерті.

А у статті 1219 ЦК конкретизуються ті права, які не входять до складу спадщини, оскільки вони нерозривно пов'язані з особою спадкодавця. До цих прав належить право на відшкодування шко­ди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Тобто, зі смертю К. припиняється її право на подальшу виплату відшкоду­вання і відповідно припиняється обов'язок С. сплачувати це від­шкодування від дня смерті К.

Водночас заборгованість, яка виникла до дня смерті К. у зв'язку 440

Розділ VI. Здійснення цивільних правовідносин

з невиконанням рішення суду, входить до складу спадщини. Отже, право вимагати виплати цієї заборгованості є предметом правона­ступництва. Тому вимога дочки К. є законною і підлягає задово­ленню.