§ 1. Загальні зауваги
Права та обов'язки, якими володіла особа в момент виникнення правовідносин, можуть згодом перейти до іншого суб'єкта.
Власник будинку може продати його іншій особі. Кредитор може продати чи подарувати своє право вимоги. В результаті цього первісний кредитор перестане бути стороною в зобов'язанні, а його місце займе інша особа. Боржник з дозволу кредитора може перекласти свій обов'язок на іншу особу. У разі злиття двох юридичних осіб права та обов'язки кожної з них перейдуть до новоутвореної юридичної особи.
У всіх цих ситуаціях мова йде про правонаступництво. Однак, оскільки до іншої особи переходять часто не лише права, а й обов'язки, термін «правонаступництво» слід сприймати з певною часткою умовності.
При правонаступництві до правонаступника переходять права та обов'язки у тому обсязі, в якому вони належали «праводавцеві» (термін професора Б. Б. Черепахіна)1.
Правонаступництво часто пов'язане з волею особи, яка передає свої права та обов'язки, і з волею особи, яка їх приймає.
Д. купив квартиру, сервітут на проживання в якій мала А., колишня дружина продавця, про шо Д. не був повідомлений. У цій ситуації Д. має право оспорити договір як такий, шо був ним укладений внаслідок помилки в предметі. Якшо він цього не зробить, на нього як нового власника спаде обтяження права власності у виді права А. на проживання в квартирі.
У разі спадкування за заповітом заповідач призначає свого правонаступника. Для виникнення правонаступництва у цьому випадку необхідна згода спадкоємця, тобто прийняття ним спадщини.
При спадкуванні за законом, оскільки кожна людина смертна, можна також говорити про згоду особи на перехід, у разі її смерті, спадщини до тих, хто як спадкоємець визначений законом.
При реорганізації юридичної особи, якщо вона здійснюється, наприклад, за волею засновника, воля органу юридичної особи може не братися до уваги.
Об'єкти Об'єктами правонаступництва можуть
правонаступництва бУ™ лише ті пРава та обов'язки, які не
пов'язані з особою їх носія, які є, так би мовити, юридично безликими.
За статтею 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно нерозривно пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути перекладене на іншу особу. Іншими словами, обов'язок боржника, що нерозривно пов'язаний з його особою, не може бути об'єктом правонаступництва. Так, обов'язок художника намалювати картину за замовленням організаторів виставки є виключним або, як тепер кажуть, ексклюзивним обов'язком і тому, у разі його смерті, цей обов'язок «помре» разом із ним.
Не є об'єктом правонаступництва особисті немайнові права людини, оскільки цими правами наділений кожен, а отже, мати два права на життя чи два права на недоторканність житла неможливо.
А як з авторськими правами особистого немайнового характеру? Чи може перейти до спадкоємця або іншого правонаступника право на недоторканність твору, інші немайнові права?
Ствердна відповідь на це питання давалася на підставі статті 494 ЦК 1963 р.1
У частині 4 статті 423 ЦК України особистим немайновим названо право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця. А у статті 438 ЦК до особистих немайнових прав віднесено право на недоторканність твору.
У частині 2 статті 423 ЦК зазначено, що особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. А за частиною 4 цієї ж статті особисті немайнові права не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими зако-
Дв-: ЧеРепахин Б. Б. Правопреемство по советскому гражданскому праву // Трудьі по гражданскому праву.- М, 2001.- С. 311.
438
Ро.мовська 3. В. Про успадкування особистих немайнових прав // Вісник Київського університету. Серія права. 1968. № 9.— С. 90-96.
A1Q
датське цивільне право
Як можна взаємоузгодити ці норми? Видається, що лише за допомогою розумності як засади регулювання цивільних відносин.
Не може, безперечно, передаватися авторство (право авторства). Що ж до права на недоторканність твору, то у частині 2 статті 439 ЦК зазначено, що у разі смерті автора недоторканність твору охороняється особою, яка уповноважена автором або спадкоємцем.
Отже, у разі смерті автора право на недоторканність припиняється, тому спадкоємець може здійснювати лише охорону недоторканності твору.
Цей спосіб виходу із ситуації навряд чи є найкращим. Адже заборона правонаступництва особистих немайнових прав повинна б беззастережно стосуватися лише цих прав як прав людини. Деякі особисті немайнові права фізичної особи як автора могли би переходити до правонаступників.
К. стала інвалідом в результаті ушкодження здоров'я, що було результатом винної поведінки С. Згідно з рішенням суду С. присуджено виплатити К. одноразово 800 гривень, витрачених на лікування та посилене харчування, 5 тисяч гривень відшкодування за моральну шкоду та щомісячно по 120 гривень як втрачений дохід.
Через рік К. померла. На день смерті К. їй було виплачено за п'ять місяців по 120 гривень. Лочка К. як спадкоємець вважала, шо невиплачені суми входять до складу спадщини як право вимоги і зажадала виплати їй всієї заборгованості.
Згідно із частиною 3 статті 1230 ЦК, об'єктом правонаступництва є грошова сума, яка уже присуджена судом як відшкодування моральної шкоди. Отже, до дочки перейшло право вимагати виплати їй усієї суми заборгованості.
За статтею 1218 ЦК, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
А у статті 1219 ЦК конкретизуються ті права, які не входять до складу спадщини, оскільки вони нерозривно пов'язані з особою спадкодавця. До цих прав належить право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Тобто, зі смертю К. припиняється її право на подальшу виплату відшкодування і відповідно припиняється обов'язок С. сплачувати це відшкодування від дня смерті К.
Водночас заборгованість, яка виникла до дня смерті К. у зв'язку 440
Розділ VI. Здійснення цивільних правовідносин
з невиконанням рішення суду, входить до складу спадщини. Отже, право вимагати виплати цієї заборгованості є предметом правонаступництва. Тому вимога дочки К. є законною і підлягає задоволенню.
- Звернення до читача
- Г лава 1 Цивільні відносини
- § 1. Особливості цивільних відносин
- § 2. Цивільні відносини і цивільне законодавство
- Глава 2 Соціальні регулятори цивільних відносин.
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Юридичне право як регулятор цивільних відносин
- А. Короткий аналіз регулювання цивільних відносин на українських землях до початку XX ст.
- § 3. Система чинного національного цивільного законодавства України
- 1. Конституція України
- 2. Міжнародні договори
- 3. Закони України
- 4. Інші акти цивільного законодавства
- 5. Проблема межі законодавчого регулювання цивільних відносин
- § 4. Чинність актів цивільного законодавства
- § 5. Прогалини у регулюванні цивільних відносин
- Глава 4 Договірне право
- Глава 6 Моральне право
- Глава 7
- Глава 9 Історія прийняття Цивільного кодексу України
- Глава 10 Джерела Цивільного кодексу України
- § 1. Наука
- § 2. Практика життя
- § 3. Власний досвід правового регулювання цивільних відносин
- § 4. Іноземний досвід правового регулювання цивільних відносин
- Г лава і 1
- § 1. Цивільний кодекс України - політика та ідеологія
- § 2. Цивільний кодекс України - українська національна ідея у законодавстві
- § 3. Цивільний кодекс України: інституційна чи пандектна система?
- § 4. Місце Цивільного кодексу України в сім'ї правових систем Європи
- § 5. Структура Цивільного кодексу України
- § 6. Верховенство Цивільного кодексу України
- § 7. Диспозитивні та імперативні норми в Цивільному кодексі України
- § 8. Аналіз окремих прийомів законодавчої техніки
- § 9. Мова Цивільного кодексу України
- § 10. Взаємозв'язок Цивільного кодексу з іншими кодексами України
- § 1. Види цивільних правовідносин
- § 2. Класифікація цивільних правовідносин
- Глава 13 Структура цивільних правовідносин
- § 1. Суб'єкти цивільних правовідносин
- § 2. Об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Зміст цивільних правовідносин
- § 4. Санкції у структурі цивільних правовідносин
- § 5. Деякі проблеми цивільної відповідальності
- Глава 14 Майно та речі як об'єкти цивільних прав
- § 1. Поняття майна
- § 2. Речі як об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Класифікація речей
- Глава 15 Правовий режим окремих видів майна
- § 1. Тварини
- § 2. Житловий будинок. Дача. Садиба
- § 3. Культурні цінності
- § 4. Гроші
- § 5. Судно
- § 6. Наркотичні засоби та психотропні речовини
- § 7. Об'єкт підвищеної небезпеки
- § 8. Зброя
- Глава 16 Фізичні особи
- § 1. Поняття фізичної особи
- § 2. Цивільна правоздатність фізичної особи
- § 3. Цивільна дієздатність фізичної особи
- § 4. Обмеження цивільної дієздатності
- § 5. Визнання фізичної особи недієздатною
- § 6. Засоби індивідуалізації фізичної особи
- § 7. Цивільний стан фізичної особи
- § 8. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- § 9. Оголошення фізичної особи померлою
- § 10. Фізична особа як підприємець
- § 11. Опіка та піклування над фізичною особою
- § 13. Опіка над майном фізичної особи
- Глава 17 Юридичні особи
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Теорії юридичної особи
- § 3. Ознаки юридичної особи
- § 4. Створення юридичних осіб
- § 5. Види юридичних осіб
- § 6. Засоби індивідуалізації юридичних осіб
- § 7. Правоздатність юридичної особи
- § 8. Дієздатність юридичної особи
- § 9. Органи юридичної особи
- § 10. Відокремлені підрозділи юридичної особи
- § 11. Відповідальність юридичної особи
- § 12. Організаційно-правові форми юридичних осіб (коротка характеристика)
- 1. Товариства
- 2. Установи
- 3. Виробничі кооперативи
- § 13. Обмеження, припинення діяльності юридичної особи
- § 14. Припинення юридичної особи
- § 1. Український народ як суб'єкт права власності
- § 2. Держава Україна як учасник цивільних відносин
- § 3. Інші учасники цивільних відносин
- Г лава 19 Юридичні факти
- § 1. Поняття та види юридичних фактів
- § 2. Акти цивільного стану
- Глава 20 Правочини
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Загальні вимоги до правочинів
- § 3. Класифікація правочинів, вчинених з відступом від вимог закону
- § 4. Спеціальні моделі нікчемних та оспорюваних правочинів
- 1. Правочин, вчинений малолітнім за межами його дієздатності
- 2. Правочин, вчинений неповнолітнім без згоди батьків або піклувальника
- 3. Правочин, вчинений особою, дієздатність якої обмежена
- 4. Правочин недієздатної особи
- 5. Правочин, вчинений дієздатною особою, яка не розуміла значення своїх дій або не могла керувати ними
- 6. Правочин, вчинений представником однієї сторони за зловмисною домовленістю з другою стороною
- 7. Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування
- 8. Правочини, які порушують публічний порядок
- 9. Вчинення правочину через помилку
- 10. Вчинення правочину внаслідок обману
- 11. Вчинення правочину під впливом насильства
- 12. Правочин, вчинений внаслідок важкої обставини
- 13. Фіктивний правочин
- 14. Удаваний правочин
- 15. Правочин, вчинений з порушенням вимог закону про форму
- § 5. Правові наслідки вчинення правочину всупереч вимогам закону
- § 6. Правові наслідки недійсності правочину
- Г лава 21
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Виконання цивільного обов'язку
- § 4. Особисте здійснення цивільних правовідносин їх учасниками
- Глава 22 Правонаступництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Види правонаступництва
- Глава 23 Представництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Договірне представництво
- § 3. Законне представництво
- § 4. Комерційне представництво
- Глава 24
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Невизначеність строку
- § 3. Закінчення строку
- § 4. Способи зміни встановленого строку
- § 5. Окремі види строків
- Глава 25 Захист цивільного права та інтересу
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Підстави виникнення права на захист. Суб'єкт права на захист
- § 4. Способи захисту
- § 5. Короткий аналіз способів захисту
- § 6. Органи, що здійснюють захист цивільних прав
- § 7. Самозахист
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Тривалість позовної давності
- § 3. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- § 4. Початок перебігу позовної давності
- § 5. Зупинення позовної давності
- § 6. Переривання позовної давності
- § 7. Правові наслідки спливу позовної давності
- § 8. Наслідки відмови в позові у зв'язку із спливом позовної давності