logo search
Довгерт, Кузнецова - Коментар до Цивільного код

3. Характеристика підстав припинення зобов'язань, що за юридичною природою не є правочинами

  1. Згідно зі ст.606 ІДК зобов'язання припиняється поєднаннямборжника і кредитора в одній особі. Це може відбуватися при універсальному правонаступництві (як у відносинах між фізичнимиособами, так І у відносинах між юридичними особами), коли боржник за зобов'язанням отримує в ньому право вимоги і стає кредитором стосовно самого себе. Наприклад, у відносинах між фізичними особами боржник за договором позики після смерті свого кредитора стає його єдиним спадкоємцем. Однак у тих випадках, колипісля смерті кредитора його спадкоємцями є й інші, крім боржника, особи, зобов'язання за позикою припиняється не в повному обсязі, а лише в тій частині, в якій є збіг кредитора і боржника в одній особі. Часткове припинення зобов'язання має місце у разі збігукредитора з одним із солідарних боржників, оскільки при цьому воно зберігається для решти боржників. Припинення зобов'язання зацією підставою між юридичними особами, що були в ньому, відповідно, боржником і кредитором, може мати місце, наприклад, приїх припиненні з правонаступництвом у формі злиття.

  2. Зобов'язання згідно зі ст.607 ЦК припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна з сторінне відповідає. Йдеться про випадки, коли фізична або юридичнанеможливість виконання зобов'язання зумовлена наявністю об'єктивних причин, що не залежать від волі сторін І не є наслідком їхдій, за які вони відповідають. Фізична неможливість виконання зобов'язання має зазвичай місце у разі загибелі з випадкових причинабо через дію непереборної сили Індивідуально-визначеної речі, щоє предметом зобов'язання. Це пов'язано з тим, що індивідуальновизначені речі є незамінними. Оскільки речі, визначені родовимиознаками, у тому числі й гроші, є замінними речами (див. коментар до гл.13 ЦК), не можуть припинятися за цією підставою, наприклад, грошові та інші зобов'язання, предметом яких виступаютьтакі речі. Юридична неможливість виконання зобов'язання маємісце тоді, коли вона викликана заборонами та обмеженнями, введеними шляхом прийняття органами публічної влади відповіднихправових актів (наприклад, заборони чи обмеження на ввезення чививезення певних товарів). При припиненні зустрічного зобов'язання через неможливість його виконання, кожний його учасник має право вимагати повернення того, за що він не отримавзустрічного задоволення. Якщо правовий акт, прийнятий органомпублічної влади, що зумовив юридичну неможливість виконаннязобов'язання, буде визнаним судом незаконним і скасований ним,сторони зобов'язання мають право вимагати від зазначеного органу відшкодування завданих збитків та моральної шкоди (див. коментар до гл.З ЦК). Якщо ж неможливість виконання зобов'язання зумовлена обставинами, за які сторона несе відповідальність,таке зобов'язання не припиняється, а лише змінюється, оскількипри цьому обов'язок такої особи з виконання зобов'язання перетворюється в обов'язок з відшкодування завданих збитків, сплатинеустойки тощо.

422

  1. За загальним правилом смерть кредитора чи боржника неприпиняє зобов'язання у зв'язку з тим, що майнові права таобов'язки померлого суб'єкта входять до складу спадщини і переходять до його спадкоємців (див. коментар до гл.84 ЦК), зумовлюючи лише зміну сторін у зобов'язанні, яке продовжує існувати (див.коментар до гл.47 ЦК). Але є й такі майнові права та обов'язки кредитора чи боржника, що становлять зміст зобов'язання, які не входять до складу спадщини, правонаступництво за якими є неможливим, що зумовлює незмінність суб'єктного складу в таких зобов'язаннях. Саме такі зобов'язання припиняються згідно зі ст.608ЦК смертю кредитора чи боржника через їх нерозривну пов'язаність із зазначеними особами. Йдеться, наприклад, про зобов'язання літературного замовлення, що припиняється смертю боржника(виконавця) через неможливість виконання його Іншою особою.Так само у разі смерті кредитора (потерпілої особи) припиняєтьсязобов'язання з відшкодування боржником шкоди, завданої ушкодженням здоров'я. Зобов'язання доручення згідно зі ст.1008 ЦК припиняється не тільки у разі смерті боржника (повіреного) чи кредитора (довірителя), а й у випадках визнання повіреного або довірителя недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім (див. коментар до гл.68 ЦК).

  2. Припинення юридичної особи у формі злиття, приєднання,поділу та перетворення (див. коментар до гл.7 ЦК) не є підставоюдля припинення зобов'язань, оскільки при цьому має місце правонаступництво. Навпаки, ліквідація юридичної особи (як кредитора,так і боржника) відповідно до ст.6О9 ЦК за загальним правиломприпиняє їх зобов'язання саме тому, що при ліквідації юридичнаособа припиняється без правонаступництва. Винятки з цього правила можуть мати місце у випадках, коли законом або іншими нормативно-правовими актами зобов'язання ліквідованої юридичноїособи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Згідно зі ст.1205 ЦК у разі ліквідації юридичної особи здійснюється капіталізація платежів,належних з неї у зв'язку із заподіянням каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я або із смертю громадянина. Капіталізовані платежіакумулюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до ст.46 Закон про загальнообов'язкове державнесоціальне страхування від нещасного випадку.

423