logo search
Довгерт, Кузнецова - Коментар до Цивільного код

1. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин. Загальні положення

1. Про особисте немайнове право авторства на сорт рослинсвідчать Реєстр сортів рослин України, Реєстр патентів, свідоцтвопро авторство на сорт рослин, патент. Про майнове право власника сорту свідчать Реєстр патентів, патент. Про особисте немайновеправо та майнове право автора на породу тварин свідчать свідоцтвоі запис у Державному реєстрі селекційних досягнень у галузі тваринництва Мінагрополітики України.

До особистих немайнових прав належать:

  1. право авторства;

  2. право на ім'я;

  3. право на назву сорту чи породи.

Автор має право вимагати визнання авторства на виведений ним сорт чи породу саме за ним. Це має значення для його суспільної оцінки. Крім того, автор має право вимагати, щоб при використанні сорту чи породи у відповідній документації зазначалось його ім'я. Автор має також право на назву свого сорту чи породи. Уже при поданні заявки автор повинен зазначити назву сорту чи породи, яка має надавати можливість ідентифікувати сорт або породу, не повторювати назви або відрізнятися від назви уже існуючого сорту чи породи такого самого або близького виду. Назва сорту чи породи не може складатися лише з цифр, не повинна вводити в оману щодо властивостей, походження та значення сорту чи породи, або щодо особи автора сорту чи породи, суперечити принципам суспільної моралі.

Автор сорту чи породи має право перешкоджати іншим особам привласнювати та спотворювати його авторство; вимагати не розголошувати його ім'я як автора сорту чи породи і не зазначати його у публікаціях; вимагати зазначення свого імені під час використання сорту чи породи, якшо це практично можливо. При поданні заявки на один і той самий сорт чи породу до патентних відомств різних держав назва сорту чи породи в усіх заявках має бути однаковою.

При використанні сорту чи породи будь-якою особою має зберігатися та його назва, під якою він занесений до Державного реєстру сортів рослин України чи Державного реєстру селекційних Досягнень у галузі тваринництва України.

Особисті немайнові права автора сорту чи породи є невідчужу-ваними.

2. Майнові права суб'єкта права на селекційні досягнення. Особа, яка одержала патент на селекційне досягнення, стає власникомпатенту, який надає право виключного використання власногосорту чи породи і на дозвіл чи заборону використання сорту чи по-роди іншими особами.

іьи 353

3. Виключне право власника сорту чи породи на дозвіл чи забо-'рону використання сорту чи породи полягає в тому, що ніхто безйого дозволу не може здійснювати стосовно до матеріалу сортупороди такі дії:

  1. виробництво або відтворення;

  2. доведення до кондиції з метою розмноження;

  3. пропонування до продажу;

  4. продаж або інший комерційний обіг;

  5. вивезення за межі митної території України;

  6. ввезення на митну територію України;

  7. зберігання для будь-яких вищевикладених цілей.

Використання цих прав має здійснюватися в межах, передбачених законом. Будь-яка особа не може використовувати запатентований сорт чи породу без згоди власника патенту.

Законодавство про рослини розрізняє два види сортів: сорти, допущені до господарського використання, і сорти, захищені патентом, тобто запатентовані сорти.

4. Об'єктом правової охорони законодавство визнає особистінемайнові права автора сорту, власника патенту або ліцензії. Пе-.релік родів і видів рослин, на сорти яких видаються патенти, визначається Кабінетом Міністрів України. Отже, далеко не всі виведені сорти рослин підпадають під правову охорону, а лише ті, якіможуть бути визнані патентоспроможними.