5. Обмеження цивільної правоздатності

1. ЦК істотно розширив (порівняно з раніше чинним цивільнимзаконодавством і, зокрема, ЦК 1963 p.) правоздатність громадян,визначивши її обсяг відповідно до принципу приватного права:"Дозволяється все, що прямо не заборонено законом".

На забезпечення реального втілення цього принципу в життя спрямоване правило ст.27 ЦК, котра встановлює, що правочини, які обмежують можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемними, а правовий акт органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, шо обмежує можливість мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є незаконним.

2. Згідно зі ст.ст.24, 64 Конституції обмеження прав людини ігромадянина можливе лише на підставі закону і лише в тій мірі, уякій це необхідно для захисту основ конституційного ладу, моральності, здоров'я, прав і законних інтересів інших осіб, забезпеченняоборони і безпеки держави (ст.ст.1, 3, 4 ЦК).

У встановлених законом випадках і тільки за рішенням суду громадянин може бути обмежений у здатності мати деякі права. До таких обмежень належать, зокрема, кримінальні покарання. Так, ст.51 КК передбачає такі види покарань: арешт, обмеження волі, позбав-

33

?

лення волі на певний строк і довічно, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та ін.