§ 4. Створення юридичних осіб
Процес створення юридичних осіб має загалом три стадії.
Перша стадія Перша - стадія волевиявлення. Закон Ук-
раїни «Про свободу совісті та релігійні
організації» передбачає створення релігійної громади за ініціативою, щонайменше, десяти громадян. Заснувати окремі юридичні особи може і одна повнолітня фізична особа.
Наукову відповідальність за глави 7-8 (крім статті 80) ЦК несуть професори А. С. Довгерт та Н. С. Кузнєцова.
294
Розділ IV. Учасники цивільних правовідносин
Я кщо ініціатива створення юридичної особи виходить від ор-ану державної виконавчої влади, вона оформляється актом Кабінету Міністрів, міністерства, обласної чи міської державної адміністрації.
фізичні особи виражають свою волю заявою, засновницьким
договором або рішенням установчих зборів.
Друга стадія Друга стадія - прийняття (затвердження) ста-
туту1, вибори (призначення) керівних органів.
Третя стадія Третя стадія - державна реєстрація2.
Відповідно до частини 4 статті 87 Цивільного кодексу України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
За статтею 58 Господарського кодексу України, державна реєстрація суб'єктів господарювання проводиться у виконавчому комітеті міської, районної Ради або у районній державній адміністрації за місцем їх знаходження..., якщо інше не передбачено
законом.
Таким винятком є, зокрема, реєстрація банків, фондових бірж. Так, за Законом України від 12 липня 2000 р. «Про банки і банківську діяльність», банки підлягають реєстрації у Національному банку України.
У Фондовій біржі реєструються юридичні особи з іноземними
інвестиціями.
Юридична особа, незалежно від розміру іноземних інвестицій, зареєстрована в Україні, має статус української юридичної особи.
Державна реєстрація юридичних осіб здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», який набрав чинності 1 липня 2004 р.
Державна реєстрація, як зазначено у цьому Законі, є засвідченням факту створення юридичної особи. Державна реєстрація юридичної особи проводиться державним реєстратором у виконавчому комітеті міської ради міста обласного підпорядкування, районній, районній у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях, за місцем знаходження юридичної особи.
Для окремих юридичних осіб (повне і командитне товариство) статутне вважається установчим документом і не вимагається.
' До органів державної виконавчої влади, органів суду, прокуратури, яким статус юридичної особи надається для забезпечення своєї основної Діяльності, друга та третя стадії не стосуються.
295
Українське цивільне право
Державна реєстрація засвідчується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.
Умовою державної реєстрації окремих юридичних осіб є дотримання вимог, встановлених у законі. У разі дотримання усіх вимог, встановлених законом, державна реєстрація відбувається за заявницьким, а не дозвільним принципом. Орган, який проводить таку реєстрацію, не має права з'ясовувати доцільність створення організації, реальність досягнення мети, визначеної у її статуті.
Відмова у державній реєстрації може бути наслідком порушення порядку створення організації, невідповідності статуту чи засновницького договору вимогам закону.
Зволікання або відмова у державній реєстрації може бути оскаржена до суду. Відповідно до статті 56 Конституції України, відмова у державній реєстрації, зволікання з її проведенням може бути підставою для відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Юридичне значення державної реєстрації полягає у тому, що нею засвідчується законність створення юридичної особи, законність її статуту, а також; момент початку її діяльності.
Орган, що здійснив державну реєстрацію, одночасно бере на себе обов'язок контролювати законність діяльності юридичної особи.
В абзаці другому статті 80 ЦК зазначено, що юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Отже, цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи, а також її право позивати та відповідати в суді є наслідком її створення.
- Звернення до читача
- Г лава 1 Цивільні відносини
- § 1. Особливості цивільних відносин
- § 2. Цивільні відносини і цивільне законодавство
- Глава 2 Соціальні регулятори цивільних відносин.
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Юридичне право як регулятор цивільних відносин
- А. Короткий аналіз регулювання цивільних відносин на українських землях до початку XX ст.
- § 3. Система чинного національного цивільного законодавства України
- 1. Конституція України
- 2. Міжнародні договори
- 3. Закони України
- 4. Інші акти цивільного законодавства
- 5. Проблема межі законодавчого регулювання цивільних відносин
- § 4. Чинність актів цивільного законодавства
- § 5. Прогалини у регулюванні цивільних відносин
- Глава 4 Договірне право
- Глава 6 Моральне право
- Глава 7
- Глава 9 Історія прийняття Цивільного кодексу України
- Глава 10 Джерела Цивільного кодексу України
- § 1. Наука
- § 2. Практика життя
- § 3. Власний досвід правового регулювання цивільних відносин
- § 4. Іноземний досвід правового регулювання цивільних відносин
- Г лава і 1
- § 1. Цивільний кодекс України - політика та ідеологія
- § 2. Цивільний кодекс України - українська національна ідея у законодавстві
- § 3. Цивільний кодекс України: інституційна чи пандектна система?
- § 4. Місце Цивільного кодексу України в сім'ї правових систем Європи
- § 5. Структура Цивільного кодексу України
- § 6. Верховенство Цивільного кодексу України
- § 7. Диспозитивні та імперативні норми в Цивільному кодексі України
- § 8. Аналіз окремих прийомів законодавчої техніки
- § 9. Мова Цивільного кодексу України
- § 10. Взаємозв'язок Цивільного кодексу з іншими кодексами України
- § 1. Види цивільних правовідносин
- § 2. Класифікація цивільних правовідносин
- Глава 13 Структура цивільних правовідносин
- § 1. Суб'єкти цивільних правовідносин
- § 2. Об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Зміст цивільних правовідносин
- § 4. Санкції у структурі цивільних правовідносин
- § 5. Деякі проблеми цивільної відповідальності
- Глава 14 Майно та речі як об'єкти цивільних прав
- § 1. Поняття майна
- § 2. Речі як об'єкти цивільних правовідносин
- § 3. Класифікація речей
- Глава 15 Правовий режим окремих видів майна
- § 1. Тварини
- § 2. Житловий будинок. Дача. Садиба
- § 3. Культурні цінності
- § 4. Гроші
- § 5. Судно
- § 6. Наркотичні засоби та психотропні речовини
- § 7. Об'єкт підвищеної небезпеки
- § 8. Зброя
- Глава 16 Фізичні особи
- § 1. Поняття фізичної особи
- § 2. Цивільна правоздатність фізичної особи
- § 3. Цивільна дієздатність фізичної особи
- § 4. Обмеження цивільної дієздатності
- § 5. Визнання фізичної особи недієздатною
- § 6. Засоби індивідуалізації фізичної особи
- § 7. Цивільний стан фізичної особи
- § 8. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- § 9. Оголошення фізичної особи померлою
- § 10. Фізична особа як підприємець
- § 11. Опіка та піклування над фізичною особою
- § 13. Опіка над майном фізичної особи
- Глава 17 Юридичні особи
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Теорії юридичної особи
- § 3. Ознаки юридичної особи
- § 4. Створення юридичних осіб
- § 5. Види юридичних осіб
- § 6. Засоби індивідуалізації юридичних осіб
- § 7. Правоздатність юридичної особи
- § 8. Дієздатність юридичної особи
- § 9. Органи юридичної особи
- § 10. Відокремлені підрозділи юридичної особи
- § 11. Відповідальність юридичної особи
- § 12. Організаційно-правові форми юридичних осіб (коротка характеристика)
- 1. Товариства
- 2. Установи
- 3. Виробничі кооперативи
- § 13. Обмеження, припинення діяльності юридичної особи
- § 14. Припинення юридичної особи
- § 1. Український народ як суб'єкт права власності
- § 2. Держава Україна як учасник цивільних відносин
- § 3. Інші учасники цивільних відносин
- Г лава 19 Юридичні факти
- § 1. Поняття та види юридичних фактів
- § 2. Акти цивільного стану
- Глава 20 Правочини
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Загальні вимоги до правочинів
- § 3. Класифікація правочинів, вчинених з відступом від вимог закону
- § 4. Спеціальні моделі нікчемних та оспорюваних правочинів
- 1. Правочин, вчинений малолітнім за межами його дієздатності
- 2. Правочин, вчинений неповнолітнім без згоди батьків або піклувальника
- 3. Правочин, вчинений особою, дієздатність якої обмежена
- 4. Правочин недієздатної особи
- 5. Правочин, вчинений дієздатною особою, яка не розуміла значення своїх дій або не могла керувати ними
- 6. Правочин, вчинений представником однієї сторони за зловмисною домовленістю з другою стороною
- 7. Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування
- 8. Правочини, які порушують публічний порядок
- 9. Вчинення правочину через помилку
- 10. Вчинення правочину внаслідок обману
- 11. Вчинення правочину під впливом насильства
- 12. Правочин, вчинений внаслідок важкої обставини
- 13. Фіктивний правочин
- 14. Удаваний правочин
- 15. Правочин, вчинений з порушенням вимог закону про форму
- § 5. Правові наслідки вчинення правочину всупереч вимогам закону
- § 6. Правові наслідки недійсності правочину
- Г лава 21
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Виконання цивільного обов'язку
- § 4. Особисте здійснення цивільних правовідносин їх учасниками
- Глава 22 Правонаступництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Види правонаступництва
- Глава 23 Представництво
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Договірне представництво
- § 3. Законне представництво
- § 4. Комерційне представництво
- Глава 24
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Невизначеність строку
- § 3. Закінчення строку
- § 4. Способи зміни встановленого строку
- § 5. Окремі види строків
- Глава 25 Захист цивільного права та інтересу
- § 1. Загальні зауваги
- § 3. Підстави виникнення права на захист. Суб'єкт права на захист
- § 4. Способи захисту
- § 5. Короткий аналіз способів захисту
- § 6. Органи, що здійснюють захист цивільних прав
- § 7. Самозахист
- § 1. Загальні зауваги
- § 2. Тривалість позовної давності
- § 3. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- § 4. Початок перебігу позовної давності
- § 5. Зупинення позовної давності
- § 6. Переривання позовної давності
- § 7. Правові наслідки спливу позовної давності
- § 8. Наслідки відмови в позові у зв'язку із спливом позовної давності