3. Договірна та психологічна теорії.

Відповідно до договірної теорії держава виникла внаслідок досягнення певних домовленостей між людьми. Основні положення цієї теорії першим виклав грецький філософ Епікур, пізніше серед її найактивніших прибічників і послідовників були Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, М. Радищев і чимало інших учених із різних держав. На думку прибічників цієї теорії, життя суспільства підштовхує людей до усвідомлення спільних інтересів, досягнення певних домовленостей, які забезпечують взаємну вигоду, безпеку та загальну користь. Однак причини появи суспільного договору прибічники теорії пояснюють по-різному. Одні вважали, що людина за своєю природою є хоча й розумною, але дуже егоїстичною, властолюбною істотою, якій притаманне бажання шкодити іншим. Це призводить до ворожнечі, ненависті між людьми, боротьби між ними. І лише досягнення певної угоди, домовленості про розподіл суспільних ролей (одні керують, інші виконують їхні управлінські рішення) дає можливість уникнути постійних конфліктів. Унаcлідок укладення суспільного договору люди визнають певну політичну владу та підкоряються їй. Інші бачать цю причину в ба-жанні людини захиститися від зовнішніх обставин. Кожний, хто дає згоду на суспільний договір, стає частиною цілого. При цьому, приймаючи над собою владу суспільства, особа в той же час не підкоряється нікому персонально, залишається вільною.

Автори психологічної теорії (Цицерон, Л. Петражицький тощо) уважають, що причиною виникнення держави є особливості психіки людей, їхні відносини. На їхню думку, люди, відчувши негативні наслідки анархії, безвладдя в період відсутності державної влади, самі приходять до висновку про необхідність створення держави як механізму врегулювання міжлюдських відносин. Також вони вважали, що підкорення державній владі поступово стає звичкою людей.