1. Право на ім'я

1. Глава 22 ЦК містить ст.ст.294, 295 та 296, пов'язані з правом фізичної особи на ім'я. Право фізичної особи на ім'я забезпечує їй правову індивідуалізацію, свідчить про сімейну належність цієї особи і наявність у неї у зв'язку з цим встановлених законом можливостей. Традиційно ие право надає його носієві юридично забезпечену можливість мати Ім'я, вимагати від оточуючих, щоб його називали власним іменем.

Згідно з ЦК фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції, що можна вважати важливою гарантією від спотворення імені, зокрема, при перекладі іншою мовою. Право на Ім'я не має сімейно-правової природи, оскільки не можна ототожнювати право на присвоєння Імені згідно з нормами сімейного права із самим правом на ім'я. Останнє є ширшим за своїм змістом.

Право на ім'я включає: право громадянина вимагати від інших осіб звертатися до нього відповідно до його прізвища, імені та по батькові; право на зміну прізвища, імені та по батькові; право вимагати припинення незаконного використання прізвища, імені та по батькові; право вимагати від інших осіб утримуватися від порушення права на ім'я. Право на ім'я виникає з моменту народження фізичної особи. У разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо ж таке перекручення було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні. Якшо ж перекручення імені здійснене у засобі масової інформації, воно має бути виправлене у тому ж засобі масової інформації. В разі відмови виправити ім'я фізична особа має право звернутися до суду І захистити своє право шляхом подання відповідної заяви за умов, визначених ЦПК.

243

Право на зміну імені є важливою гарантією права на ім'я фізичної особи. ЦК надає право фізичній особі, яка досягла 16 років, змінити своє прізвище та ім'я у порядку, встановленому законом, а фізична особа, яка досягла 14 років, наділяється правом змінити своє прізвище за згодою батьків або одного з батьків, з ким вона проживає, чи піклувальника (ст.295 ЦК). По батькові фізичної особи може бути змінено у разі зміни її батьком свого імені. Прізвище, Ім'я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення відповідно до закону. Що стосується прізвища фізичної особи, то воно може бути змінене відповідно до закону у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.

2. Фізична особа має право використовувати своє ім'я у всіх сферах своєї діяльності (ст.296 ЦК). Особи користуються своїм іменем, по батькові та прізвищем, беручи участь у суспільних відносинах. При укладенні правочинів, притягненні до відповідальності за заподіяння шкоди тощо має бути відомо ім'я конкретної особи. При укладенні усної чи конклюдентної угоди ім'я однієї чи обох сторін може бути і не вказано, проте відсутність зазначення імені у цих випадках не означає відсутність самого права на ім'я.

Про обмеження можливості використання імені фізичної особи йдеться у ЧЧ.2—7 ст.296 ЦК. Так, використання імені фізичної особи в літературних та інших творах як персонажа (дійової особи) допускається дише за її згодою, а після її смерті — за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає — батьків, братів чи сестер. Використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що грунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, ау-діо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди, використання початкової літери прізвища особи у засобах масової інформації, літературних творах також не є порушенням її права.

Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.