2. Цивільна правоздатність юридичної особи
1. Юридичні особи, як і інші учасники цивільних відносин — фізичні особи, мають правоздатність та дієздатність. Проте ці якості характеризуються певною специфікою. Так, наприклад, у юридичної особи правоздатність і дієздатність виникають одночасно з моменту її створення і припиняються також одночасно з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Тому для юридичних осіб розрізнення цих категорій звичайно не має значення. Новий ЦК, на відміну від ЦК 1963 p., що передбачав наділення юридичної особи цивільною правоздатністю відповідно до встановлених цілей її діяльності, став на позицію визнання універсального характеру правоздатності юридичної особи. Для закріплення цього положення законодавець використав формулу, яка з'явилася сто років тому у швейцарському Цивільному кодексі, за якою юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ч.і ст.91 ЦК). Універсальна (загальна) правоздатність дає юридичній особі можливість брати участь у будь-яких цивільних правовідносинах. Динаміка майнових відносин у XX ст. зумовила появу тенденції до надання юридичній особі універсальної правоздатності. Остання українська кодифікація також урахувала цю тенденцію.
Слід зазначити, що українському законодавцю не вдалося до кінця витримати принцип універсальної правоздатності. Так, ст.86 ЦК встановлює, шо непідприємницькі товариства та установи можуть здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє ЇЇ досягненню. Таким чином, тут закріплюється обмежена (цільова, спеціальна) правоздатність цих юридичних осіб. За загальним співвідношенням положень гл.7 ЦК з іншими законами останні також можуть встановлювати обмежену правоздатність, яка означає, що юридична особа може мати тільки такі цивільні права, які відповідають цілям її діяльності і, відповідно, може нести лише пов'язані з цією діяльністю обов'язки. Принцип спеціальності завжди викликав підозру та недовіру Держави до приватних союзів та установ. Однак цей принцип можна певною мірою нейтралізувати, якщо зі спеціальної правоздатності не виводити умову дійсності актів юридичної особи. Цим шляхом і пішов український законодавець (ст.92 ЦК).
2. Універсальну правоздатність мають підприємницькі товариства, яким надається можливість мати будь-які майнові та особисті немайнові права. Безумовно, деякі цивільні права та обов'язки за своєю суттю можуть належати лише фізичним, а не юридичним особам. Визнання за підприємницькими товариствами загальної Правоздатності позбавляє необхідності закріплення в установчих Документах юридичної особи довгого переліку видів діяльності або Широкого формулювання цілей діяльності. Певні обмеження універсальної правоздатності юридичної особи встановлюються також системою ліцензування окремих видів підприємництва (ч.З ст.91). юридична особа може здійснювати окремі види діяльності тільки
73
після отримання нею спеціального дозволу (ліцензії). Перелік видів такої діяльності встановлюється тільки законом. Відповідно до ст.227 ЦК, вчинений юридичною особою правочин без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнаний судом недійсним. Якщо юридична особа ввела іншу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.
3. Юридична особа, наділена певним обсягом правоздатності, може зазнавати її обмеження лише за рішенням суду (ч.2 ст.9і' ЦК). Слід також відзначити, що учасники підприємницького товариства мають право встановити перелік видів діяльності, яку можуть здійснювати створювані ними юридичні особи. Однак таке "самообмеження" правоздатності матиме силу для третіх осіб лише у тому випадку, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ст.92 ЦК). Інакше кажучи, така юридична особа сама має інформувати своїх контрагентів про "самообмеження" ЇЇ правоздатності.
4. Юридичні особи мають не тільки майнові права, а й широкий обсяг особистих немайнових прав. У принципі, це ті особистіиемайнові права фізичної особи, які закріплені в главах 20—22 ЦК,за винятком тих, які за своєю природою не можуть належати юридичній особі. ЦК звертає увагу саме на те, що юридичній особі належить широке коло немайнових прав (а отже, і обов'язків), якевизначається через вказівку закону про те, що цивільна правоздатність юридичної особи прирівнюється до цивільної правоздатностіфізичної особи, а також на те, що певні особисті немайнові праваза своєю природою належати їй не можуть. Стаття 94 ЦК лише дляприкладу перераховує певні особисті немайнові права юридичноїособи, взяті за аналогією з Книги другої ЦК. Так, юридична особамає право на недоторканність ЇЇ ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, якіможуть їй належати.
Юридична особа захищає свої особисті немайнові права на загальних підставах, як це передбачено гл.З ЦК. Це означає, зокрема, те, що юридична особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права й вимагати припинення дії, яка порушує право; відшкодування моральної шкоди; визнання незаконними рішення, дії органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їх посадових і служ- бових осіб тощо.
5. Правоздатність юридичної особи реалізується через ЇЇ органи,!які формують і виражають її волю зовні. Органи юридичної особине тільки здійснюють управління, а й виступають у майновому обороті від її імені. Тобто дії органів визнаються діями самої юридичної особи. Тому для здійснення правочинів від імені юридичної1особи вони не потребують довіреності.
Склад органів юридичної особи, їх компетенція та порядок створення встановлюються законом та установчими документами. Так, наприклад, загальні правила щодо управління товариством передбачають, що органами останнього як правило, є загальні збори
74
його учасників І виконавчий орган (ст.97 ЦК). А в установіобов'язково створюються правління та наглядова рада. Установчийякт установи може передбачати створення також інших органів(ст.101 ЦК). _
Юридична особа може набувати цивільних прав та обов язківне тільки через свої органи, а Й через осіб, дії яких відповідно доустановчих документів чи закону визнаються діями самої юридичної особи. Серед таких осіб ЦК називає учасників юридичної особи (ч.2 ст.91 ЦК), Під учасниками слід розуміти осіб, які берутьучасть у створенні чи діяльності товариства. Наприклад, у повномутоваристві кожний учасник має право діяти від імені товариства,якшо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно, або що ведення справ доручено окремим учасникам.
Органи чи інші особи, які виступають від імені юридичноїособи, зобов'язані діяти в ЇЇ інтересах добросовісно і розумно та неперевищувати своїх повноважень (абз.1 ч.З ст.92 ЦК). Порушенняцього обов'язку спричиняє негативні наслідки у внутрішніх відносинах юридичної особи. Відповідно до ч.4 ст.92 ЦК члени органуюридичної особи та Інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, несутьсолідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. ІІі збитки відшкодовуються за рахунок їх власного майна.
Водночас порушення обов'язків, встановлених абз.І ч.З ст.92 1ІК, не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами від імені юридичної особи з третіми особами. У відносинах з останніми обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абз.2 ч.З ст.92 ЦК). Таким чином, оспорювання відповідних правочинів можливе лише при доказуваності знання контрагентами про такі обмеження. Це правило стосується юридичних осіб як із універсальною, так і зі спеціальною правоздатністю. Щодо останніх слід зауважити, що протягом тривалого часу в Україні й у світовій доктрині та практиці вважалося, шо здійсненні юридичною особою дії, які суперечать встановленим цілям ЇЇ діяльності, є недійсними (так звана доктрина ultra ires). На сьогодні переважна більшість країн світу відійшла від доктрини ultra ires. Відповідальність компанії за дії і' органів, які виходять за межі передбаченої у статуті мети, встановлює також Директива ЄС від 9 березня 1969 р.
Українська доктрина і практика також повинні виходити з того, Що встановлена в установчому документі мета діяльності юридичної особи має значення лише для внутрішніх відносин, а не для відносин юридичної особи з третіми особами. Тому правочин, вчинений органами юридичної особи з перевищенням повноважень, у тому числі і правочин, що виходить за межі мети юридичної особи, слід вважати дійсним стосовно третьої особи.
8. У чч.і, 2 ст.96 ЦК закріплено два принципи цивільної відповідальності юридичної особи. Перший з них полягає в тому, щоюридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями самостійно, а
75
другий — юридична особа відповідає усім належним їй майном незалежно від того, належить воно до основних чи оборотних засобів, до рухомого чи нерухомого майна тощо. Термін "майно" слід розуміти у значенні ст.190 як річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Із двох зазначених принципів відповідальності юридичних осіб випливає загальне правило про те, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа — за зобов'язаннями її учасника (засновника). ЦК допускає винятки із цього правила, які можуть встановлюватися як установчими документами, так і законами (ч.З ст.96 ЦК).
Згадані принципи та правила відповідальності належать до найсуттєвіших ознак юридичної особи та становлять власне причину їх появи й розвитку. Тому, хоча ЦК допускає встановлення в установчих документах і в законі винятків із цих принципів і правил, зазначену можливість слід тлумачити як дуже обмежену, особливо на такій підставі, як закон. Наприклад, такі винятки ми зустрічаємо в положеннях законодавства щодо юридичних осіб публічного права. Зокрема, Закон про власність передбачає обмеження відповідальності державних і комунальних установ тільки коштами, які вони мають у своєму розпорядженні. За недостатністю таких коштів відповідальність за їх зобов'язаннями несе держава або територіальні громади (ст.39 Закону). Учасники повного товариства та ко-мандитного товариства солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями свого товариства усім своїм майном (див. коментар до ст.ст.119, 133 ЦК). Субсидіарну відповідальність учасників юридичної особи передбачають також ст.ст.151, 163 ЦК.
9. Відповідно до загального правила, не тільки учасники (засновники) не відповідають за зобов'язаннями юридичної особи, а й останні не відповідають за зобов'язаннями учасників. Проте юридична особа може відповідати за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, у разі наступного схвалення нею їх дій. В іншому випадку особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації (ч.4 ст.96 ЦК). Відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями учасників може бути встановлена не тільки законом, а й установчими документами.
- Глава 1 Цивільне законодавство України
- 1. Предмет та суб'єкти цивільного права
- 2. Загальні принципи (засади) та інші джерела природного цивільного права
- 3. Джерела позитивного цивільного права
- Глава 2
- 1. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
- Глава 3 Захист цивільних прав та інтересів
- 1. Поняття права на захист цивільних прав та інтересів та способи захисту
- Глава 4 Загальні положення про фізичну особу
- 1. Поняття фізичної особи
- 2. Поняття цивільної правоздатності
- 3. Виникнення та припинення цивільної правоздатності
- 4. Ознаки та зміст цивільної правоздатності
- 5. Обмеження цивільної правоздатності
- 6. Право на ім'я і цивільна правоздатність
- 7. Місце проживання і цивільна правоздатність
- 8. Цивільна дієздатність та її диференціація
- 9. Повна цивільна дієздатність
- 11. Визнання фізичної особи недієздатною
- 12. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- 13. Оголошення фізичної особи такою, що померла
- 14. Акти цивільного стану
- Глава 5 Фізична особа-підприємець
- 1. Право займатися підприємницькою діяльністю як елемент цивільної правоздатності і цивільної дієздатності
- 2. Державна реєстрація фізичної особи як підприємця
- 3. Застосування до регулювання підприємницької діяльності
- 4. Цивільно-правова відповідальність фізичної особи-підприємця
- 5. Визнання фізичної особи-підприємця банкрутом
- 6. Управління майном фізичної особи-підприємця
- Глава 6 Опіка та піклування
- 3. Призначення опікуна або піклувальника
- 4. ГІраіаа обов'язки опікуна та піклувальника
- 5. Звільнення опікуна та піклувальника
- 6. Припинення опіки та піклування
- 7. Надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків
- Глава 7 Загальні положення про юридичну особу
- 1. Поняття та класифікація юридичних осіб
- 2. Цивільна правоздатність юридичної особи
- 3. Створення юридичної особи
- 4. Управління товариством та установою
- Глава 8 Підприємницькі товариства
- § 1. Господарські товариства
- 1. Загальна характеристика
- 2. Повне товариство
- 3. Командитне товариство
- 4. Товариство з обмеженою відповідальністю
- 5. Акціонерне товариство
- § 2. Виробничний кооператив
- Глава 9 Правові форми участі держави, Автономної
- Глава 10 Органи та представники, через яких діють
- Глава 11
- 1. Принципи цивільної відповідальності
- Глава 12
- Глава 12 складається лише з двох статей, в яких визначаються види об'єктів цивільних прав (ст.177) та оборотоздатність об'єктів цивільних прав (ст.178).
- 2. Поняття майна та його види
- Глава 15 Нематеріальні блага
- 3. Особисті немайнові блага
- § 1. Загальні положення про правочини 1. Поняття і види правочинів
- 2. Умови дійсності правочинів
- § 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчинені правочину вимог закону
- 2. Недійсність окремих видів правочинів
- Глава 17 Представництво
- 4. Представництво за законом
- 5. Суб'єкти представництва
- 6. Коло дій, які може вчиняти представник
- 8. Передоручення
- 11. Форма довіреності
- 12. Строк довіреності
- 13. Припинення довіреності
- 15. Відмова представника від вчинення дій, передбачених довіреністю
- Глава 18 Визначення та обчислення строків
- 2. Початок і закінчення перебігу строку
- Глава 19 Позовна давність
- 2. Початок, зупинення і переривання перебігу позовної давності
- 3. Наслідки спливу позовної давності
- Глава 20
- 2. Захист особистого немайнового права
- Глава 21
- 2. Право на охорону здоров'я та медичну допомогу
- 4. Право на сім'ю та інші особисті права, що забезпечують природне Існування фізичної особи
- Глава 22
- 1. Право на ім'я
- 2. Право на повагу до честі, гідності та ділової репутації
- 3. Інші особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- Глава 23 . Загальні положення про право власності
- 2. Суб'єкти, об'єкти і зміст права власності
- 3. Право довірчої власності
- 4. Учасники цивільних правовідносин — суб'єкти права власності
- 5. Здійснення права власності
- 6. Право приватної власності фізичних
- Глава 24 Набуття права власності
- 2. Визначення моменту виникнення права власності
- 4. Безхазяйні речі
- 5. Набувальна давність
- 6. Похідні способи набуття права власності. Значення передання майна
- 2. Примусове припинення права власності
- Глава 26 Право спільної власності
- Глава 27
- 1. Поняття права власності на землю (земельну ділянку)
- 2. Правові наслідки при самочинному будівництві
- Глава 28 Право власності на житло
- 2. Правові відносини при експлуатації багатоквартирного жилого будинку
- 3. Розмежування права приватної власності і права комунальної власності
- Глава 29 Захист права власності
- 2. В індикаційний позов
- 3. Поняття добросовісного і недобросовісного володільця чужою річчю
- 4. Обставини, що визначають вибуття з володіння власника поза його волею
- 5. Питання відшкодування доходів від майна і витрат на нього
- 6. Застосування позовної давності
- 7. Особливості витребування майна у добросовісного набувача, які викликані особливостями майна
- 9. Негаторний позов
- 2. Співвідношення права власності і права на чуже майно
- 3. Характерні ознаки речових прав
- 4. Види речових прав
- 5. Захист речових прав на чуже майно
- Глава 31 Право володіння чужим майном
- 1. Поняття володіння
- 2. Види володіння
- 3. Суб'єкти фактичного володіння
- 4. Захист фактичного володіння
- 2. Суб'єкти сервітутного права
- 3. Встановлення сервітутів
- 4. Зміст сервітутного права
- 5. Захист сервітутних прав
- Глава 33
- 1. Поняття права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- 2. Суб'єкт права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- 3. Зміст права користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення
- 1. Поняття права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію)
- 2. Власник земельної ділянки має право надавати її в користування іншій особі для забудови
- 3. Зміст права користування чужою земельною ділянкою для забудови
- 4. Виникнення та припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови
- Глава 35
- 1. Поняття інтелектуальної власності і права інтелектуальної власності
- 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності
- 4. Підстави виникнення права інтелектуальної власності
- 5. Зміст права інтелектуальної власності
- 6. Строк чинності прав інтелектуальної власності
- 7. Здійснення суб'єктивних прав інтелектуальної власності
- 8. Відповідальність за порушення права інтелектуальної власності
- 2. Суб'єкти авторського права
- 4. Зміст суб'єктивного авторського права
- Глава 37
- Глава 38
- 2. Суб'єкти наукових відкриттів
- Глава 39
- 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- 3. Зміст права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель і промисловий зразок
- 4. Право використання винаходів, корисних моделей
- 6. Обов'язки суб'єктів інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки
- Глава 40
- 2. Зміст і форма свідоцтва на топографію імс
- 3. Права авторів топографії імс
- 4. Майнові права інтелектуальної власності на компонування імс
- 5. Зміст договору про передачу права власності на топографію імс
- Глава 41
- 2. Порядок оформлення раціоналізаторської пропозиції
- 3. Права автора раціоналізаторської пропозиції
- Глава 42
- 1. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин. Загальні положення
- 2. Поняття та пріоритет сорту рослин, породи тварин
- 3. Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
- 4. Чинність прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
- 5. Патентування сорту в іноземних державах
- Глава 43
- 2. Підстави надання правової охорони комерційному
- 3. Майнові права Інтелектуальної власності на комерційне найменування
- Глава 44
- 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності на торговельну марку
- 3. Порядок подачі та оформлення заявки на торговельну марку
- 4. Права власника свідоцтва
- 5. Чинність свідоцтва на торговельну марку
- 6. Підстави визнання свідоцтва недійсним
- 2. Порядок і дата виникнення права інтелектуальної' власності на географічне зазначення
- 4. Права інтелектуальної власності на географічне зазначення
- 5, Строк чинності свідоцтва на географічне зазначення
- 1. Загальні положення про комерційну таємницю
- 2. Права володільця комерційної таємниці
- Глава 47 Поняття зобов'язання. Сторони у зобов'язанні
- 2. Заміна кредитора
- 4. Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання
- Глава 48 Виконання зобов'язання
- 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
- 3. Предмет виконання зобов'язання
- 4. Строк (термін) виконання зобов'язання
- 5. Місце виконання зобов'язання
- 7. Підтвердження виконання зобов'язання.
- Глава 49 Забезпечення виконання зобов'язання
- § 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання
- § 2. Неустойка
- § 3. Порука
- § 4. Гарантія
- § 5. Завдаток
- § 6. Застава
- § 7. При гримання
- Глава 50 Припинення зобов'язання
- 1. Підстави припинення зобов'язання
- 2. Характеристика підстав припинення зобов'язання, що за юридичною природою є правочинами
- 3. Характеристика підстав припинення зобов'язань, що за юридичною природою не є правочинами
- Глава 51
- 1. Порушення зобов'язання та його правові наслідки
- 2. Правові наслідки порушення зобов'язання — заходи захисту цивільних прав
- 3. Правові наслідки порушення зобов'язання —заходи цивільно-правової відповідальності
- 4. Суб'єкт цивільно-правової відповідальності
- 5. Підстави і умови цивільно-правової відповідальності
- 6. Відшкодування збитків і моральної шкоди
- 7. Сплата неустойки. Співвідношення збитків і неустойки
- 9. Відповідальність і виконання зобов'язання в натурі
- 11. Наслідки прострочення боржника і кредитора
- 12. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання
- Глава 52л Поняття та умови договору
- 2. Види договорів
- Глава 53 Укладення, зміна і розірвання договору
- 1. Укладення і форма договору
- 2. Договір і правові акти органів державної влади. Вирішення персддоговірних спорів
- Глава 54 Ку пі в ля-про даж
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
- § 2. Роздрібна купівля-продаж
- § 3. Поставка
- § 4. Контрактація сільськогосподарської продукції
- § 5. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- Глава 55 Дарування
- 3. Права та обов'язки сторін за договором дарування
- 4. Прийняття дарунка
- 5. Підстави та правові наслідки розірвання договору дарування
- 6. Пожертва
- Глава 56 Рента
- 2. Рентні платежі
- 3. Припинення рентних відносин з ініціативи сторін
- 4. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти
- Глава 57 Довічне утримання (догляд)
- 3. Обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду)
- 4. Підстави і правові наслідки припинення договору
- 5. Правові наслідки смерті набувача або припинення
- Глава 58 Найм (оренда)
- § 1. Загальні положення про найм (оренду)
- § 2. Прокат
- § 3. Найм (оренда) земельної ділянки
- § 4. Найм будівлі або іншої капітальної споруди
- § 5. Найм (оренда) транспортного засобу
- § 6. Лізинг
- Глава 59 Найм (оренда) житла
- 1. Поняття і форма договору найму житла
- 3. Строк договору найму житла
- 4. Договір піднайму житла
- Глава 60 Позичка
- 2. Права та обов'язки сторін за договором позички
- 3. Підстави і правові наслідки припинення договору позички
- Глава 61 Підряд
- § 1, Загальні положення про підряд
- § 2. Побутовий підряд
- § 3. Будівельний підряд
- § 4. Підряд на проектні та пошукові роботи
- Глава 62
- 1. Загальні положення щодо договорів на виконання
- 3. Відповідальність за порушення договорів
- 3. Відповідальність виконавця за порушення договору
- 4. Розірвання договору про надання послуг
- 3. Загальна характеристика договорів перевезення
- 4. Характерні ознаки договору перевезення вантажу
- 7. Пред'явлення претензій і позовів, що випливають із договору перевезення
- Глава 65 Транспортне експедирування
- 1. Поняття договору транспортного експедирування
- 2. Виконання договору транспортного експедирування
- 3. Відповідальність експедитора за договором транспортного експедирування
- Глава 66 Зберігання
- § 1. Загальні положення про зберігання
- § 2. Зберігання на товарному складі
- § 3. Спеціальні види зберігання
- Глава 67 Страхування
- 2. Поняття, істотні умови, укладення договору страхування
- 3. Обов'язки сторін за договором страхування
- 4. Припинення та недійсність договору страхування
- Глава 68 Доручення
- 1. Загальна характеристика договору доручення
- 2. Права та обов'язки сторін
- 4. Припинення договору та його наслідки
- Глава 69 Комісія
- 3. Припинення договору та його наслідки
- Глава 70 Управління майном
- 2. Поняття договору управління майном, його істотні умови та форма
- 3. Предмет договору управління майном
- 4. Суб'єкти договору управління майном
- 5. Зміст договору управління майном
- 6. Припинення договору управління майном
- Глава 71 Позика. Кредит. Банківський вклад
- § 1. Позика
- § 2. Кредит
- § 3. Банківський вклад
- Глава 72 Банківський рахунок
- Глава 73 Факторинг
- 1. Поняття, предмет та сторони договору факторингу
- 2. Зміст факторингового зобов'язання та його виконання
- Глава 74 Розрахунки
- § 1. Загальні положення про розрахунки
- § 2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- § 3. Розрахунки за акредитивом
- § 4. Розрахунки за інкасовими дорученнями
- § 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- Глава 75
- 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- 2. Видавничий договір
- 4. Постановочний договір
- 5. Сценарний договір
- 7. Договір про використання твору декоративно-ужиткового мистецтва
- 8. Договір про створення аудіовізуального твору
- 9. Авторський договір про видання твору своїм коштом
- 12. Договори про управління майновими правами авторів
- 13. Види ліцензій на об'єкти промислової власності
- Глава 76 Комерційна концесія
- 3. Сторони, предмет та форма договору комерційної концесії
- 4. Права і обов'язки сторін договору комерційної концесії
- 5. Зміна та припинення договору комерційної концесії
- Глава 77 Спільна діяльність
- § 1. Загальні положення про спільну діяльність 1. Специфічні риси зобов'язань за спільною діяльністю
- 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- § 2. Просте товариство
- 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- 2. Зміст договорів простого товариства
- 3. Припинення договору про спільну діяльність
- Глава 78 Публічна обіцянка винагороди
- § 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- § 2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- Глава 79
- 2. Суб'єкти зобов'язань, пов'язаних з вчиненням дійу майнових інтересах іншої особи без її доручення
- 3. Зміст зобов'язань, що виникають з ведення справ
- Глава 80
- Глава 81
- 2. Правові наслідки неусунення загрози
- 3. Умови виникнення зобов'язань з відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози
- Глава 82 Відшкодування шкоди
- § 1. Загальні положення про відшкодування шкоди
- 2. Підстави цивільно-правової відповідальності за завдання недоговірної шкоди
- 4. Окремі (спеціальні) делікти
- § 2. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- § 3. Відшкодування шкоди,
- Глава 83
- 4. Майно, яке не підлягає поверненню
- Глава 84 Загальні положення про спадкування
- 2. Перехід прав і обов'язків спадкодавця до спадкоємців
- 4. Об'єкти спадкування
- 5. Права і обов'язки спадкодавця, які не переходять у спадщину
- 6. Підстави відкриття спадщини
- 7. Місце відкриття спадщини
- 9. Право на спадкування
- 10. Особи, які не мають права спадкувати
- 11. Спадкування права на земельну ділянку
- 12. Спадкування частин у праві спільної власності
- 13. Особливості спадкування сум заробітної плати, пенсії, стипендії тощо
- 15. Страхування права на одержання страхового відшкодування
- 16. Особливості спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки
- 17. Спадкування обов'язку відшкодувати збитки
- 18. Відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця
- Глава 85 Спадкування за заповітом
- 2. Заповідальний відказ та інші форми зобов'язання спадкоємців
- 3. Право на обов'язкову частку
- 5. Заповіт подружжя
- 6. Підпризначення спадкоємця
- 7. Форма заповіту
- 8. Секретні заповіти
- 9. Посвідчення заповіту посадовими, службовими особами
- 10. Посвідчення заповіту при свідках
- 12. Таємниця заповіту
- 13. Тлумачення заповіту
- 14. Недійсність заповіту
- Глава 86 Спадкування за законом
- 2. Спадкування усиновленими та усиновлювачами
- 3. Черги спадкоємців за законом
- 4. Спадкування за правом представлення
- 5. Розмір частки у спадщині
- Глава 87 Здійснення права на спадкування
- 2. Строки для прийняття спадщини
- 3. Право на відмову від прийняття спадщини
- 6. Поділ спадщини між спадкоємцями
- 7. Перерозподіл спадщини
- 6. Поділ спадщини між спадкоємцями
- 7. Перерозподіл спадщини
- 8. Пред'явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців
- Глава 88 Виконання заповіту
- 3. Право виконавця заповіту на плату за виконання заповіту
- 4. Контроль за виконанням заповіту
- 5. Підстави припинення повноважень виконавця заповіту
- 6. Право виконавця заповіту на відмову від повноважень
- Глава 89 Оформлення права на спадщину
- 1. Одержання свідоцтва про право на спадщину
- 2. Державна реєстрація права на спадщину
- 3. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та скасування свідоцтва
- Глава 90 Спадковий договір
- 2. Форма спадкового договору
- 3. Обов'язки набувача у спадковому договорі
- 4. Спадковий договір за участю подружжя
- 5. Забезпечення виконання спадкового договору
- 6. Розірвання спадкового договору