3. Зміст зобов'язань, що виникають з ведення справ

без доручення

1. Зміст зобов'язань із ведення справ без доручення визначають ч.2 ст.1158 та ст.ст. 1159-1160 ЦК.

Зокрема, ч.2 ст.1158 ЦК передбачає, що гестор зобов'язаний з першою ж нагодою сповістити господаря про свої дії. Такий інформаційний обов'язок покладається на гестора незалежно від того, чи може знати господар з інших джерел про дії у його інтересах чи ні. Якщо господар схвалить дії гестора, надалі на відносини сторін поширюються правила відповідного договору (доручення, зберігання тощо). Якщо господар заперечує проти втручання у його справи, то діяльність гестора перетворюється на протиправні дії і спричиняє виникнення деліктних зобов'язань (див. коментар до гл.82 ЦК).

770

Якщо гестор не мав можливості сповістити господаря про ведення справ останнього, то, почавши дії без доручення, він має довести їх до кінця, вживаючи усіх залежних від нього заходів для запобігання виникненню шкоди у господаря. При цьому гестор зобов'язаний прийняти на себе усе, щодо пов'язане з веденням справи, у тому числі обов'язки щодо виконання укладених ним договорів.

2. Важливими обов'язками гестора є вимога: 1) надати звіт провчинені дії; 2) передати господарю усе отримане у процесі діяльності у його інтересах (ст. 1159 ЦК). Але коли вимога надати звітіснує і може бути виконана завжди, то обов'язок передати господарю усе отримане у зв'язку з діяльністю у його інтересах має місцелише тоді, коли ці прибутки існували. Цілком реальною є ситуація,коли гестор робить витрати в інтересах господаря (наприклад,сплачує рахунки за комунальні послуги, телефон тощо), не одержуючи нічого взамін від третьої особи. Тому тут може йтися або лише про передачу фінансових документів (що загалом охоплюєтьсяпоняттям "надати звіт"), або про те, що у гестора обов'язок передати усе отримане не виникає взагалі.

Виконання вказаних обов'язків провадиться негайно після закінчення цих дій. Проте це не позбавляє гестора можливості виконати їх і раніше, при першій можливості зв'язку з господарем і ще до завершення розпочатої діяльності. Крім того, поняття "негайно" має тлумачитися з врахуванням тієї ситуації, яка склалася на момент завершення дій. Наприклад, якщо діяльність гестора уже завершена, а заінтересована особа усе ще відсутня у місці, де вчинялися дії, то виконання "звітних обов'язків" можливе лише після повернення останньої.

Якщо гестор не виконає обов'язку з передачі усього отриманого, то таке майно може бути залежно від обставин справи стягнуте з нього або як безпідставне збагачення (гл.83), або як відшкодування шкоди (гл.82 ЦК).

Покладення на гестора різноманітних обов'язків (значну частину яких він має виконувати негайно), звісно, створює для нього ризик збитків внаслідок діяльності в інтересах іншої особи. Таке рішення пояснюється тим, що зобов'язання з дій у чужих інтересах без доручення грунтуються на засадах узгодження інтересів обох сторін, а це висуває до гестора вимогу належної оцінки своїх дій та їхньої перспективи. У свою чергу, цивільні права гестора забезпечуються можливістю отримання компенсації необхідних витрат, понесених ним у результаті такої діяльності (ст. 1160 ЦК). Це може бути, наприклад, компенсація витрат на годівлю чужих тварин у випадку раптової хвороби господаря, на ремонт даху будинку після буревію тощо.

3. Власне можливість отримати компенсацію витрат, зроблених урезультаті діяльності в чужих інтересах, є основним правом гестора.

Гестор має право вимагати відшкодування збитків у розмірі фактично понесених витрат, якщо вони були виправдані обставинами справи. Якщо ж гестор не поніс витрат, то підстав для їх компенсації, природно, немає.

Слід зазначити, що право на відшкодування витрат виникає за певних умов. По-перше, підлягають відшкодуванню витрати, які

25'

фактично вже були зроблені, а не лише планувалися на майбутнє. По-друге, відшкодування витрат можливе, якщо вони були необхідними, тобто виправдані обставинами, за яких були виконані дії. Це означає, що витрати, які не здійснив би за даних обставин сам господар, відшкодуванню, як правило, не підлягають. Винятком є ситуація, коли гестор доведе, що, відмовляючись від компенсації витрат, господар неналежним чином здійснює своє цивільне право (наприклад, гестор був змушений втрутитися у чужі справи і зробити ремонт будівлі за відсутності господаря, який не вживав заходів до ремонту будинку, що є пам'яткою архітектури).

Важливою передумовою виникнення у гестора права на відшкодування понесених витрат є виконання ним передбаченого ч.2 ст.1158 ЦК обов'язку при першій нагоді повідомити господаря про діяльність у його майнових інтересах. Якщо гестор не виконав свого інформаційного обов'язку і не повідомив господаря про свої дії, то він втрачає право вимагати відшкодування зроблених витрат (ч.2 ст.1160 ЦК).

Таке обмеження пов'язане зі специфікою ведення справ іншої особи без доручення. Необхідність ведення чужих справ виникає тоді, коли цивільним правам та інтересам іншої особи загрожує небезпека, тобто існує потреба у захисті майнових інтересів іншої особи. При цьому необхідність самоправного втручання у чужі справи зумовлюється не тільки існуванням небезпеки чужим майновим інтересам, а ще й тими обставинами, що гестор не може сповістити господаря й одержати від останнього згоду на зазначені дії. Отже за можливості повідомити господаря про дії в його інтересах, гестор має зробити це при першій нагоді, а той, хто не виконав цей обов'язок, втрачає право на відшкодування витрат, бо недостатньо враховував інтереси господаря.

772