3. Припинення договору про спільну діяльність

1. В ЦК, на відміну від попереднього законодавства, досить глибоко визначено припинення договору про спільну діяльність. Зокрема він припиняється у разі визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; смерті фізичної особи — учасника або ліквідації юридичної особи — учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками); відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; спливу строку договору простого товариства, якщо договір був укладений на певний строк; виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учас-

759

ників; досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим (ст. 1141 ЦК).

Даний перелік підстав припинення договору не можна вважати вичерпним з огляду на загальні підстави розірвання договору, що містяться у ст.651 ЦК.

2. У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разіприпинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.

Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли в них, здійснюється в порядку, встановленому ст.ст.364, 367 ЦК.

3. Коли договір простого товариства укладено не для здійснення його учасниками підприємницької діяльності, в такому товаристві учасник до припинення договору відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім своїм майном пропорційно вартостійого вкладу у спільне майно (ч.і ст.1138 ЦК), а з моменту припинення договору простого товариства — солідарно за невиконанимиспільними зобов'язаннями щодо третіх осіб. Якщо договір простого товариства пов'язаний зі здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всімаспільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення якдо, так і після припинення договору (ч.2 ст.1138, ч.З ст.1141 ЦК).

760

Підрозділ 2 НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ