10. Посвідчення заповіту при свідках

1. Стаття 1253 ЦК присвячена питанням посвідчення заповіту ^пРи свідках. При цьому вказана норма розрізняє два випадки залучення свідків:

839

1. обов'язкове залучення (в силу припису закону);

2. залучення факультативне (на бажання заповідача).Присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є

обов'язковою у таких випадках:

1. якщо заповідач внаслідок фізичної вади позбавлений можливості самостійно прочитати заповіт (ст. 1248 ЦК);

2. якщо посвідчення заповіту провадиться посадовою, службовою особою, зазначеною у ст. 1252 ЦК.

Свідком може бути особа тільки з повною цивільною дієздатністю (ст.34 ЦК). Нотаріус, службова, посадова особа, яка посвідчує заповіт; спадкоємці за заповітом; члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, котрі самі не здатні прочитати або підписати заповіт, свідками бути не можуть.

Свідки зачитують заповіт уголос, підписують його. При цьому до тексту заповіту вносяться відомості про особу свідків відповідно до документів, що посвідчують їхню особу. Нотаріус або службова особа, яка посвідчує заповіт, повинна попередити свідків про необхідність додержання таємниці заповіту (ст.1255 ЦК).

Оскільки у зазначених випадках присутність свідків є обов'язковою, то відсутність їх при складенні заповіту спричиняє його недійсність, а невідповідність свідків переліченим вимогам може бути підставою для визнання заповіту недійсним (ст. 1257 ЦК).

На бажання заповідача, незалежно від місця і порядку його вчинення, будь-який заповіт може бути посвідчений при свідках.

11. Зміна і скасування заповіту

1. Заповідач має право особисто, своїми діями у будь-який час внести до заповіту зміни або скасувати заповіт, не зазначаючи при цьому причин його зміни чи скасування (ст.1254 ЦК). Бажаючи скасувати заповіт, заповідач може зробити це за допомогою прямої вказівки про скасування заповіту, а може скласти новий заповіт. Зміна заповіту можлива шляхом складення нового заповіту, в якому заповідачем будуть скасовані чи змінені окремі розпорядження попереднього заповіту. В будь-якому випадку більш пізній заповіт скасовує попередній повністю або у частині, в якій він йому суперечить. Якщо раніше складеним заповітом спадкодавець розпорядився лише частиною майна, а більш пізнім розподілив його другу частину, то обидва такі заповіти після смерті заповідача будуть чинними.

Для зміни чи скасування заповіту не має значення поінформованість або згода інших осіб, у тому числі тих, які були призначені спадкоємцями у скасованому чи зміненому заповіті.

Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. При цьому діє правило про вирішальне значення "останнього рішення": кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Скасування заповіту шляхом складення нового є остаточним тобто заповіт, скасований більш пізнім заповітом, не поновлюється якщо пізніше складений заповіт також був з часом скасований шля-

840

подання заяви про це. Аналогічне правило діє і тоді, коли більш ^Хізній заповіт згодом буде визнаний недійсним. Виняток з цього

вила становлять випадки, коли більш пізній заповіт був складений особою, яка у момент його складення не розуміла значення своїх дій та (або) нездатна була ними керувати (ст.225), або був складений під впливом насильства (ст.231 ЦК). Такий заповіт визнається недійсним, а чинність попереднього заповіту поновлюється.

Порядок посвідчення першого заповіту не має юридичного значення для зміни чи скасування заповіту, нотаріальний заповіт може бути скасований морським та навпаки.

Нотаріус при одержанні заяви про скасування чи зміну заповіту, а також за наявності нового заповіту, який скасовує чи змінює раніше складений, робить про це відмітку на примірнику заповіту, що зберігається у нього, а також відмітку в реєстрі нотаріальних дій та в алфавітній книзі обліку заповітів. Нотаріус, який при посвідченні заповіту довідався про раніше посвідчений заповіт, повідомляє про вчинену дію той орган, де зберігається раніше посвідчений заповіт.

З метою захисту майнових прав та інтересів громадян і юридичних осіб всі заповіти, складені та посвідчені, змінені або скасовані в установленому законодавством порядку, підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заповітів та спадкових справ у порядку, що передбачений Положенням про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ.