logo search
111111

40.Органи виконавчої влади загальної, галузевої і міжгалузевої компетенції

Органи загальної компетенції керують на підвідомчій території всіма або більшістю галузей і сфер управління, забезпечують економічні та соціально-культурний розвиток.

Органи галузевої компетенції здійснюють керівництво підпорядкованими їм галузями, забезпечують виконання завдань, що стоять перед цими галузями.

Органи міжгалузевої компетенції виконують спільні спеціалізовані функції для всіх або більшості галузей і сфер управління.

- загальної компетенції (КМУ, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації);

- галузевої компетенції (Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони, Міністерство науки і освіти, Міністерство промислової політики України);

- спеціальної компетенції (міжгалузеві) (Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерство фінансів та інші);

51. Поняття "державний службовець"

Державний службовець– це особа, яка займає певну посаду в державних органах або їх апараті,здійснює на професійній основі діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави, наділена у зв’язку з цим відповідними службовими повноваженнями і одержує за це заробітну платню за рахунок державних коштів.

У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

52. Обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу . Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:

1)визнані у встановленому порядку недієздатними;

2)мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

3)у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;

4)в інших випадках, встановлених законами України.

53. Проходження державної служби – це сукупність юридичних фактів, пов’язаних з виникненням, зміною та припиненням державно-службових відносин, а саме з прийняттям на державну посаду, службовою кар’єрою та припиненням служби. Цей триваючий постійно процес носить стадійний характер. Традиційно виділяють наступні стадії (або етапи): 1) прийняття на службу; 2) просування по службі; 3) припинення служби. Обмеження, пов'язані з проходженням державної служби . Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу. Інші обмеження, пов'язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.

54. Патронатними службовцями є помічники, консультанти, радники, керівники прес-служб, яких мають право самостійно добирати та приймати на посади Президент України, Голова Верховної Ради України, члени Уряду України та глави місцевих державних адміністрацій. Прийняття на патронатну службу здійснюється без проведення конкурсу. Державні службовці патронатної служби виконують дорадчі функції, які визначаються згідно із завданнями, обов’язками та повноваженнями, що полягають у діях підготовки пропозицій, прогнозів, порад, рекомендацій, а також необхідних матеріалів для керівництва, організації контактів із громадськістю та засобами масової інформації. Конкретний перелік обов'язків та прав працівників патронатної служби визначається у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються посадовою особою, при якій утворена служба. Характерною особливістю цього виду посад, є те, що зміна керівників чи складу державних органів тягне за собою припинення службовцями патронатної служби державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників.

55. Стажування державних службовців .

Стажування — навчання персоналу на робочому місці під керівництвом відповідальної особи після теоретичної підготовки або одночасно з нею з метою практичного оволодіння спеціальністю, адаптації до об'єктів обслуговування та керування, набуття навичок швидкого орієнтування на робочому місці та інших прийомів роботи.

З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.

Стажування державного службовця здійснюється в разі потреби, але не рідше одного разу на три роки.

Завдання: досвід роботи з людьми;

стиль і методи управління в умовах ринкової економіки;

принципи самостійного і колективного прийняття рішень з виробничих і соціальних проблем;

використання сучасних засобів оргтехніки і зв’язку;

аналіз статистики і техніко-економічних показників роботи;

методика підготовки наказів, розпоряджень, різноманітних довідок і заходів;

принципи добору та розстановки кадрів, роботи з ними, розподілу обов’язків і делегування повноважень.

Та ін..

56. Випробування при прийнятті на державну службу . Випробування застосовується з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців. Це рішення керівник може прийняти за наслідками конкурсу, стажування, просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву. Випробування застосовується з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Якщо протягом терміну випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято (за висновком керівника підрозділу), керівник органу може видати наказ (розпорядження) про звільнення працівника з посади, на яку його прийнято з випробувальним строком. Коли термін випробування закінчився успішно, керівник підрозділу органу, на посаду в якому зараховано працівника, подає керівникові органу мотивований висновок з пропозицією про присвоєння рангу державного службовця.