logo search
Довгерт, Кузнецова - Коментар до Цивільного код

10. Особи, які не мають права спадкувати

1. Стаття 1224 ЦК містить обмеження в реалізації права наспадкування. Зокрема, не мають права спадкувати:

  1. ті із спадкоємців за законом або заповітом, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з його спадкоємців з метою отримання спадщини, чи здійснили замах на їх життя;

  2. особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяливиникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб абосприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;

  3. батьки після дитини, щодо якої вони позбавлені батьківськихправ, і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини, неспадкують за законом. До них належать також батьки (усиновлювачі)та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися відвиконання обов'язку щодо утримання спадкодавця;

  4. одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним абовизнаний таким за рішенням суду. Але якщо шлюб визнанийнедійсним після смерті одного з подружжя, то за другим з подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди дореєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування часткиу майні, що належить тому з подружжя, хто помер, та яке було набуте під час цього шлюбу;

  5. особа, яка ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, котрий через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Такі особи позбавляються права спадкування за законом.

2. Зазначені обставини підтверджуються поданням нотаріусукопії рішення суду. Стосовно кожного випадку суд встановлює обставини, які є перепонами у здійсненні права на спадкування.

Положення ст.1224 ЦК поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку в спадщині (але стосовно того спадку, що перевищує розмір обов'язкової частки), а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Винятком із загального правила є надання спадкодавцю, який знав про вчинення замаху на його життя або на життя можливих спадкоємців, права усе ж таки призначити у заповіті спадкоємцем особу, котра вчинила замах.