4. Постановочний договір

1. Зміст літературного твору може бути обнародуваний (випущений у світ) шляхом його публічного виконання на сцені спеціальних видовищних організацій. У такий спосіб найчастіше у світ випускають музичні, драматичні, естрадно-циркові та інші твори.

Раніше за чинним законодавством предметом сценічного договору міг бути лише неопублІкований твір. Опублікований твір використовувався без договору з автором. Нині Закон про авторське право такої можливості видовищній організації не надає — твір незалежно від того, опублікований він чи ні, видовищна організація може використати лише за договором з автором.

2. Постановочний договір — це консенсуальний правочин, напідставі якого автор передає або зобов'язується створити І передати видовищній організації драматичний, музичний або музично-драматичний, хореографічний або пантомімний твір, а ор-ганІзація-постановник зобов'язується здійснити в обумовленийдоговором строк постановку і публічне виконання твору (випустити його у світ) та виплатити авторові обумовлену договором винагороду.

Об'єкти постановочного договору — драматичні, музичні, музично-сценічні, хореографічні та пантомімні твори як створені на момент укладення договору, так і ще не створені.

3. Суб'єкти постановочного договору — автор-творень сценічного твору і відповідна видовищна організація. Якщо твір створенокількома авторами (автор лібрето опери і композитор), суб'єктамипостановочного договору є автори усіх складових частин твору.

За постановочним договором автор передає або зобов'язується створити і передати видовищній організації для публічного виконання обумовлений договором твір, що має відповідати творчій заявці автора, схваленій організацією.

Видовищна організація зобов'язана здійснити публічне виконання твору протягом строку, обумовленого договором.

Видовищна організація зобов'язана виплатити авторові твору винагороду за його використання. Розмір винагороди визначається угодою сторін. Проте практика виробила певний порядок виплати винагороди за виконання твору шляхом публічного виконання. Винагорода, що виплачується авторові, складається з двох частин: одноразової винагороди і відрахувань від поспектакльних зборів. Сума одноразової винагороди визначається угодою сторін з урахуванням виду, обсягу та якості твору. Поспектакльна винагорода обчислюється у розмірі, що встановлюється нормативними актами. Авторська винагорода за публічне виконання твору нараховується, як правило, незалежно від того, платним чи безплатним є вхід для глядачів чи слухачів. Наприклад, за музику, що її виконують оркестри на танцювальних майданчиках, у будинках культури, палацах культури, авторська винагорода нараховується в усіх випадках. То-

722

названі видовищні підприємства зобов'язані чітко зазначати, якого автора музика виконувалася.

4. Театр має право розірвати договір і стягнути з автора одержані ним суми, включаючи аванс, у таких випадках:

1. автор не подав твір у встановлений строк зі своєї вини чи встрок, встановлений для внесення виправлень і доопрацювання;

2. 'при невідповідності твору затвердженій І погодженій з автором заявці;

3. при відмові автора внести необхідні виправлення, якщо вимога про їх внесення не виходить за межі заявки і договору;

3. при виявленні плагіату в частині чи цілому творі.

Аванс може бути стягнутий і в разі визнання судом недобросовісності автора у виконанні замовлення. В інших випадках розірвання договору не має наслідком стягнення авансу.