§ 1. Позика
1. У ст.1046 ЦК з незначними редакційними змінами надається визначення договору позики, що містилось у ст.374 ІДК 1963 р.
Самостійний характер договору позики зумовлений наявністю суттєвих ознак, що відрізняють його від інших цивільно-правових договорів. Правила щодо договору позики застосовуються до кредитних зобов'язань, якщо інше не визначено положеннями про кредитний договір і не суперечить самій суті відповідних зобов'язань.
Об'єктом позикових відносин можуть бути грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками. Поняття "грошові кошти" охоплює готівку, тобто грошові знаки національної валюти України — банкноти і монети, а також кошти на рахунках у банках та депозити до запитання (Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів").
Відповідно до ст.192 ЦК функцію законного платіжного засобу виконує грошова одиниця України — гривня. Родові ознаки речей, що передаються у позику, характеризуються ознаками, визначеними у ст.184 ЦК. Речі, визначені індивідуальними ознаками, не можуть бути предметом позики.
Особливість договору позики полягає у тому, шо позичальник отримує предмет позики у власність.
2. Договір позики належить до групи реальних договорів і, відповідно, вважається укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Будь-яка обіцянка надати у майбутньому позику, момент підписання договору, або вказівка у договорі на строк, протягом якого відбудеться передача позики, не мають юридичного значення. Договір набуває чинності лише з моменту, коли позикодавець передає предмет позики позичальнику. Саме з моменту передачі грошей або речей, що є предметом позики, позичальник стає їх власником. На предмет позики поряд з іншим майном, що належить позичальнику, може бути звернуто стягнення за його зобов'язаннями.
Обмежень за колом суб'єктів договір позики не має. Універсальний характер цього договору зумовлений можливістю участі в ньо-
660
cty будь-яких учасників цивільних відносин, що зазначені у ст.2 ЦК. Договір позики є одностороннім договором. Позикодавець за договором набуває лише права, позичальник — обов'язки. Після передачі предмету позики позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, а позикодавець набуває права вимоги щодо повернення суми позики або певної кількості речей того ж роду та такої ж якості.
Позика грошових коштів може бути здійснена як у гривнях, так і в іноземній валюті. Відносини позики іноземної валюти та валютних цінностей на території України повинні відповідати вимогам Декрету про систему валютного регулювання та положенням іншого валютного законодавства України.
3. У ст.1047 ЦК передбачені спеціальні умови щодо форми договору позики, що укладається між фізичними особами. На відміну від загального правила стосовно форми правочинів (ст.205 ЦК),договір позики на суму, що не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходівгромадян, повинен бути вчинений у письмовій формі. Вартість родових речей, шо передаються у позику, встановлюється за домовленістю сторін. Вартісна оцінка родових речей є підставою для визначення форми договору. У випадках коли позикодавцем є юридична особа, письмова форма є обов'язковою незалежно від сумипозики. Недодержання письмової форми договору позики не маєнаслідком його недійсність, але позбавляє сторони права, у випадку виникнення судового спору, посилатися для підтвердженняфакту позики на свідчення свідків (ст.218 ЦК).
На підтвердження укладення договору позики та його умов, у тому числі і договору позики між громадянами на суму, що не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, може бути представлена розписка позичальника або інший документ (наприклад розрахунковий або товаророзпорядчий документ, письмове прохання позичальника про відстрочку повернення отриманих грошей або речей, листи та ін.), який засвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. У разі виникнення спору рішення суду може грунтуватися на показаннях свідків, якщо сума позики не перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у 10 разів, або якщо сума позики перевищує цей розмір, але виникла в наслідок кількох позикових правочинів, кожен з яких не перевищує зазначеної межі.
4. У ст.374 ЦК 1963 p. передбачалось, що договір позики міжгромадянами є виключно безвідплатним. Зараз ЦК передбачає, щодоговір позики може бути як відплатним, так і безвідплатним. Умови відплатності за договором позики встановлюються сторонами.Якщо інше не передбачено законом або договором позики, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів відсуми позики у розмірах і в порядку, передбачених договором. Якщо у договорі не визначений розмір процентів, їх розмір встановлюється на рівні облікової ставки НБУ. Якщо сторонами не встановлено домовленості щодо строків виплати процентів, позичаль-
661
ник зобов'язаний щомісячно виплачувати проценти до дня повернення позики (ст.1048 ІДК).
Договір позики має бути безпроцентним, якщо: І) він укладений на суму, яка не перевищує 50-кратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний Із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками. Умова договору позики про відплатність є недійсною, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує 50-кратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.
Так само недійсною є умова про одержання винагороди позикодавцем за передані речі, визначені родовими ознаками.
5. Обов'язком позичальника є дії, спрямовані на поверненняпозикодавцеві позики (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого ж родута такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк тав порядку, що встановлені договором. Порядок повернення сумипозики (щомісяця, певними частками, іншим способом) визначається договором. Правила про строки повернення позики маютьдиспозитивний характер і застосовуються у тих випадках, коли порядок і строки повернення суми позики не визначені в умовах договору. У випадках коли строк повернення позики договором невстановлено або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом ЗО дніввід дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше невстановлено договором.
Якщо інше не передбачено договором позики, сума безпроцентної позики може бути повернена позичальником достроково. У випадку коли у договорі процентної позики відсутні умови щодо дострокового повернення суми позики, таке повернення можливе лише за згодою позикодавця.
Зобов'язання позичальника повернути суму позики вважається виконаним у момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Розпорядження позичальника на списання коштів з власного поточного рахунку з метою їх перерахування для погашення позики не є підставою для припинення його зобов'язання перед позикодавцем. Списання грошових коштів з рахунку позичальника не звільняє його від відповідальності за повернення суми позики, якщо ці кошти не надійшли на рахунок позикодавця.
6. Наслідки порушення договору позичальником відповідно дост.1050 ЦК визначаються загальною нормою ст.625 цього Кодексу.Позичальник не звільняється від відповідальності за неможливістьвиконання ним грошового зобов'язання. При цьому позичальник,який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогупозикодавця повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не вста-
662
новлений договором або законом. Відповідальність позичальника за несвоєчасне повернення речей, визначених родовими ознаками, передбачає сплату неустойки (штрафу, пені), яка відповідно до ст.549 UK може бути сплачена позичальнику у вигляді грошової суми, що обчислюється у відсотках, або передана у вигляді іншого майна. Предметом неустойки може бути як рухоме так і нерухоме майно.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у позикодавця збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань. При цьому проценти на неустойку не нараховуються. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за інших обставин, які мають істотне значення.
Сплата суми неустойки або передання іншого майна не звільняє позичальника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє позикодавця права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання за договором позики. Слід також враховувати положення ст.617 ЦК, яка передбачає, що позичальник звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом позичальника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Сума неустойки нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК.
У тих випадках, коли умовами договору передбачено повернення позики частинами (з розстроченням), в разі порушення позичальником строку повернення чергової частини позикодавецьмає право вимагати дострокового повернення частини позики, шозалишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 ЦК. Позичальник повертає проценти за весь строк, щовстановлений у договорі, якщо про це у договорі є домовленістьсторін.
Позичальнику надається право у судовому порядку оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі фактично не були одержані ним від позикодавця або були одержані уменшій кількості, ніж встановлено договором. Оспорювати договірпозичальник вправі і в тому випадку, коли ним видана розписка(ст.1051 ЦК).
Умова про забезпечення повернення позики не є істотноюабо необхідною для договору зазначеного виду. Позика може надаватися і без забезпечення. Проте якщо забезпечення передбачається договором, позикодавець набуває додаткових прав.
663
У випадку невиконання позичальником обов'язків, передбачених договором позики, щодо забезпечення повернення позики (наприклад, неможливість укладення договору поруки, застави або ненадання банківської гарантії та ін.), а також у разі втрати або погіршення Його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності (наприклад, банкрутство поручителя, знецінення об'єкта застави або цінних паперів, що були у заставі), позикодавець за загальним правилом (якщо інше не встановлено договором) має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК. Тобто позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо Інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. Проценти не сплачуються, якщо договір позики укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує 50-кратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, І не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін, а також у випадку передачі позичальникові речей, що визначені родовими ознаками.
До умов щодо забезпечення виконання зобов'язання позичальником застосовуються правила ст.579 ЦК про заміну предмета застави. Так, при загибелі предмета застави, вилученні його з цивільного обігу або якщо заставодавця на законних підставах позбавлено права власності на предмет застави, відповідні наслідки можуть настати лише у випадку, коли заставодавець відмовився поновити або замінити його рівноцінним майном, якщо він не позбавлений цього права згідно з умовами договору застави.
10. Стаття 1053 ЦК передбачає можливість новації боргу. Новація боргу у позикове зобов'язання повинна здійснюватися з дотриманням вимог ст.604 ЦК, що регулює особливості припинення зобов'язання за домовленістю сторін. За домовленістю сторін борг, шо виникає з договорів купівлі-продажу, найму майна або з інших підстав (так зване первісне зобов'язання), може бути замінений позиковим зобов'язанням (новим зобов'язанням). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, передбачених законом.
Заміна боргу за договором позики провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа — незалежно від суми.
- Глава 1 Цивільне законодавство України
- 1. Предмет та суб'єкти цивільного права
- 2. Загальні принципи (засади) та інші джерела природного цивільного права
- 3. Джерела позитивного цивільного права
- Глава 2
- 1. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
- Глава 3 Захист цивільних прав та інтересів
- 1. Поняття права на захист цивільних прав та інтересів та способи захисту
- Глава 4 Загальні положення про фізичну особу
- 1. Поняття фізичної особи
- 2. Поняття цивільної правоздатності
- 3. Виникнення та припинення цивільної правоздатності
- 4. Ознаки та зміст цивільної правоздатності
- 5. Обмеження цивільної правоздатності
- 6. Право на ім'я і цивільна правоздатність
- 7. Місце проживання і цивільна правоздатність
- 8. Цивільна дієздатність та її диференціація
- 9. Повна цивільна дієздатність
- 11. Визнання фізичної особи недієздатною
- 12. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- 13. Оголошення фізичної особи такою, що померла
- 14. Акти цивільного стану
- Глава 5 Фізична особа-підприємець
- 1. Право займатися підприємницькою діяльністю як елемент цивільної правоздатності і цивільної дієздатності
- 2. Державна реєстрація фізичної особи як підприємця
- 3. Застосування до регулювання підприємницької діяльності
- 4. Цивільно-правова відповідальність фізичної особи-підприємця
- 5. Визнання фізичної особи-підприємця банкрутом
- 6. Управління майном фізичної особи-підприємця
- Глава 6 Опіка та піклування
- 3. Призначення опікуна або піклувальника
- 4. ГІраіаа обов'язки опікуна та піклувальника
- 5. Звільнення опікуна та піклувальника
- 6. Припинення опіки та піклування
- 7. Надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків
- Глава 7 Загальні положення про юридичну особу
- 1. Поняття та класифікація юридичних осіб
- 2. Цивільна правоздатність юридичної особи
- 3. Створення юридичної особи
- 4. Управління товариством та установою
- Глава 8 Підприємницькі товариства
- § 1. Господарські товариства
- 1. Загальна характеристика
- 2. Повне товариство
- 3. Командитне товариство
- 4. Товариство з обмеженою відповідальністю
- 5. Акціонерне товариство
- § 2. Виробничний кооператив
- Глава 9 Правові форми участі держави, Автономної
- Глава 10 Органи та представники, через яких діють
- Глава 11
- 1. Принципи цивільної відповідальності
- Глава 12
- Глава 12 складається лише з двох статей, в яких визначаються види об'єктів цивільних прав (ст.177) та оборотоздатність об'єктів цивільних прав (ст.178).
- 2. Поняття майна та його види
- Глава 15 Нематеріальні блага
- 3. Особисті немайнові блага
- § 1. Загальні положення про правочини 1. Поняття і види правочинів
- 2. Умови дійсності правочинів
- § 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчинені правочину вимог закону
- 2. Недійсність окремих видів правочинів
- Глава 17 Представництво
- 4. Представництво за законом
- 5. Суб'єкти представництва
- 6. Коло дій, які може вчиняти представник
- 8. Передоручення
- 11. Форма довіреності
- 12. Строк довіреності
- 13. Припинення довіреності
- 15. Відмова представника від вчинення дій, передбачених довіреністю
- Глава 18 Визначення та обчислення строків
- 2. Початок і закінчення перебігу строку
- Глава 19 Позовна давність
- 2. Початок, зупинення і переривання перебігу позовної давності
- 3. Наслідки спливу позовної давності
- Глава 20
- 2. Захист особистого немайнового права
- Глава 21
- 2. Право на охорону здоров'я та медичну допомогу
- 4. Право на сім'ю та інші особисті права, що забезпечують природне Існування фізичної особи
- Глава 22
- 1. Право на ім'я
- 2. Право на повагу до честі, гідності та ділової репутації
- 3. Інші особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- Глава 23 . Загальні положення про право власності
- 2. Суб'єкти, об'єкти і зміст права власності
- 3. Право довірчої власності
- 4. Учасники цивільних правовідносин — суб'єкти права власності
- 5. Здійснення права власності
- 6. Право приватної власності фізичних
- Глава 24 Набуття права власності
- 2. Визначення моменту виникнення права власності
- 4. Безхазяйні речі
- 5. Набувальна давність
- 6. Похідні способи набуття права власності. Значення передання майна
- 2. Примусове припинення права власності
- Глава 26 Право спільної власності
- Глава 27
- 1. Поняття права власності на землю (земельну ділянку)
- 2. Правові наслідки при самочинному будівництві
- Глава 28 Право власності на житло
- 2. Правові відносини при експлуатації багатоквартирного жилого будинку
- 3. Розмежування права приватної власності і права комунальної власності
- Глава 29 Захист права власності
- 2. В індикаційний позов
- 3. Поняття добросовісного і недобросовісного володільця чужою річчю
- 4. Обставини, що визначають вибуття з володіння власника поза його волею
- 5. Питання відшкодування доходів від майна і витрат на нього
- 6. Застосування позовної давності
- 7. Особливості витребування майна у добросовісного набувача, які викликані особливостями майна
- 9. Негаторний позов
- 2. Співвідношення права власності і права на чуже майно
- 3. Характерні ознаки речових прав
- 4. Види речових прав
- 5. Захист речових прав на чуже майно
- Глава 31 Право володіння чужим майном
- 1. Поняття володіння
- 2. Види володіння
- 3. Суб'єкти фактичного володіння
- 4. Захист фактичного володіння
- 2. Суб'єкти сервітутного права
- 3. Встановлення сервітутів
- 4. Зміст сервітутного права
- 5. Захист сервітутних прав
- Глава 33
- 1. Поняття права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- 2. Суб'єкт права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- 3. Зміст права користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення
- 1. Поняття права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію)
- 2. Власник земельної ділянки має право надавати її в користування іншій особі для забудови
- 3. Зміст права користування чужою земельною ділянкою для забудови
- 4. Виникнення та припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови
- Глава 35
- 1. Поняття інтелектуальної власності і права інтелектуальної власності
- 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності
- 4. Підстави виникнення права інтелектуальної власності
- 5. Зміст права інтелектуальної власності
- 6. Строк чинності прав інтелектуальної власності
- 7. Здійснення суб'єктивних прав інтелектуальної власності
- 8. Відповідальність за порушення права інтелектуальної власності
- 2. Суб'єкти авторського права
- 4. Зміст суб'єктивного авторського права
- Глава 37
- Глава 38
- 2. Суб'єкти наукових відкриттів
- Глава 39
- 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- 3. Зміст права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель і промисловий зразок
- 4. Право використання винаходів, корисних моделей
- 6. Обов'язки суб'єктів інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки
- Глава 40
- 2. Зміст і форма свідоцтва на топографію імс
- 3. Права авторів топографії імс
- 4. Майнові права інтелектуальної власності на компонування імс
- 5. Зміст договору про передачу права власності на топографію імс
- Глава 41
- 2. Порядок оформлення раціоналізаторської пропозиції
- 3. Права автора раціоналізаторської пропозиції
- Глава 42
- 1. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин. Загальні положення
- 2. Поняття та пріоритет сорту рослин, породи тварин
- 3. Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
- 4. Чинність прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
- 5. Патентування сорту в іноземних державах
- Глава 43
- 2. Підстави надання правової охорони комерційному
- 3. Майнові права Інтелектуальної власності на комерційне найменування
- Глава 44
- 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності на торговельну марку
- 3. Порядок подачі та оформлення заявки на торговельну марку
- 4. Права власника свідоцтва
- 5. Чинність свідоцтва на торговельну марку
- 6. Підстави визнання свідоцтва недійсним
- 2. Порядок і дата виникнення права інтелектуальної' власності на географічне зазначення
- 4. Права інтелектуальної власності на географічне зазначення
- 5, Строк чинності свідоцтва на географічне зазначення
- 1. Загальні положення про комерційну таємницю
- 2. Права володільця комерційної таємниці
- Глава 47 Поняття зобов'язання. Сторони у зобов'язанні
- 2. Заміна кредитора
- 4. Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання
- Глава 48 Виконання зобов'язання
- 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
- 3. Предмет виконання зобов'язання
- 4. Строк (термін) виконання зобов'язання
- 5. Місце виконання зобов'язання
- 7. Підтвердження виконання зобов'язання.
- Глава 49 Забезпечення виконання зобов'язання
- § 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання
- § 2. Неустойка
- § 3. Порука
- § 4. Гарантія
- § 5. Завдаток
- § 6. Застава
- § 7. При гримання
- Глава 50 Припинення зобов'язання
- 1. Підстави припинення зобов'язання
- 2. Характеристика підстав припинення зобов'язання, що за юридичною природою є правочинами
- 3. Характеристика підстав припинення зобов'язань, що за юридичною природою не є правочинами
- Глава 51
- 1. Порушення зобов'язання та його правові наслідки
- 2. Правові наслідки порушення зобов'язання — заходи захисту цивільних прав
- 3. Правові наслідки порушення зобов'язання —заходи цивільно-правової відповідальності
- 4. Суб'єкт цивільно-правової відповідальності
- 5. Підстави і умови цивільно-правової відповідальності
- 6. Відшкодування збитків і моральної шкоди
- 7. Сплата неустойки. Співвідношення збитків і неустойки
- 9. Відповідальність і виконання зобов'язання в натурі
- 11. Наслідки прострочення боржника і кредитора
- 12. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання
- Глава 52л Поняття та умови договору
- 2. Види договорів
- Глава 53 Укладення, зміна і розірвання договору
- 1. Укладення і форма договору
- 2. Договір і правові акти органів державної влади. Вирішення персддоговірних спорів
- Глава 54 Ку пі в ля-про даж
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
- § 2. Роздрібна купівля-продаж
- § 3. Поставка
- § 4. Контрактація сільськогосподарської продукції
- § 5. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- Глава 55 Дарування
- 3. Права та обов'язки сторін за договором дарування
- 4. Прийняття дарунка
- 5. Підстави та правові наслідки розірвання договору дарування
- 6. Пожертва
- Глава 56 Рента
- 2. Рентні платежі
- 3. Припинення рентних відносин з ініціативи сторін
- 4. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти
- Глава 57 Довічне утримання (догляд)
- 3. Обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду)
- 4. Підстави і правові наслідки припинення договору
- 5. Правові наслідки смерті набувача або припинення
- Глава 58 Найм (оренда)
- § 1. Загальні положення про найм (оренду)
- § 2. Прокат
- § 3. Найм (оренда) земельної ділянки
- § 4. Найм будівлі або іншої капітальної споруди
- § 5. Найм (оренда) транспортного засобу
- § 6. Лізинг
- Глава 59 Найм (оренда) житла
- 1. Поняття і форма договору найму житла
- 3. Строк договору найму житла
- 4. Договір піднайму житла
- Глава 60 Позичка
- 2. Права та обов'язки сторін за договором позички
- 3. Підстави і правові наслідки припинення договору позички
- Глава 61 Підряд
- § 1, Загальні положення про підряд
- § 2. Побутовий підряд
- § 3. Будівельний підряд
- § 4. Підряд на проектні та пошукові роботи
- Глава 62
- 1. Загальні положення щодо договорів на виконання
- 3. Відповідальність за порушення договорів
- 3. Відповідальність виконавця за порушення договору
- 4. Розірвання договору про надання послуг
- 3. Загальна характеристика договорів перевезення
- 4. Характерні ознаки договору перевезення вантажу
- 7. Пред'явлення претензій і позовів, що випливають із договору перевезення
- Глава 65 Транспортне експедирування
- 1. Поняття договору транспортного експедирування
- 2. Виконання договору транспортного експедирування
- 3. Відповідальність експедитора за договором транспортного експедирування
- Глава 66 Зберігання
- § 1. Загальні положення про зберігання
- § 2. Зберігання на товарному складі
- § 3. Спеціальні види зберігання
- Глава 67 Страхування
- 2. Поняття, істотні умови, укладення договору страхування
- 3. Обов'язки сторін за договором страхування
- 4. Припинення та недійсність договору страхування
- Глава 68 Доручення
- 1. Загальна характеристика договору доручення
- 2. Права та обов'язки сторін
- 4. Припинення договору та його наслідки
- Глава 69 Комісія
- 3. Припинення договору та його наслідки
- Глава 70 Управління майном
- 2. Поняття договору управління майном, його істотні умови та форма
- 3. Предмет договору управління майном
- 4. Суб'єкти договору управління майном
- 5. Зміст договору управління майном
- 6. Припинення договору управління майном
- Глава 71 Позика. Кредит. Банківський вклад
- § 1. Позика
- § 2. Кредит
- § 3. Банківський вклад
- Глава 72 Банківський рахунок
- Глава 73 Факторинг
- 1. Поняття, предмет та сторони договору факторингу
- 2. Зміст факторингового зобов'язання та його виконання
- Глава 74 Розрахунки
- § 1. Загальні положення про розрахунки
- § 2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- § 3. Розрахунки за акредитивом
- § 4. Розрахунки за інкасовими дорученнями
- § 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- Глава 75
- 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- 2. Видавничий договір
- 4. Постановочний договір
- 5. Сценарний договір
- 7. Договір про використання твору декоративно-ужиткового мистецтва
- 8. Договір про створення аудіовізуального твору
- 9. Авторський договір про видання твору своїм коштом
- 12. Договори про управління майновими правами авторів
- 13. Види ліцензій на об'єкти промислової власності
- Глава 76 Комерційна концесія
- 3. Сторони, предмет та форма договору комерційної концесії
- 4. Права і обов'язки сторін договору комерційної концесії
- 5. Зміна та припинення договору комерційної концесії
- Глава 77 Спільна діяльність
- § 1. Загальні положення про спільну діяльність 1. Специфічні риси зобов'язань за спільною діяльністю
- 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- § 2. Просте товариство
- 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- 2. Зміст договорів простого товариства
- 3. Припинення договору про спільну діяльність
- Глава 78 Публічна обіцянка винагороди
- § 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- § 2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- Глава 79
- 2. Суб'єкти зобов'язань, пов'язаних з вчиненням дійу майнових інтересах іншої особи без її доручення
- 3. Зміст зобов'язань, що виникають з ведення справ
- Глава 80
- Глава 81
- 2. Правові наслідки неусунення загрози
- 3. Умови виникнення зобов'язань з відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози
- Глава 82 Відшкодування шкоди
- § 1. Загальні положення про відшкодування шкоди
- 2. Підстави цивільно-правової відповідальності за завдання недоговірної шкоди
- 4. Окремі (спеціальні) делікти
- § 2. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- § 3. Відшкодування шкоди,
- Глава 83
- 4. Майно, яке не підлягає поверненню
- Глава 84 Загальні положення про спадкування
- 2. Перехід прав і обов'язків спадкодавця до спадкоємців
- 4. Об'єкти спадкування
- 5. Права і обов'язки спадкодавця, які не переходять у спадщину
- 6. Підстави відкриття спадщини
- 7. Місце відкриття спадщини
- 9. Право на спадкування
- 10. Особи, які не мають права спадкувати
- 11. Спадкування права на земельну ділянку
- 12. Спадкування частин у праві спільної власності
- 13. Особливості спадкування сум заробітної плати, пенсії, стипендії тощо
- 15. Страхування права на одержання страхового відшкодування
- 16. Особливості спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки
- 17. Спадкування обов'язку відшкодувати збитки
- 18. Відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця
- Глава 85 Спадкування за заповітом
- 2. Заповідальний відказ та інші форми зобов'язання спадкоємців
- 3. Право на обов'язкову частку
- 5. Заповіт подружжя
- 6. Підпризначення спадкоємця
- 7. Форма заповіту
- 8. Секретні заповіти
- 9. Посвідчення заповіту посадовими, службовими особами
- 10. Посвідчення заповіту при свідках
- 12. Таємниця заповіту
- 13. Тлумачення заповіту
- 14. Недійсність заповіту
- Глава 86 Спадкування за законом
- 2. Спадкування усиновленими та усиновлювачами
- 3. Черги спадкоємців за законом
- 4. Спадкування за правом представлення
- 5. Розмір частки у спадщині
- Глава 87 Здійснення права на спадкування
- 2. Строки для прийняття спадщини
- 3. Право на відмову від прийняття спадщини
- 6. Поділ спадщини між спадкоємцями
- 7. Перерозподіл спадщини
- 6. Поділ спадщини між спадкоємцями
- 7. Перерозподіл спадщини
- 8. Пред'явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців
- Глава 88 Виконання заповіту
- 3. Право виконавця заповіту на плату за виконання заповіту
- 4. Контроль за виконанням заповіту
- 5. Підстави припинення повноважень виконавця заповіту
- 6. Право виконавця заповіту на відмову від повноважень
- Глава 89 Оформлення права на спадщину
- 1. Одержання свідоцтва про право на спадщину
- 2. Державна реєстрація права на спадщину
- 3. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та скасування свідоцтва
- Глава 90 Спадковий договір
- 2. Форма спадкового договору
- 3. Обов'язки набувача у спадковому договорі
- 4. Спадковий договір за участю подружжя
- 5. Забезпечення виконання спадкового договору
- 6. Розірвання спадкового договору