2. Рентні платежі

1. Рентні платежі можуть здійснюватися як у грошовій, так і натуральній формі. Вибір тієї чи іншої форми залежить від того, яке майно є предметом договору ренти. Отже, у вигляді оплати одер- жувачеві платежів можуть передаватися речі, виконуватися роботи,

496

надаватися послуги. Водночас, як роботи, так і послуги можуть надаватися як плата за ренту не у зв'язку з предметом ренти. Це можуть бути також послуги, що належать до статутної діяльності юридичної особи.

2. Строк виплати ренти встановлюється самими сторонами. Останні самі визначають терміни виплати рентних платежів. Якщодоговором ренти не встановлено інше, рента виплачується післязакінчення кварталу.

3. Для забезпечення інтересів одержувача платежів у разі рентинерухомого майна застосовується право застави. Відповідно одержувач платежів набуває окремих прав заставодержателя. Якщоплатник ренти порушить свої зобов'язання, отримувати платежіодержувач може з вартості нерухомості в порядку, передбаченомузаконодавством про заставу.

Платник ренти володіє, користується предметом ренти. Але розпорядитися цим майном шляхом передачі іншій особі без згоди одержувача платежів не може. У разі отримання такої згоди до набувача ренти переходять обов'язки платника ренти. Перехід прав до нового платника може здійснюватися Із застосуванням окремих положень цесії.

Для забезпечення майнових інтересів одержувача ренти можуть застосовуватися Інші засоби. Серед них — страхування ризику невиконання платником своїх обов'язків. Страхування таких ризиків здійснюється відповідно до законодавства про страхування.

4. Проценти за прострочення виплати ренти не визначені ЦК.Сторони самі в договорі повинні визначити проценти за прострочення виплати. Щодо правової природи процентів за прострочення єдиної думки в теорії немає. Загалом всі точки зору можна звести до наступного: перша позиція — проценти за прострочення неможна вважати відповідальністю, друга — проценти за прострочення є за своєю правовою природою неустойкою.