4. Прийняття дарунка

1. Момент виникнення права власності на дарунок пов'язуєтьсяз його передачею і прийняттям обдаровуваним. У договорі дарування, який є реальним, виникнення права власності в обдаровуваного співпадає з моментом укладення договору. В договорах дарування, в яких час укладення договору і передачі дарунка не співпадає,право власності переходить від дарувальника до обдаровуваного нев момент укладення правочину, а після прийняття речі останнім.

Оскільки момент виникнення права власності в обдаровуваного зумовлений прийняттям дарунка, то передача речі підприємству, організації транспорту, зв'язку або представнику для її вручення не може бути юридичною підставою припинення права власності на зазначену річ у дарувальника. Останній надалі здійснює правомочності, які становлять зміст власності, в тому числі розпорядження. Тому він має право відмовитися від договору дарування, який є реальним, тобто виникнення правовідносин залежить від вчинення певних дій. У коментованому випадку це передача речі обдаровуваному.

2. У реальних договорах дарування укладення договору і передача (прийняття) речі співпадає. Тому прийняття дарунка свідчить,що договір укладений і право власності перейшло від дарувальника до обдаровуваного. Прийняття дарунка є правом, а не обов'язком обдарованого. Отже, він може відмовитися від його прийняття. В цьому контексті відмова повинна мати місце лише в моментпередачі речі. У разі прийняття дарунка і подальшої відмови від

492

нього йдеться про розірвання договору дарування, якщо річ повертається дарувальнику, або припинення права власності обдаровува-_Ного іншим способом.

Прийняття обдаровуваним символів речі, яка є предметом договору дарування, або документів, що посвідчують право власності на річ (наприклад, акт про право власності на житло, земельну ділянку та ін.), вважається прийняттям дарунка.

Невиконання обдаровуваним передбаченого договором обов'язку на користь третьої особи є підставою для розірвання договору і повернення дарувальнику дарунка або відшкодування його вартості. У разі смерті дарувальника особа, на користь якої встановлений цей обов'язок, вправі лише вимагати його виконання.