Глава 72 Банківський рахунок
1. Поняття договору банківського рахунка, порядок його укладення
1. Для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій банки відкривають рахунки юридичним особам, зареєстрованим у встановленому чинним законодавством України порядку, та фізичним особам-підприємцям, філіям, представництвам, відділенням та Іншим відокремленим підрозділам юридичної особи, виборчим фондам (політичних партій, виборчих блоків партій та кандидатів у депутати), представництвам юридичних осіб — нерезидентам, іноземним інвесторам, фізичним особам на умовах, зазначених у договорі між установою банку і володільцем рахунка. Згідно зі ст.2 Закону про банки банківські рахунки визначаються як рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів. Стаття 51 Закону про банки встановлює, що банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб відкриваються у гривнях та іноземній валюті. Метою договору банківського рахунка є належне виконання банком доручення клієнта щодо здійснення розрахунків з контрагентами.
Договір банківського рахунка належить до договорів про надання послуг (ст.901) та може розглядатися як договір приєднання (ст.634). Його правову природу становить змішана договірна конструкція, яка складається з елементів договорів доручення (ст.ЮОО), банківського вкладу (ст.1058), попереднього договору (ст.635 ЦК). Використання окремих елементів зазначених договорів зумовлене широким комплексом взаємних обов'язків сторін за договором банківського рахунка.
Банк зобов'язується відкрити клієнту рахунок, приймати і зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (наприклад, проводити списання коштів за платіжними документами, сплачувати клієнтові проценти за залишок коштів на рахунку тощо). Важливим договірним обов'язком є дотримання банківської таємниці. Банк має право використовувати грошові кошти, що є на рахунку клієнта. Грошові кошти, що обліковуються на рахунку клієнта, можуть надаватися як кредитні ресурси або виплачуватися як проценти за вкладами іншим клієнтам. При цьому банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснити вимогу клієнта щодо розпорядження коштами на рахунку.
У відносинах, що грунтуються на договорі банківського рахунка, банк виступає як довірена особа і не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обме-676
ження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Законом можуть бути передбачені певні винятки з цього правила та умови, за яких банк виконує певні контролюючі функції. Так, з метою запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом, банк має право, відповідно до ст.64 Закону про банки витребувати, а клієнт зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. у разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнтові у його обслуговуванні.
У разі наявності при здійсненні ідентифікації мотивованої підозри щодо надання клієнтом недостовірної інформації або умисного подання інформації з метою введення в оману банк має надавати інформацію про фінансові операції клієнта спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу. Стаття 13 Декрету про систему валютного регулювання передбачає, що уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Арешт на кошти клієнтів банку накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду. Звільнення коштів з-під арешту здійснюється за постановою органу, який прийняв рішення про накладення арешту, або за рішенням суду.
Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється уповноваженими відповідно до законів України державними органами виключно у випадках, передбачених законами України. Операції за рахунками можуть бути відновлені тим органом, який прийняв рішення про їх зупинення, або за рішенням суду. Стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України (ст.59 Закону про банки, ст.18 Закону про виконавче провадження). Положення цієї глави застосовуються і до Інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно До наданої ліцензії, а також до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом. Статтею 51 Закону про банки передбачено, що для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки в НБУ та інших банках в Україні і за її межами.
2. Регулювання відносин між банком І клієнтом з приводу відкриття йому або визначеній ним особі рахунка здійснюється відповідно до умов договору банківського рахунка. Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків регулюються правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими структурними підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, виборчим блокам політичних партій. Договірні
відносини між сторонами стосовно банківського рахунка виникають як при укладенні і підписанні єдиного документа, так і за зго-. дою керівника банка, що надається у формі його підпису на заявім клієнта про відкриття рахунка.
Договір банківського рахунка, як і договір банківського вкладу за певних умов є публічним договором. Банк зобов'язаний укласт договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Умови договору не можуть суперечити вимогам Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків.
Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, якщо дотримано таких умов: банк відповідно до своїх установчих документів та наданої йому НБУ банківської ліцензії має право на вчинення відповідних операцій; відкриття рахунка не призведе до порушення чинного законодавства та економічних нормативів, встановлених НБУ; банк має необхідну матеріально-технічну базу для відкриття рахунка; відсутні перешкоди економічного характеру, що заважають здійсненню операцій за рахунками клієнтів.
Випадки відмови у відкритті рахунка можуть бути передбачені нормами закону або банківськими правилами. Якщо особою надано всі документи, передбачені Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків (вчинила оферту — пропозицію укласти договір), а банк безпідставно відмовляє, то особа має право на відшкодування збитків, завданих такою відмовою відповідно до ст.ст.22, 633 ЦК.
2. Виконання договору банківського рахунка
І. Банк зобов'язаний вчиняти операції щодо переказу грошових коштів з поточних рахунків клієнтів за допомогою платіжнихінструментів та зарахування коштів на них. Статтею 40 Законупро Національний банк України передбачено, що НБУ встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та іншихюридичних І фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а такожплатіжних інструментів та готівки, координує організацію розргхунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та poSрахунків. ?_
НБУ забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків черЯ свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини банків та через їх власні розрахункові системи. Він встановлює обов'язкові для банків стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку та звітності, що відповідають вимогам законодавства України. Правила та умови здійснення операцій за рахунками клієнтів закріплені у відповідних нормативних актах НБУ.
Так, наприклад, відносини учасників безготівкових розрахунків регулюються Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, а відносини, що стосуються розрахунків го-678
тівкою — Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігуустановами банків України та Інструкцією про касові операції вбанках України. _
При здійсненні операцій за рахунками банк зобов язании дотримуватися також правил та звичаїв ділового обігу, які є уніфікованими і застосовуються у світовій банківській практиці. Так, на території України діють Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів, застосування яких є обов'язковим для всіх учасників розрахункових відносин, якщо відсутня угода про інше. 2. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, а також за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в операційний день. Операційним днем визнається частина робочого дня банку, протягом якої приймаються документи на переказ І документи на відкликання та можна за наявності технічної можливості здійснити їх обробку, передання та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою — членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.
Зарахування грошових коштів, що надійшли на рахунок клієнта, а також за розпорядженням клієнта, видачу або перерахування з його рахунка грошових коштів банк здійснює відповідно до порядку, передбаченого Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Операції банку за рахунком клієнта можуть здійснюватися безоплатно. Проте, як правило, у договорі банківського рахунка передбачається зобов'язання клієнта сплатити певну суму за виконання банком відповідних операцій. Плата за здійснення операцій визначається у процентному відношенні (наприклад, 0,1%) до грошової суми, що перераховується банком за розпорядженням клієнта. 3. Сторони договору банківського рахунка можуть передбачити положення про надання клієнту овердрафту — короткострокового кредиту, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка (постанова Правління Національного банку України "Про заходи щодо реалізації Програми реформування бухгалтерського обліку та звітності Національного банку України й комерційних банків України"). При кредитуванні банком поточного рахунка клієнта за відсутності на ньому грошових коштів утворюється дебетове сальдо, а банківська установа вважається такою, що надала клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Положення про кредитування у договорі банківського рахунка повинне супроводжуватися відкриттям відповідного рахунка, правовий режим якого передбачає можливість надання овердрафту (див. систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку у названій постанові Правління НБУ).
Права і обов'язки сторін стосовно кредитування рахунка визначаються договором. Сторони визначають порядок кредитування, за яким узгоджують ліміт грошових коштів банку, в межах якого здійснюються платежі, період кредитування, розмір відсотків за користування кредитом, кількість овердрафтів у межах відповідного пе-
679
ріоду тощо. Неврегульовані договором права і обов'язки сторін, і пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються загальними положеннями про позику та кредит (§§1, 2 гл.71 ЦК), якщо інше не встановлено законом.
4. Якщо інше не передбачено договором банківського рахунка,за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахункуклієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок. Сторони договору банківського рахунка можуть передбачитиодну з двох умов:
— банк зобов'язується сплачувати проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сумаяких зараховується на рахунок;
— банк не сплачує проценти за залишок коштів на рахунку клієнтів, і
Якщо одна із зазначених умов відсутня у договорі, банк зо- бов'язаний сплатити проценти за користування грошовими кошта- ми, що знаходяться на рахунку клієнта.
Сторони визначають порядок і строки зарахування суми про-1 центів. Якщо відповідні строки не встановлені договором, суми процентів зараховуються зі спливом кожного кварталу.
Розмір процентів, що зобов'язується сплачувати банк за користування грошовими коштами, які знаходяться на рахунку клієнта, встановлюється договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором — у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу (ст.І070 ЦК).
5. Загальне правило про списання грошових коштів за договором банківського рахунка передбачає, що банк може здійснитисписання з рахунка клієнта на підставі Його розпорядження. Форма розпорядження на списання грошових коштів міститься в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Підставами для списання грошових коштів з рахунка клієнта без його розпорядження є рішення суду про списання грошових коштів з рахунка клієнта, а також інші, передбачені договором банківського рахунка між банком і клієнтом, випадки.
Закон про платіжні системи та переказ грошей в Україні договірним списанням визнає списання грошей, що здійснюється банком на підставі доручення Його клієнта та в порядку, передбаченому в укладеному ними договорі.
6. Сторони договору банківського рахунка можуть передбачитипорядок виконання розрахункових документів. Якщо у договорівідсутній такий порядок, то банк виконує розрахункові документивідповідно до календарної черговості їх надходження та виключнов межах залишку грошових коштів, достатніх для задоволення вимог, що ставляться до рахунка клієнта.
У разі одночасного надходження до банку кількох розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання грошових коштів, банк списує кошти з рахунка клієнта у черговості, встановленій ч.2 ст.1072 ЦК.
Пріоритет надається виконанню судових рішень. Першочергово виконуються судові рішення про задоволення вимог про відшкоду-
680 .. -..
«ня шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст.ст.1195, 1196, 1199, 1200 ЦК), а також вимог про стягнення аліментів (гл.15 СК).
Списання грошових коштів за рішенням суду здійснюється банком при отриманні від державного виконавця платіжної вимоги про примусове стягнення коштів, яка оформлюється на підставі виконавчого документа. Якщо платник має кілька рахунків в одному і тому ж банку, списання коштів здійснюється з рахунка, який зазначений у виконавчому документі.
У разі відсутності (недостатності) грошових коштів на рахунку клієнта банк не веде обліку розрахункових документів, якшо Інше не встановлено договором між банком і клієнтом.
7. Законом про платіжні системи та переказ грошей в Україні передбачені загальні правила щодо обчислення строків переказу і зарахування грошових коштів на рахунки клієнта банка. Міжбан-ківський переказ виконується у термін до трьох операційних днів. ВнутрІшньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.
Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах Інші строки виконання доручень клієнтів.
Стаття 1073 UK передбачає правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта. Зазначені наслідки мають місце, якщо:
банком порушено порядок зарахування грошових коштів нарахунок клієнта (тобто кошти зараховані пізніше наступного дняпісля одержання відповідного платіжного документа);
кошти безпідставно списані банком з рахунка клієнта;
банк порушив розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка.
При вчиненні будь-якого з вказаних порушень банк повинен негайно (в день виявлення порушення) після виявлення порушення відповідно зарахувати суму на рахунок клієнта або перерахувати грошові кошти з його рахунка належному отримувачеві. Якщо при цьому відбулось прострочення банком операцій за рахунком, у клієнта з'являється підстава вимагати відповідно до ст.625 сплати процентів та відповідно до ст.623 UK відшкодування завданих збитків, якщо інше не встановлено законом.
Проте Законом про платіжні системи та переказ грошей в Україні передбачені спеціальні норми щодо відповідальності банків при здійсненні переказу. Так, відповідно до ст.32 зазначеного Закону при виявленні порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачеві пеню у розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення за умови, що загальна сума не може пе-
681
ревищувати 10% суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед одержувачем.
У випадку порушення банком, що обслуговує платника, встановлених Законом про платіжні системи та переказ грошей в Україні строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платникові пеню у розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10% суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
У разі переказу з рахунка платника без законних підстав за Ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платникові цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав гроші з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платникові пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком за короткостроковими кредитами, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором (підпункт 32.3.1 ст.32 Закону про платіжні системи та переказ грошей в Україні).
Слід зазначити, що у ст.1073 ЦК не передбачено правових наслідків помилкового списання банком грошей з рахунка клієнта. У такому випадку необхідно застосовувати положення підпункту 32.3.2 ст.32 Закону про платіжні системи та переказ грошей в Україні, де передбачено, що у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати відповідну суму грошей з рахунка платника на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком за короткостроковими кредитами, за кожний день, починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
Відшкодування банком завданих збитків внаслідок неналежного виконання операцій за рахунком клієнта здійснюється відповідно до правил, передбачених ст.624 ЦК.
8. Банк відповідає за своїми зобов'язаннями і не може обмежувати права клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку. Таке обмеження можливо лише за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Банк звільняється від відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі арешту грошових коштів, що знаходяться на рахунку клієнта, або зупинення операцій за його рахунком, які застосовуються виключно на підставі рішення суду. Звільнення грошових коштів з-під арешту та відновлення операцій за рахунком можливо також лише на підставі рішення суду.
У цивільному судочинстві арешт грошових коштів або зупинення операцій за рахунком може застосовуватися як спосіб забезпе-
682 .
ення позову, який оформлюється ухвалою суду або господарського суду- Арешт грошових коштів, що знаходяться на рахунку клієн-
передбачає тимчасове припинення витратних операцій в межах певної грошової суми, що зазначена у рішенні суду.
Зупинення операцій за рахунком клієнта застосовується у разі необхідності обмежити проведення окремих витратних операцій. Так наприклад, зупинення операцій за рахунком відповідно до рішення суду не стосується здійснення податкових платежів.
9. Відповідно до положень ст. 1075 ЦК клієнт має право достроково' в односторонньому порядку розірвати договір банківського рахунка. Підставою для розірвання договору є заява клієнта.
Розірвання договору банківського рахунку має наслідком закриття рахунка. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, нарахування і виплати відсотків на день закриття рахунка, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок підприємства, зазначений у заяві, тощо). При цьому датою закриття рахунка вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.
Якщо на рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття рахунку є день отримання банком цієї заяви. Удень закриття рахунка банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунка (Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків).
Банк має право вимагати дострокового розірвання договору банківського рахунка:
якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахункуклієнта, менша за мінімальний розмір, передбачений банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновленапротягом місяця від дня попередження банком про це;
у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року,якщо інше не встановлено договором;
в Інших випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути достроково розірваний, наприклад, на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідаціїабо реорганізації підприємства; на підставі відповідного рішеннясуду або господарського суду про ліквідацію підприємства.
Якщо протягом трьох років підряд за рахунком клієнта не проводяться операції і відсутні грошові кошти банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок. При цьому факт відмови від договору банківського рахунка і закриття рахунка оформлюється, як правило, розпорядженням керівника з подальшим повідомленням про це клієнта.
3. Банківська таємниця
1- Правила ст.1076 ЦК передбачають обов'язок банківської установи щодо гарантування таємниці банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. . . .... lt-,
683
Банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнтові.
Банківською таємницею зокрема є:
відомості про стан рахунків клієнтів, у тому числі стан кореспондентських рахунків банків в НБУ;
операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
фінансово-економічний стан клієнтів;
системи охорони банку та клієнтів;
інформація про організаційно-правову структуру юридичноїособи — клієнта, її керівників, напрями діяльності;
відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукціїта інша комерційна Інформація;
інформація щодо звітності за окремим банком, за виняткомтієї, що підлягає опублікуванню;
коди, що використовуються банками для захисту інформації.
Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, також становить банківську таємницю (ст.60 Закону про банки).
2. Збереження банківської таємниці банківська установа зобов'язана забезпечити шляхом:
обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, якастановить банківську таємницю;
організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;
застосування технічних засобів для запобігання несанкиіоно-ваному доступу до електронних та інших носіїв інформації;
застосування застережень щодо збереження банківської таєіниці та відповідальності за її розголошення у договорах І угодах мібанком і клієнтом.
Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язанні щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службові банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з виго дою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яі стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків.
Приватні особи та організації, які при виконанні своїх функції або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отри- мали конфіденційну інформацію, зобов'язані не розголошувати щ інформацію і не використовувати її на свою користь чи на корисі третіх осіб (ст.61 Закону про банки).
3. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільюсамим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тоїчислі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим ocoбам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках тапорядку, встановлених Законом про банки і банківську діяльність.)
Порядок розкриття інформації, що становить банківську таємницю, передбачено ст.62 Закону про банки. Інформація щодо юри-
684 .
личних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:
1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої
інформації;
на письмову вимогу суду або за рішенням суду;
органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітетуУкраїни — на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахункамиконкретної юридичної особи або фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;
органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності за конкретнийпроміжок часу;
спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу на його письмову вимогу щодо здійснення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу згідно з законодавством про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогуз питань виконання рішень судів стосовно стану рахунків конкретної юридичної особи або фізичної особи — суб'єкта підприємницької ДІЯЛЬНОСТІ.
4. Вимога відповідного державного органу на отримання Інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:
бути викладена на бланку державного органу встановленоїформи;
бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленим гербовою печаткою;
містити передбачені законом підстави для отримання цієї інформації;
містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.
Довідки за рахунками (вкладами) у разі смерті їх власників надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам у справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів).
Банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.
Банк має право надавати загальну інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій.
5. Обмеження щодо отримання інформації, яка містить банківську таємницю, не поширюються на службовців НБУ або уповноважених ними осіб, які в межах повноважень, наданих їм Закономпро Національний банк України, здійснюють функції банківськогоНагляду або валютного контролю.
685
НБУ має право відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності надати інформацію про банк органу банківського нагляду іншої країни, якщо:
не не порушує державні інтереси та банківську таємницю;
є гарантія того, що отримана інформація буде використанавиключно з метою банківського нагляду;
є гарантія того, що отримана інформація не буде передана замежі органу банківського нагляду.
Положення ст.62 Закону про банки не поширюються на випадки повідомлення банками відповідно до законодавства про операції, що мають сумнівний характер, та на інші передбачені закономвипадки повідомлень про банківські операції спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю. аґ
Не належить до банківської таємниці узагальнена інформації про банки, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється НБУ та де датково самим банком на його розсуд.
6. У разі розголошення інформації, що становить банківську ємницю, до банківської установи може бути застосована відпов) дальність у формі відшкодування завданих збитків. Клієнт Bp вимагати від банку відшкодування також моральної шкоди у п рядку, передбаченому ст. 1167 ЦК.
«86
- Глава 1 Цивільне законодавство України
- 1. Предмет та суб'єкти цивільного права
- 2. Загальні принципи (засади) та інші джерела природного цивільного права
- 3. Джерела позитивного цивільного права
- Глава 2
- 1. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
- Глава 3 Захист цивільних прав та інтересів
- 1. Поняття права на захист цивільних прав та інтересів та способи захисту
- Глава 4 Загальні положення про фізичну особу
- 1. Поняття фізичної особи
- 2. Поняття цивільної правоздатності
- 3. Виникнення та припинення цивільної правоздатності
- 4. Ознаки та зміст цивільної правоздатності
- 5. Обмеження цивільної правоздатності
- 6. Право на ім'я і цивільна правоздатність
- 7. Місце проживання і цивільна правоздатність
- 8. Цивільна дієздатність та її диференціація
- 9. Повна цивільна дієздатність
- 11. Визнання фізичної особи недієздатною
- 12. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- 13. Оголошення фізичної особи такою, що померла
- 14. Акти цивільного стану
- Глава 5 Фізична особа-підприємець
- 1. Право займатися підприємницькою діяльністю як елемент цивільної правоздатності і цивільної дієздатності
- 2. Державна реєстрація фізичної особи як підприємця
- 3. Застосування до регулювання підприємницької діяльності
- 4. Цивільно-правова відповідальність фізичної особи-підприємця
- 5. Визнання фізичної особи-підприємця банкрутом
- 6. Управління майном фізичної особи-підприємця
- Глава 6 Опіка та піклування
- 3. Призначення опікуна або піклувальника
- 4. ГІраіаа обов'язки опікуна та піклувальника
- 5. Звільнення опікуна та піклувальника
- 6. Припинення опіки та піклування
- 7. Надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків
- Глава 7 Загальні положення про юридичну особу
- 1. Поняття та класифікація юридичних осіб
- 2. Цивільна правоздатність юридичної особи
- 3. Створення юридичної особи
- 4. Управління товариством та установою
- Глава 8 Підприємницькі товариства
- § 1. Господарські товариства
- 1. Загальна характеристика
- 2. Повне товариство
- 3. Командитне товариство
- 4. Товариство з обмеженою відповідальністю
- 5. Акціонерне товариство
- § 2. Виробничний кооператив
- Глава 9 Правові форми участі держави, Автономної
- Глава 10 Органи та представники, через яких діють
- Глава 11
- 1. Принципи цивільної відповідальності
- Глава 12
- Глава 12 складається лише з двох статей, в яких визначаються види об'єктів цивільних прав (ст.177) та оборотоздатність об'єктів цивільних прав (ст.178).
- 2. Поняття майна та його види
- Глава 15 Нематеріальні блага
- 3. Особисті немайнові блага
- § 1. Загальні положення про правочини 1. Поняття і види правочинів
- 2. Умови дійсності правочинів
- § 2. Правові наслідки недодержання сторонами при вчинені правочину вимог закону
- 2. Недійсність окремих видів правочинів
- Глава 17 Представництво
- 4. Представництво за законом
- 5. Суб'єкти представництва
- 6. Коло дій, які може вчиняти представник
- 8. Передоручення
- 11. Форма довіреності
- 12. Строк довіреності
- 13. Припинення довіреності
- 15. Відмова представника від вчинення дій, передбачених довіреністю
- Глава 18 Визначення та обчислення строків
- 2. Початок і закінчення перебігу строку
- Глава 19 Позовна давність
- 2. Початок, зупинення і переривання перебігу позовної давності
- 3. Наслідки спливу позовної давності
- Глава 20
- 2. Захист особистого немайнового права
- Глава 21
- 2. Право на охорону здоров'я та медичну допомогу
- 4. Право на сім'ю та інші особисті права, що забезпечують природне Існування фізичної особи
- Глава 22
- 1. Право на ім'я
- 2. Право на повагу до честі, гідності та ділової репутації
- 3. Інші особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- Глава 23 . Загальні положення про право власності
- 2. Суб'єкти, об'єкти і зміст права власності
- 3. Право довірчої власності
- 4. Учасники цивільних правовідносин — суб'єкти права власності
- 5. Здійснення права власності
- 6. Право приватної власності фізичних
- Глава 24 Набуття права власності
- 2. Визначення моменту виникнення права власності
- 4. Безхазяйні речі
- 5. Набувальна давність
- 6. Похідні способи набуття права власності. Значення передання майна
- 2. Примусове припинення права власності
- Глава 26 Право спільної власності
- Глава 27
- 1. Поняття права власності на землю (земельну ділянку)
- 2. Правові наслідки при самочинному будівництві
- Глава 28 Право власності на житло
- 2. Правові відносини при експлуатації багатоквартирного жилого будинку
- 3. Розмежування права приватної власності і права комунальної власності
- Глава 29 Захист права власності
- 2. В індикаційний позов
- 3. Поняття добросовісного і недобросовісного володільця чужою річчю
- 4. Обставини, що визначають вибуття з володіння власника поза його волею
- 5. Питання відшкодування доходів від майна і витрат на нього
- 6. Застосування позовної давності
- 7. Особливості витребування майна у добросовісного набувача, які викликані особливостями майна
- 9. Негаторний позов
- 2. Співвідношення права власності і права на чуже майно
- 3. Характерні ознаки речових прав
- 4. Види речових прав
- 5. Захист речових прав на чуже майно
- Глава 31 Право володіння чужим майном
- 1. Поняття володіння
- 2. Види володіння
- 3. Суб'єкти фактичного володіння
- 4. Захист фактичного володіння
- 2. Суб'єкти сервітутного права
- 3. Встановлення сервітутів
- 4. Зміст сервітутного права
- 5. Захист сервітутних прав
- Глава 33
- 1. Поняття права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- 2. Суб'єкт права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- 3. Зміст права користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення
- 1. Поняття права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію)
- 2. Власник земельної ділянки має право надавати її в користування іншій особі для забудови
- 3. Зміст права користування чужою земельною ділянкою для забудови
- 4. Виникнення та припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови
- Глава 35
- 1. Поняття інтелектуальної власності і права інтелектуальної власності
- 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності
- 4. Підстави виникнення права інтелектуальної власності
- 5. Зміст права інтелектуальної власності
- 6. Строк чинності прав інтелектуальної власності
- 7. Здійснення суб'єктивних прав інтелектуальної власності
- 8. Відповідальність за порушення права інтелектуальної власності
- 2. Суб'єкти авторського права
- 4. Зміст суб'єктивного авторського права
- Глава 37
- Глава 38
- 2. Суб'єкти наукових відкриттів
- Глава 39
- 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки
- 3. Зміст права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель і промисловий зразок
- 4. Право використання винаходів, корисних моделей
- 6. Обов'язки суб'єктів інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки
- Глава 40
- 2. Зміст і форма свідоцтва на топографію імс
- 3. Права авторів топографії імс
- 4. Майнові права інтелектуальної власності на компонування імс
- 5. Зміст договору про передачу права власності на топографію імс
- Глава 41
- 2. Порядок оформлення раціоналізаторської пропозиції
- 3. Права автора раціоналізаторської пропозиції
- Глава 42
- 1. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин. Загальні положення
- 2. Поняття та пріоритет сорту рослин, породи тварин
- 3. Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
- 4. Чинність прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
- 5. Патентування сорту в іноземних державах
- Глава 43
- 2. Підстави надання правової охорони комерційному
- 3. Майнові права Інтелектуальної власності на комерційне найменування
- Глава 44
- 2. Суб'єкти права інтелектуальної власності на торговельну марку
- 3. Порядок подачі та оформлення заявки на торговельну марку
- 4. Права власника свідоцтва
- 5. Чинність свідоцтва на торговельну марку
- 6. Підстави визнання свідоцтва недійсним
- 2. Порядок і дата виникнення права інтелектуальної' власності на географічне зазначення
- 4. Права інтелектуальної власності на географічне зазначення
- 5, Строк чинності свідоцтва на географічне зазначення
- 1. Загальні положення про комерційну таємницю
- 2. Права володільця комерційної таємниці
- Глава 47 Поняття зобов'язання. Сторони у зобов'язанні
- 2. Заміна кредитора
- 4. Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання
- Глава 48 Виконання зобов'язання
- 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
- 3. Предмет виконання зобов'язання
- 4. Строк (термін) виконання зобов'язання
- 5. Місце виконання зобов'язання
- 7. Підтвердження виконання зобов'язання.
- Глава 49 Забезпечення виконання зобов'язання
- § 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання
- § 2. Неустойка
- § 3. Порука
- § 4. Гарантія
- § 5. Завдаток
- § 6. Застава
- § 7. При гримання
- Глава 50 Припинення зобов'язання
- 1. Підстави припинення зобов'язання
- 2. Характеристика підстав припинення зобов'язання, що за юридичною природою є правочинами
- 3. Характеристика підстав припинення зобов'язань, що за юридичною природою не є правочинами
- Глава 51
- 1. Порушення зобов'язання та його правові наслідки
- 2. Правові наслідки порушення зобов'язання — заходи захисту цивільних прав
- 3. Правові наслідки порушення зобов'язання —заходи цивільно-правової відповідальності
- 4. Суб'єкт цивільно-правової відповідальності
- 5. Підстави і умови цивільно-правової відповідальності
- 6. Відшкодування збитків і моральної шкоди
- 7. Сплата неустойки. Співвідношення збитків і неустойки
- 9. Відповідальність і виконання зобов'язання в натурі
- 11. Наслідки прострочення боржника і кредитора
- 12. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання
- Глава 52л Поняття та умови договору
- 2. Види договорів
- Глава 53 Укладення, зміна і розірвання договору
- 1. Укладення і форма договору
- 2. Договір і правові акти органів державної влади. Вирішення персддоговірних спорів
- Глава 54 Ку пі в ля-про даж
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
- § 2. Роздрібна купівля-продаж
- § 3. Поставка
- § 4. Контрактація сільськогосподарської продукції
- § 5. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- Глава 55 Дарування
- 3. Права та обов'язки сторін за договором дарування
- 4. Прийняття дарунка
- 5. Підстави та правові наслідки розірвання договору дарування
- 6. Пожертва
- Глава 56 Рента
- 2. Рентні платежі
- 3. Припинення рентних відносин з ініціативи сторін
- 4. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти
- Глава 57 Довічне утримання (догляд)
- 3. Обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду)
- 4. Підстави і правові наслідки припинення договору
- 5. Правові наслідки смерті набувача або припинення
- Глава 58 Найм (оренда)
- § 1. Загальні положення про найм (оренду)
- § 2. Прокат
- § 3. Найм (оренда) земельної ділянки
- § 4. Найм будівлі або іншої капітальної споруди
- § 5. Найм (оренда) транспортного засобу
- § 6. Лізинг
- Глава 59 Найм (оренда) житла
- 1. Поняття і форма договору найму житла
- 3. Строк договору найму житла
- 4. Договір піднайму житла
- Глава 60 Позичка
- 2. Права та обов'язки сторін за договором позички
- 3. Підстави і правові наслідки припинення договору позички
- Глава 61 Підряд
- § 1, Загальні положення про підряд
- § 2. Побутовий підряд
- § 3. Будівельний підряд
- § 4. Підряд на проектні та пошукові роботи
- Глава 62
- 1. Загальні положення щодо договорів на виконання
- 3. Відповідальність за порушення договорів
- 3. Відповідальність виконавця за порушення договору
- 4. Розірвання договору про надання послуг
- 3. Загальна характеристика договорів перевезення
- 4. Характерні ознаки договору перевезення вантажу
- 7. Пред'явлення претензій і позовів, що випливають із договору перевезення
- Глава 65 Транспортне експедирування
- 1. Поняття договору транспортного експедирування
- 2. Виконання договору транспортного експедирування
- 3. Відповідальність експедитора за договором транспортного експедирування
- Глава 66 Зберігання
- § 1. Загальні положення про зберігання
- § 2. Зберігання на товарному складі
- § 3. Спеціальні види зберігання
- Глава 67 Страхування
- 2. Поняття, істотні умови, укладення договору страхування
- 3. Обов'язки сторін за договором страхування
- 4. Припинення та недійсність договору страхування
- Глава 68 Доручення
- 1. Загальна характеристика договору доручення
- 2. Права та обов'язки сторін
- 4. Припинення договору та його наслідки
- Глава 69 Комісія
- 3. Припинення договору та його наслідки
- Глава 70 Управління майном
- 2. Поняття договору управління майном, його істотні умови та форма
- 3. Предмет договору управління майном
- 4. Суб'єкти договору управління майном
- 5. Зміст договору управління майном
- 6. Припинення договору управління майном
- Глава 71 Позика. Кредит. Банківський вклад
- § 1. Позика
- § 2. Кредит
- § 3. Банківський вклад
- Глава 72 Банківський рахунок
- Глава 73 Факторинг
- 1. Поняття, предмет та сторони договору факторингу
- 2. Зміст факторингового зобов'язання та його виконання
- Глава 74 Розрахунки
- § 1. Загальні положення про розрахунки
- § 2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- § 3. Розрахунки за акредитивом
- § 4. Розрахунки за інкасовими дорученнями
- § 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- Глава 75
- 1. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- 2. Видавничий договір
- 4. Постановочний договір
- 5. Сценарний договір
- 7. Договір про використання твору декоративно-ужиткового мистецтва
- 8. Договір про створення аудіовізуального твору
- 9. Авторський договір про видання твору своїм коштом
- 12. Договори про управління майновими правами авторів
- 13. Види ліцензій на об'єкти промислової власності
- Глава 76 Комерційна концесія
- 3. Сторони, предмет та форма договору комерційної концесії
- 4. Права і обов'язки сторін договору комерційної концесії
- 5. Зміна та припинення договору комерційної концесії
- Глава 77 Спільна діяльність
- § 1. Загальні положення про спільну діяльність 1. Специфічні риси зобов'язань за спільною діяльністю
- 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- § 2. Просте товариство
- 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- 2. Зміст договорів простого товариства
- 3. Припинення договору про спільну діяльність
- Глава 78 Публічна обіцянка винагороди
- § 1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- § 2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- Глава 79
- 2. Суб'єкти зобов'язань, пов'язаних з вчиненням дійу майнових інтересах іншої особи без її доручення
- 3. Зміст зобов'язань, що виникають з ведення справ
- Глава 80
- Глава 81
- 2. Правові наслідки неусунення загрози
- 3. Умови виникнення зобов'язань з відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози
- Глава 82 Відшкодування шкоди
- § 1. Загальні положення про відшкодування шкоди
- 2. Підстави цивільно-правової відповідальності за завдання недоговірної шкоди
- 4. Окремі (спеціальні) делікти
- § 2. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- § 3. Відшкодування шкоди,
- Глава 83
- 4. Майно, яке не підлягає поверненню
- Глава 84 Загальні положення про спадкування
- 2. Перехід прав і обов'язків спадкодавця до спадкоємців
- 4. Об'єкти спадкування
- 5. Права і обов'язки спадкодавця, які не переходять у спадщину
- 6. Підстави відкриття спадщини
- 7. Місце відкриття спадщини
- 9. Право на спадкування
- 10. Особи, які не мають права спадкувати
- 11. Спадкування права на земельну ділянку
- 12. Спадкування частин у праві спільної власності
- 13. Особливості спадкування сум заробітної плати, пенсії, стипендії тощо
- 15. Страхування права на одержання страхового відшкодування
- 16. Особливості спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди та сплату неустойки
- 17. Спадкування обов'язку відшкодувати збитки
- 18. Відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця
- Глава 85 Спадкування за заповітом
- 2. Заповідальний відказ та інші форми зобов'язання спадкоємців
- 3. Право на обов'язкову частку
- 5. Заповіт подружжя
- 6. Підпризначення спадкоємця
- 7. Форма заповіту
- 8. Секретні заповіти
- 9. Посвідчення заповіту посадовими, службовими особами
- 10. Посвідчення заповіту при свідках
- 12. Таємниця заповіту
- 13. Тлумачення заповіту
- 14. Недійсність заповіту
- Глава 86 Спадкування за законом
- 2. Спадкування усиновленими та усиновлювачами
- 3. Черги спадкоємців за законом
- 4. Спадкування за правом представлення
- 5. Розмір частки у спадщині
- Глава 87 Здійснення права на спадкування
- 2. Строки для прийняття спадщини
- 3. Право на відмову від прийняття спадщини
- 6. Поділ спадщини між спадкоємцями
- 7. Перерозподіл спадщини
- 6. Поділ спадщини між спадкоємцями
- 7. Перерозподіл спадщини
- 8. Пред'явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців
- Глава 88 Виконання заповіту
- 3. Право виконавця заповіту на плату за виконання заповіту
- 4. Контроль за виконанням заповіту
- 5. Підстави припинення повноважень виконавця заповіту
- 6. Право виконавця заповіту на відмову від повноважень
- Глава 89 Оформлення права на спадщину
- 1. Одержання свідоцтва про право на спадщину
- 2. Державна реєстрація права на спадщину
- 3. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та скасування свідоцтва
- Глава 90 Спадковий договір
- 2. Форма спадкового договору
- 3. Обов'язки набувача у спадковому договорі
- 4. Спадковий договір за участю подружжя
- 5. Забезпечення виконання спадкового договору
- 6. Розірвання спадкового договору