1. Поняття права власності на землю (земельну ділянку)

1. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається іздійснюється відповідно до закону. ЦК І ЗК визначають, що правона земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шару межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (ст.373 ЦК,ст.79 ЗК).

Власник земельної ділянки може використовувати ЇЇ на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ст.373 ЦК).

2. Суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава та територіальні громади.

Приватними особами, які мають право приватної власності на земельні ділянки, визнаються не лише громадяни, а й юридичні особи. Як відомо, згідно з ЦК юридичні особи залежно від порядку їх створення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права (ст.81 ЦК). Суб'єктами права приватної власності на земельні ділянки можуть бути лише громадяни та юридичні особи, що засновані громадянами та недержавними юридичними особами. Територіальні громади є суб'єктами комунальної власності, яка не належить окремим юридичним особам або окремим громадянам. Право комунальної власності територіальні громади здійснюють безпосередньо або через відповідні органи управління.

3. Відповідно до ст.6 Закону про місцеве самоврядування первинним об'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища іміста. У містах з районним поділом територіальні громади районівдіють як суб'єкти права власності.

До фізичних осіб, які мають право приватної власності на землю (земельну ділянку), належать також іноземці, особи без громадянства, які набувають право власності відповідно до закону, а також іноземні юридичні особи, іноземні держави та міжнародні організації, які також набувають право власності на земельні ділянки (ст.374 ЦК).

Згідно зі ст.32 Закону про власність суб'єктом права державної власності є держава. До числа об'єктів права державної власності належить і земля (земельні ділянки). Органом державної влади, який реалізує право державної власності на землю, є Кабінет Міністрів України (ст.116 Конституції).

4. Земля є основним національним багатством, що перебуває підособливою охороною держави, право власності на землю гарантується, а використання права власності на землю не може завдавати шко-

269

ди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ст.ст.373 UK, ст.1 ЗК),