Конституційно-правові основи організації та функціонування судів в Україні.

У системі поділу державної влади однією з її гілок згідно зі ст. 6 Конституції України є судова влада, призначення якої полягає в захисті прав і свобод людини і громадянина, конституційного ладу України, забезпеченні відповідності актів Верховної Ради України, Президента України, органів виконавчої влади України та органів місцевого самоврядування Конституції України, дотримання законності в застосуванні законів та інших нормативних актів України.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему й порядок здійснення суддівського самоврядування, а також загальний порядок забезпечення діяльності судів визначаються Законом України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р.

Судова влада виконує такі функції:

1. Відправлення правосуддя - вид державної діяльності, що полягає в розгляді та вирішенні різних соціальних конфліктів, пов'язаних з дійсним або удаваним порушенням норм права. Правосуддя - це основна функція судової влади, тож вона виступає головним об'єктом конституційного регулювання.

2. Судовий контроль (нагляд) за законністю та обґрунтованістю застосування засобів процесуального примусу. Конституція України передбачила судове рішення як єдину підставу застосування таких засобів процесуального примусу: арешт; утримання під вартою; огляд чи обшук житла, іншого володіння; обмеження таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (статті 29-31).

3. Тлумачення правових норм - повноваження Конституційного Суду України давати офіційне тлумачення Конституції та законів України (п. 2 ч. 1 ст. 150 Конституції України).

4. Офіційне посвідчення фактів, що мають юридичне значення (визнання людини померлою чи безвісти відсутньою, встановлення родинних зв'язків).

5. Обмеження конституційної та іншої галузевої правосуб'єктності громадян України - постановлення судом рішення щодо визнання громадянина недієздатним.

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Згідно з Законом України «Про судоустрій України» (ст. 18) систему судів загальної юрисдикції складають:

1. Місцеві суди, до яких належать.

2. Апеляційні суди, до яких належать.

3. Вищі спеціалізовані суди .

4. Верховний Суд України..

Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями та обіймають штатну суддівську посаду в одному з судів, передбачених Законом України «Про судоустрій України». Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції. Згідно з Конституцією (ч. 2 ст. 127) суддями можуть бути громадяни України, не молодші 25 років, які мають вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживають в Україні не менш як десять років і володіють державною мовою.

Судді - особи недоторканні. Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне йому майно і документи.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є:

1. законність;

1. рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

2. забезпечення доведеності вини;

3. змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості;

4. підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

5. забезпечення обвинуваченому права на захист;

6. гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

7. забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом;

8. обов'язковість рішень Суду.