3. Командитне товариство

До "союзів осіб" крім повних товариств належать також ко-мандитні, тобто такі товариства, в яких разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (тобто повними учасниками), є також один чи кілька учасників (вкладники), які несуть ризик збитків, пов'язаних Із діяльністю товариства лише у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участь у діяльності товариства.

Виходячи з такого визначення, закріпленого у ст. 133 ЦК, можна зробити висновок, що командитні товариства поєднують в собі одночасно риси, характерні для повних товариств, а також для товариств з обмеженою відповідальністю. Таке поєднання є можливим за рахунок включення до складу учасників командитного товариства, з одного боку, повних товаришів, які своєю участю прив-І носять ознаки саме повних товариств, а також вкладників, які беруть участь у командитних товариствах на засадах, характерних для. товариств з обмеженою відповідальністю.

Такий "подвійний" характер персонального складу командит-ного товариства певною мірою відбивається і на основній характеристиці цього суб'єкту підприємницької діяльності. Як і повне товариство, командитне товариство діє на основі договору. Тобто

102

установчим документом командитного товариства виступає засновницький договір, який підписується усіма повними учасниками. Крім загальних відомостей, які мають міститися у засновницькому договорі, договір командитного товариства вміщає в себе відомості про розмір та склад складеного капіталу товариства, розмір і порядок зміни часток кожного з повних учасників у складеному капіталі, а також сукупний розмір вкладів вкладників.

Слід зазначити, що у командитному товаристві управління здійснюється винятково повними товаришами у порядку, встановленому згідно з правилами, що визначені для повного товариства. При цьому вкладники не беруть участь в управлінні діяльністю командитного товариства і не можуть заперечувати проти будь-яких дій повних учасників щодо управління діяльності товариства. Таке правило є адекватною реакцією на обмежену майнову участь вкладників, оскільки вони фактично не несуть відповідальність за зобов'язаннями командитного товариства, а лише ризикують втратою своїх вкладів, тому вони і не приймають участь у прийнятті рішення, шо стосується діяльності командитного товариства.

Відповідно до ст.136 ЦК. як виняток, вкладники командитного товариства можуть діяти від імені товариства, але тільки на підставі довіреності.

Повноваження повних учасників командитного товариства визначаються відповідно до правил, які ЦК встановлені для учасників повного товариства. Зберігаються й обмеження, встановлені кодексом стосовно участі у повних товариствах, і для командитних товариств. Тобто повний учасник командитного товариства не може бути учасником іншого повного товариства. Крім цього, повний учасник командитного товариства не може бути одночасно і вкладником цього самого товариства. Оскільки командитне товариство належить до об'єднання осіб і несе на собі, перш за все, ознаки, характерні для діяльності повних товариств, ЦК передбачає, що сукупний розмір вкладів вкладників не повинен перевищувати 50% складеного капіталу повного товариства. Тобто переважна майнова участь у командитному товаристві має забезпечуватися насамперед за рахунок майнової участі повних товаришів. Оскільки правове положення повного учасника командитного товариства визначається за правилами, встановленими для учасників повних товариств, ЦК детально регламентує правове положення вкладника командитного товариства. Зокрема ст.І37 ЦК визначені права і обов'язки вкладника командитного товариства, серед яких слід відзначити обов'язок внести в повному обсязі визначений засновницьким договором вклад до складеного капіталу, а серед прав слід назвати поряд із правом на одержання частини прибутку товариства відповідно до його частки в складеному капіталі можливість переважно перед третіми особами набувати відчужувану частку (або її частину) у складеному капіталі, вимагати першочергове повернення вкладу в разі ліквідації товариства, передавати свою частку у складеному капіталі іншому вкладнику або третій особі, Повідомивши про це товариства, а також користуватися можливістю інформування про справи товариства, а також правом знайомитися з документами товариства. ,л.

103

Особливою підставою ліквідації командитного товариства є вибуття з його складу усіх вкладників. За таких умов повні учасники можуть перетворити командитне товариство у повне товариство. Крім того командитне товариство може ліквідуватися також і за умов, якщо з Його складу вийдуть всі повні товариші. В такому випадку командитне товариство втратить свої ідентифікуючі ознаки. Водночас командитне товариство не зобов'язане ліквідовуватися, якщо в ньому залишиться хоча б один повний учасник І один вкладник.

Оскільки організаційно-правова форма командитних товариств ще не є досить поширеною у підприємницькому середовищі України, в ЦК регламентуються основні питання, пов'язані зі створенням і функціонуванням командитних товариств, що не передбачає прийняття спеціального закону, який має більш детально регламентувати правовий статус командитних товариств.