3. Характерні ознаки речових прав

1. Цивільно-правові відносини, що виникають у сфері встановлення і здійснення прав на чужі речі (майно), за своїм характеромє абсолютними відносинами. Це означає, що праву суб'єкта правана чужу річ кореспондують обов'язки усіх тих осіб, які його оточують, тобто, з одного боку, — суб'єкт права, а з другого — численні зобов'язані особи. Слід мати на увазі, що це, так би мовити, зовнішні відносини, тобто відносини між суб'єктом права на чужу річі третіми особами. Проте особливістю відносин, що складаютьсяміж суб'єктом права на чужу річ та іншими особами, є їх подвійність — відносини між цим суб'єктом і третіми особами є зовнішніми, а відносини між суб'єктом права на чужу річ і власником зазначеної речі — внутрішніми. Внутрішні відносини за своїм характером Є ВІДНОСНИМИ.

2. Друга характерна ознака речових прав та, що вони є виключними правами. Це означає, якщо одна особа має право на володіння і користування чужою річчю у визначеному обсязі, то ніхтоінший такого права в тих же межах і обсязі мати не може. Інші речові права мають виключний характер, як І право власності.

За загальним правилом вимоги, які випливають з речових прав, задовольняються в першу чергу порівняно з вимогами, що випливають із зобов'язально-правових відносин. Зазначена перевага у задоволенні вимог становить ще одну характерну ознаку речових прав.

3. Речовому праву відома ще одна ознака — право слідування.Воно полягає в тому, що перехід права власності на річ (майно),обтяженого правом володіння і користування іншої особи на цю жріч, не припиняє права на чужу річ. Право на чужу річ (майно)слідує за самим об'єктом права власності, обтяженого правом начужу річ. Це означає, що якщо власник земельної ділянки, обтяже-ної сервітутом, продає її, то новий власник цієї ділянки не можеприпинити чи змінити сервітут.

279