logo
111111

Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері.

ПЕК в організаційно-структурному аспекті представлений підприємствами, підвідомчими Міністерству палива та енергетики, Міністерству вугільної промисловості і Державній акціонерній компанії (ДАК) «Нафтогаз України», окремі приватизовані підприємства з виробництва та розподілу паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР). Правове регулювання за основними галузями енергетики ґрунтується на ряді законодавчих актів.

В електроенергетиці для врегулювання ключових питань функціонування галузі в ринкових умовах прийнято Закон України «Про електроенергетику» (1997 p.), який визначає основні положення комплексного реформування електроенергетичної галузі. У нафтогазовій промисловості діє Кодекс України про надра (1994 p.), який регулює гірничі відносин в країні, охорони надр, а також забезпечення прав і інтересів відповідних підприємств і громадян. Закон України «Про трубопровідний транспорт» (1996 р.) визначив правові, економічні та організаційні засади функціонування трубопровідного транспорту. Закон України «Про угоди про розподіл продукції» (1999 p.), спрямований на створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони на засадах. Гірничий Закон України (1999 р.) у вугільній промисловості врегульовує правові та організаційні засади гірничих робіт і поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств (установ, організацій, гірничих об'єктів). У нафтогазовій промисловості Закон України «Про нафту і газ» (2001 р.) визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазової галузі України та регулює відносини у даній сфері.

Згідно із Комплексною державною програмою енергозбереження України, яка була схвалена Кабінетом Міністрів України в 1997 p., основними принципами державної політики у сфері енергозбереження є: створення державою економічних і правових умов заінтересованості в енергозбереженні юридичних та фізичних осіб; здійснення державного регулювання діяльності у сфері енергозбереження на основі застосування економічних, нормативно- технічних заходів управління; пріоритетність вимог енергозбереження при здійсненні господарської, управлінської або іншої діяльності.