1. Поняття інтелектуальної власності і права інтелектуальної власності

1. XXI ст. стає століттям інтелектуальної діяльності та її резуль- тату — інтелектуальної власності. Світовий досвід свідчить, що!

країни з високим рівнем інтелектуальної діяльності мають високий! рівень соціально-економічного розвитку. В сучасних умовах інтелектуальна діяльність набуває все більш пріоритетного характеру. Саме рівень інтелектуальної діяльності, її активність будуть визначати стратегію і тактику соціально-економічного розвитку будь-! якої країни. Інтелектуальна діяльність визначає і визначатиме в ще більшій мірі в майбутньому напрями, характер і зміст тощо будь-якої іншої суспільно корисної діяльності.

Інтелектуальна діяльність — це насамперед розумова діяльність, спрямована на створення нових засобів всебічного забезпечення життєдіяльності будь-якого суспільства в цілому та його окремого індивіда. Інтелектуальна діяльність, безперечно, — творча діяльність. Але інтелектуальна діяльність і творча діяльність за своїм правовим режимом не збігаються. Творча діяльність породжує результати нові, оригінальні, невідомі раніше. Інтелектуальна діяльність за змістом — поняття вужче порівняно з результатами творчої діяльності. Результати інтелектуальної діяльності визнаються об'єктами інтелектуальної власності, якщо вони відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством. Технічне рішення, яке відповідає умовам патентоздатності, з тих чи інших причин не було запатентоване, не є об'єктом інтелектуальної власності, а отже, об'єктом правової охорони. Проте воно є результатом творчої діяльності.

Право інтелектуальної власності є правом на результати інтелектуальної діяльності, які відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством. Твір науки, літератури і мистецтва може бути результатом творчої праці і може бути втіленим в будь-яку матеріальну форму, придатну для сприйняття іншими особами і відтворення.

Результати науково-технічної діяльності визнаються об'єктами інтелектуальної власності лише на підставі їх кваліфікації і видання правоохоронного документа на них.

300

Результати інтелектуальної діяльності стають об'єктами права інтелектуальної власності лише за умови, що вони визнані законом такими. ЦК усі результати Інтелектуальної діяльності поділяються на дві основні групи:

1. твори науки, літератури і мистецтва, виконання, фонограми,відеограми та програми мовлення становлять одну групу, що охороняється авторським правом І суміжними правами;

2. результати науково-технічної творчості та прирівняні до нихстановлять другу групу — об'єкти промислової власності, які охороняються правом промислової власності або патентним правом.

Таким чином, право, яке охороняє результати інтелектуальної діяльності, становить підгалузь цивільного права України — право інтелектуальної власності. Воно у свою чергу поділяється на два розділи — авторське право і суміжні права та право промислової власності. Сукупність правових норм, які здійснюють охорону інтелектуальної власності, є правами в об'єктивному значенні. Особисті немайнові і майнові права, які належать конкретному суб'єкту Інтелектуальної власності, є правом інтелектуальної власності і в суб'єктивному значенні.

Право інтелектуальної власності в об'єктивному значенні характеризується такими основними ознаками:

а) це — право на результати інтелектуальної творчої діяльності;

б) об'єктом даного права є не матеріальна річ, а результат інтелектуальної, творчої діяльності, придатний для втілення в будь-якому матеріальному носієві.

в) цей результат придатний для сприйняття іншими особами і длявідтворення. Особливістю об'єктів права інтелектуальної власності єте, що вони придатні до багаторазового відтворення (тиражування);

г) правова охорона надається результату інтелектуальної, творчої діяльності лише за умови його відповідності вимогам чинногозаконодавства України про інтелектуальну власність;

г) право охорони об'єктів Інтелектуальної власності надаєтьсяна певний строк, визначений чинним законодавством;

д) суб'єкт права інтелектуальної власності, як і будь-який іншийвласник, має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому об'єктом інтелектуальної власності;

є) майнові права суб'єкта інтелектуальної власності можуть відчужуватися будь-яким цивільно-правовим способом; суб'єкт цих прав може відмовитися від них;

є) особисті немайнові права суб'єктів права інтелектуальної власності відчуженню не підлягають, вони невіддільні від особи їх творця;

ж) об'єкти права інтелектуальної власності чинним законодавством визнані товаром, вони можуть бути об'єктом будь-яких цивільно-правових угод (правочинів).

2. Право інтелектуальної власності на той чи інший об'єкт слід відрізняти від права власності на матеріальний носій, в якому втілено творчий результат. Автор книги чи будь-якого твору образотворчого мистецтва, який матеріалізував свій твір в книзі чи картині, може будь-яким дозволеним способом відчужити книгу або картину іншій особі. При цьому він залишається автором, тобто право авторства невіддільне від нього. Право власності на річ, в якій втілено результат інтелектуальної власності, не залежить від права інтелекту-

. 301

альної власності на цей результат. Перехід права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на матеріальний носій, і навпаки, перехід права власності на матеріальний носій не означає переходу права інтелектуальної власності на даний об'єкт.

Право інтелектуальної власності, як і право власності на матеріальний об'єкт, є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених чинним законодавством.