3. Встановлення сервітутів

І. Сервітути встановлюються законом, судовим рішенням, заповітом, давністю користування. Сервітути можуть встановлюватися и договором. Проте сам сервітут не є договором, він лише встанов-

287

люється договором (наприклад, договором купівлі-продажу встановлюється право власності). За договором про встановлення сервітуту власник майна за певну плату або без неї поступається своїм правом володіння і користування майном іншій особі (суб'єкту сервітутного права). Інакше кажучи, власник продає своє право користування майном іншій особі. Земельні сервітути, встановлені договором, набувають чинності після державної реєстрації, в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав на нерухомість.

Сервітут — речове право, яке породжує абсолютні і виключні відносини, але не зобов'язально-правові.

2. Підстави виникнення сервітутів шляхом припису закону, постанови суду чи заповіту особливих коментарів не потребують. Держава може прийняти будь-який припис, за яким через приватні земельні ділянки буде прокладено трубопровід чи іншу лінію зв'язку. Суд може постановити рішення, яким зобов'язати власника земельної ділянки чи іншого майна допустити обмежене користування своїм майном іншими особами. Власник земельної ділянки чи іншого майна може покласти через заповіт обов'язок на одного із спадкоємців надавати право проїзду через його ділянку. Власник земельної ділянки вирішив заборонити своїм сусідам ходити через його ділянку до річки, на що сусіди резонно відповіли: діди наші ходили і ми будемо ходити.

Право користування членів сім'ї житлом його власника породжується фактом членства сім'ї. При цьому дане право не залежить від фактичного стану сімейних відносин. Члени сім'ї власника мають право на користування житлом і тоді, коли сім'я зберігається в повному складі, і тоді, коли вона розпалася. Дружина власника житла та їх діти мають право користуватися житлом власника навіть після розлучення.