§ 4. Юридичне обслуговування з питань внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського підприємства
1. Внутрішньогосподарська діяльність сільськогосподарських підприємств (КСГП, ДСГП, ВСГК, АСГТ) має своїм предметом сукупність суспільно-аграрних відносин: організаційно-правових, членських, засновницьких, управлінських, майнових, трудових і соціальних. Кожний з видів цих відносин відповідним чином врегульований нормами права, в першу чергу — нормами аграрного права. Суспільство і держава, кожне окремо взяте сільськогосподарське підприємство, селянське (фермерське) господарство і конкретний працівник цих виробничо-господарських утворень є вкрай зацікавленими в оптимально можливому правовому врегулюванні їхніх відносин. Враховуючи сучасні суспільні труднощі, ці відносини вимагають високопрофесійного застосування правових норм щодо діяльності (функціонування) усіх названих вище суб'єктів аграрного права. Відповідне забезпечення і сприяння належного застосування цих правових норм певною мірою покладається на юридичну службу і здійснюване нею юридичне обслуговування виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Юридичне, як і економічне, обслуговування цих підприємств безумовно сприятиме поліпшенню роботи трудового колективу і спеціалістів названих підприємств, уникненню порушень норм аграрного права, юридичному захисту і охороні прав та інтересів як підприємства в цілому, так і його працівників зокрема.
2. Особливо практичної значущості набуває користування послугами юрисконсультів у разі вчинення організаційно-правових дій при створенні, реорганізації (укрупненні, розукрупненні) або ж ліквідації сільськогосподарського підприємства. При вчиненні цих дій доводиться вирішувати питання майнових, земельних відносин, зокрема, виникають питання про розподіл майнових фондів у разі розукрупнення колективного і кооперативного підприємства, закріплення земельних ділянок між господарствами, які розукрупнилися, між КСГП та його членами, що вирішили замінити земельний сертифікат на державний; порушуються питання про складання акту про право власності на земельну ділянку, про розподіл коштів або ж майна між його пайщиками і т. п Такі питання поряд з працівниками державної земельної служби повинні вирішуватися також з участю юрисконсультів. З участю останніх обов'язково повинні вирішуватись судові і арбітражні спори, що виникають в разі ліквідації сільськогосподарських підприємств. З участю юрисконсультів належить розробляти і приймати Статут сільськогосподарського підприємства та передавати необхідні документи для здійснення його державної реєстрації.
Юридичне обслуговування сільськогосподарського підприємства має на меті сприяти додержанню права самоврядування. Йдеться про регулярне скликання загальних зборів членів КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, розгляд на них тих питань, що віднесені до їхньої компетенції, зокрема, належне оформлення протоколів загальних зборів і засідань правління цих колективно-кооперативних утворень.
Юрисконсульт сільськогосподарського підприємства зобов'язаний звернути увагу голови правління КСГП, виконавчого директора ВСГК або АСГТ на певні прогалини в протоколах або ж порушення Статуту, або норм чинного аграрного законодавства. Наприклад, притягнення члена КСГП до матеріальної відповідальності в разі заподіяння ним майнової шкоди може бути вчинене лише за умови прийняття про це відповідного рішення правлінням, а не одноосібного розпорядження керівника підприємства.
3. Сільськогосподарське підприємство має потребу в послугах юрисконсульта у випадках заподіяння майнової шкоди з вини підприємства іншій юридичній або фізичній особі, або ж заподіяння цими особами майнової шкоди (збитків) самому підприємству. Саме з допомогою юриста визначаються підстави і склад майнового правопорушення. Факт вчинення правопорушення має місце в разі встановлення протиправ-ності вчинку, який призвів до заподіяння шкоди, при цьому визначається розмір заподіяної шкоди (або збитку як її грошового виразу), встановлюється причинний зв'язок між протиправною дією або бездіяльністю та шкідливим наслідком і, нарешті, вина особи, що завдала шкоду (заподіяла збитки).
Юрисконсульт готує позовну заяву і додає до неї документи, що підтверджують юридичні факти заподіяння шкоди. В разі заподіяння шкоди юрист зобов'язаний подати документи, на підставі яких можна зробити висновок про ступінь причетності підприємства в особі його працівників до скоєного правопорушення і залежно від цього визначити розмір шкоди, заподіяної в цьому випадку з вини підприємства тобто, з вини його працівників.
У виробничо-господарській діяльності сільськогосподарського підприємства побутують характерні заподіяння шкода іншим особам такі як: своєчасний і неналежний розрахунок за своїми грошовими або натуральними зобов'язаннями (дебіторська заборгованість); потрава посівів і пошкодження насаджень на угіддях підприємства; загибель тварин і птиці; поломка сільськогосподарських машин з вини працівника (члена) підприємства; розкрадання посівного матеріалу, зібраного врожаю сільськогосподарських культур або ж продукції тваринництва; привласнення громадських коштів та інші правопорушення. Наведені та інші подібні їм спори, що виникають на такому грунті, відносяться до сфери майнових правомочностей сільськогосподарських підприємств.
При здійсненні юридичного обслуговування сільськогосподарських підприємств неодмінно враховується тісний зв'язок майнових і трудових правовідносин. До цих правовідносин в першу чергу належить віднести взаємини між підприємством і його працівниками в разі заподіяння шкоди членам КСГП, ВСГК, АСГТ, а також працівникам ДСГП, тобто заподіяння шкоди 'їхньому здоров'ю внаслідок каліцтва, одержаного ними при виконанні своїх трудових обов'язків. Матеріальна шкода, що настала в цих випадках, полягає у витратах працівника на лікування та втратах різниці між одержуваним заробітком і розміром пенсії, яка виплачується працівникові при встановленні йому групи інвалідності.
Такою ж матеріальною визнається відповідальність члена колективно-кооперативного підприємства або акціонерного товариства, а також працівника ДСГП за шкоду, заподіяну ним своєму підприємству, або ж товариству при виконанні своїх трудових обов'язків. У зазначених випадках настає юридична відповідальність. У правомірному вирішенні цієї справи однаково заінтересовані і підприємство і його керівник (член товариства). Це і зумовлює потребу при вирішенні подібних спорів матеріального характеру користуватися послугами юрисконсульта підприємства.
4. Юрисконсульт сільськогосподарського підприємства здійснює контроль за додержанням встановленого чинним законодавством порядку продажу і приймання продукції і товарів за кількістю і якістю. За дорученням керівника підприємства юрисконсульт проводить з членами КСГП, ВСГК, АСГТ, які відправляють і приймають товарно-матеріальні цінності, інструктаж про порядок оформлення цих операцій, складання актів у випадках нестач, некомплектності, псування поварів і вантажів; складає висновок про законність списання матеріальних цінностей.
Представник юридичної служби надає правову допомогу ревізійній комісії КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ та іншим громадським організаціям підприємства. Він сприяє вжиттю заходів правового характеру, спрямованих на раціональне використання належних господарству земель, на охорону їх від розбазарювання, на своєчасне повернення самовільно захоплених земель, а також тих земель, які тимчасово використовуються для несільськогосподарських потреб. Особливу увагу слід приділити питанням відшкодування збитків, завданих вилученням землі, а також розробці заходів по додержанню законодавства про охорону природи, рекультивацію земель. Ці дії юрисконсульт відтворює у складанні необхідних документів до подання земельних і правоохоронних органів. Юрисконсульт сільськогосподарського підприємства бере безпосередню участь у підготовці до розгляду трудових спорів між правлінням (адміністрацією) підприємства і його членами (працівниками).
5. Джерелами аграрного права є державні і локальні (внутрішні) правові акти. У безпосередньому регулюванні внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського підприємства (КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП) особлива роль належить саме локальним правовим актам. У розробці проектів цих актів беруть активну участь юристи-практики, які здійснюють юридичне обслуговування сільськогосподарських підприємств, працюють у юридичних відділах районної і обласної ланки державного управління сільським господарством.
Серед локальних правових актів першорядне місце належить статутові кожного з названих вище підприємств. За чинним аграрним законодавством статут сільськогосподарського підприємства є необхідним реквізитом кожного підприємства, умовою його державної реєстрації. Цей внутрішньогосподарський акт вважається джерелом аграрного права в цілому і джерелом права того підприємства, яке його ухвалило.
З метою визначення правового режиму пайових внесків членів колективно-кооперативних підприємств у господарствах розроблено і прийнято Положення про пайовий фонд і виплату дивідендів. Цей акт покликаний сприяти ствердженню права власності членів КСГП, СпС, ВСГК у його стосунках із своїм колективно-кооперативним підприємством.
Локальний правовий акт — Положення про внутрішньогосподарський розрахунок покликаний сприяти впровадженню ефективного підприємництва у кожному господарстві. Цей акт тісно пов'язаний з Положенням про оплату праці у підприємстві. За сучасних скрутних економічних умов у переважній більшості колективних і кооперативних сільськогосподарських підприємств цей акт практичного наповнення і виконання немає.
Завданням правового забезпечення схоронності колективно-кооперативної власності і правового гарантування одержання оплати за працю в колективному господарстві є раціональне практичне розроблення і прийняття такого локального правового акта, як Положення про матеріальну відповідальність за заподіяння шкоди. В Україні є назрілою потреба розробити і прийняти Положення про спеціаліста сільського господарства.
Беручи активну участь у розробці і прийнятті локальних правових актів юрисконсульт сільськогосподарського підприємства тим самим сприяє більш досконалому правовому забезпеченню законності у діяльності підприємства, і цим самим сприяє додержанню правопорядку у цій сфері суспільного життя. Він сприяє виконавчим і розпорядчим органам і посадовим особам у забезпеченні суворого додержання Статуту та інших локальних актів, що визначають права та обов'язки членів КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП та інших, у тому числі найманих працівників.
Юридичне обслуговування сільськогосподарського підприємства полягає також в тому, що юрисконсульт представляє в установленому порядку інтереси підприємства в суді і арбітражі, а також в інших органах при розгляді правових питань.
- Частина перша Загальна теорія аграрного права
- Частина друга Аграрні внутрішньогосподарські правовідносини
- Частина третя Аграрні господарчо-підприємницькі правовідносини
- Частина четверта Аграрне право зарубіжних країн
- Загальна теорія аграрного права
- Предмет і система аграрного права § 1. Поняття і предмет аграрного права
- § 2. Методи регулювання в аграрному праві
- § 3. Принципи аграрного права
- § 4. Система аграрного права
- § 5. Визначення аграрного права, його завдання та функції
- Джерела аграрного права § 1. Поняття і види джерел аграрного права
- § 2. Конституція України і закони — основа аграрного права
- § 3. Підзаконні акти
- § 4. Внутрішньогосподарські локальні акти
- § 5. Проблеми і шляхи вдосконалення аграрного законодавства України
- Преамбула
- Частина 9
- Частина 10 Заключні положення
- § 1. Поняття і особливості аграрних правовідносин
- § 2. Розмежування аграрних правовідносин
- § 3. Види і структура внутрішніх правовідносин
- § 4. Структура внутрішніх правовідносин у державних сільськогосподарських підприємствах
- § 5. Правовідносини в аграрно-виробничих та інших агропромислових утвореннях
- § 6. Спільність галузей права та співвідношення аграрних та інших правовідносин
- Розділ IV
- § 1. Поняття і класифікація правосуб'єктності аграрних товаровиробників
- § 2. Правосуб'єктність колективних і кооперативних сільськогосподарських підприємств
- § 3. Правосуб'єктність акціонерних сільськогосподарських товариств
- § 4. Правосуб'єктність державних аграрних товаровиробників
- § 5. Особливості правосуб'єктності міжгосподарських підприємств і об'єднань
- § 6. Реорганізація, ліквідація та банкрутство суб'єктів аграрного підприємництва
- § 1. Поняття права членства
- § 2. Права та обов'язки членів сільськогосподарських підприємств кооперативного типу
- § 3. Підстави й порядок припинення права членства в сільськогосподарських підприємствах
- Розділ VI
- Право засновництва 1 участі
- В аграрних корпоративних
- Правовідносинах
- § 1. Поняття права засновництва і права участі в аграрних корпоративних правовідносинах
- § 2. Права та обов'язки учасників аграрних (сільськогосподарських) підприємств (товариств) корпоративного типу
- § 3. Підстави, порядок і правові наслідки припинення права участі в аграрних підприємствах (товариствах)
- § 1. Сільськогосподарські працівники як суб'єкти аграрних правовідносин
- § 2. Права та обов'язки сільськогосподарських працівників як членів виробничих підрозділів підприємств
- § 3. Особливість правового становища працівників міжгосподарських підприємств в аграрному секторі
- Розділ VIII
- § 1. Поняття селянського (фермерського) господарства та його правові ознаки
- § 2. Порядок створення селянського (фермерського) господарства
- § 3. Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві
- § 4. Майнові правовідносини селянського (фермерського) господарства
- § 5. Господарська діяльність селянського (фермерського) господарства
- § 6. Взаємовідносини селянського (фермерського) господарства з бюджетом, банківськими установами і страховими органами
- § 7. Припинення діяльності селянського (фермерського) господарства
- Розділ IX
- § 1. Поняття приватного підсобного господарства
- § 2. Земельні правовідносини у приватному підсобному господарстві
- § 3. Майнові правовідносини у приватному підсобному господарстві
- § 4. Договірні зобов'язання приватного підсобного господарства
- Розділ X
- § 1. Характеристика державно-правового регулювання сільського господарства
- § 2. Органи державного управління сільським господарством та їхні повноваження
- § 3. Органи державного контролю та інспекції в сільському господарстві
- § 4. Державно-економічне сприяння розвитку сільського господарства
- § 5. Правові методи регулювання сільського господарства
- § 6. Здійснення державно-правового регулювання сільського господарства
- § 1. Поняття права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- § 2. Суб'єкти права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- § 3. Об'єкти права власності колективних сільськогосподарських підприємств
- § 4. Зміст права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- § 5. Правовий режим майна колективного сільськогосподарського підприємства
- § 6. Пайовий фонд майна членів сільськогосподарського підприємства та його правовий режим
- § 7. Охорона права власності колективного сільськогосподарського підприємства
- § 1. Державне сільськогосподарське підприємство як суб'єкт майнових прав
- § 2. Правовий режим основних
- § 3. Особливості приватизації державного майна радгоспів
- Розділ XIII
- § 1. Організаційно-правове забезпечення використання земель та інших природних ресурсів в аграрному виробництві
- § 2. Правові форми використання земель та інших природних ресурсів в аграрному виробництві
- § 3. Права і обов'язки власників і користувачів земель та природокористувачів в аграрному виробництві
- § 4. Особливості права орендного землекористування в аграрному виробництві
- § 5. Відповідальність за порушення вимог ефективного використання земель та інших природних ресурсів в аграрному виробництві
- Право колективного самоврядування
- § 1. Поняття права колективного самоврядування
- § 2. Система органів управління в колективному сільськогосподарському підприємстві
- § 3. Повноваження найвищого органу управління колективного сільгосппідприємства
- § 4. Повноваження правління колективного сільськогосподарського підприємства
- § 5. Повноваження голови, спеціалістів
- § 6. Повноваження зборів працівників виробничого підрозділу та його ради
- § 7. Ревізійна комісія колективного сільськогосподарського підприємства та її повноваження
- § 8. Представницькі органи колективних сільськогосподарських підприємств
- Розділ XV
- § 1. Характеристика управління державним сільськогосподарським підприємством
- § 2. Система органів управління в державних сільськогосподарських підприємствах
- § 3. Правове становище директора (керівника) радгоспу та іншого державного сільськогосподарського підприємства і його компетенція
- § 1. Поняття виробничо-господарської діяльності, її правове регулювання
- § 2. Організаційно-правове забезпечення впровадження господарського розрахунку і рентабельності
- § 3. Правове регулювання діяльності підсобних промислових підприємств і промислів
- § 4. Додержання законодавства щодо якості і безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів
- § 5. Організація збуту (продажу) сільськогосподарської продукції
- Правове регулювання фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств
- § 1. Поняття фінансової діяльності та її правове регулювання
- § 2. Фінансові правомочності сільськогосподарського підприємства
- § 3. Фінансово-кредитні правомочності сільськогосподарських товаровиробників
- § 4. Оподаткування сільськогосподарського товаровиробника
- § 5. Банкрутство сільськогосподарського підприємства
- Та дисципліни праці
- § 1. Характеристика організації праці
- § 2. Підрядно-орендні утворення
- § 3. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку в сільськогосподарських підприємствах
- § 4. Поняття дисципліни праці та правове забезпечення її додержання в сільськогосподарських підприємствах
- Правове регулювання оплати праці в сшьськогосподарських підприємствах
- § 1. Поняття оплати праці в сільськогосподарських підприємствах
- § 2. Правові акти про оплату праці працівників сільськогосподарського підприємства
- § 3. Системи оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств
- Правова охорона здоров'я працівників сільськогосподарських підприємств
- § 1. Поняття, принципи, зміст правової охорони здоров'я
- § 2. Правове забезпечення організації охорони праці у сільськогосподарських та інших підприємствах апк
- § 3. Гарантії прав на охорону здоров'я і безпечні умови праці сільськогосподарських працівників
- § 4. Відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням працівником трудових обов'язків
- § 5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- Дисциплінарна й матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- § 1. Поняття і види відповідальності в аграрному праві
- § 2. Підстави відповідальності в аграрному праві
- § 3. Дисциплінарна відповідальність
- § 4. Дисциплінарна відповідальність працівників державних і міжгосподарських підприємств
- § 5. Матеріальна відповідальність працівників сільського господарства
- § 6. Відшкодування збитків, що сталися внаслідок загибелі або розкрадання худоби та птиці
- § 1. Поняття і види трудових спорів, що виникають у сільськогосподарських товаровиробників
- § 2. Організаційно-правові засади утворення і діяльності комісій по трудових спорах
- § 3. Порядок і строки розгляду трудового спору у комісії по трудових спорах
- § 4. Правові підстави розгляду трудових спорів у районних (міських) судах
- § 5. Вирішення спорів про оплату праці в сільськогосподарських підприємствах
- § 6. Порядок вирішення колективних спорів (конфліктів), що виникають у сільському господарстві
- Правове забезпечення соціального розвитку села
- § 1. Поняття соціального розвитку села
- § 2. Правовий режим об'єктів соціальної сфери села
- § 3. Правове забезпечення наукових досліджень та підготовки кадрів для села
- § 4. Правове регулювання житлового будівництва на селі
- § 5. Правове регулювання шляхового будівництва в сільській місцевості
- § 6. Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів села
- Частина третя Аграрні
- Розділ XXIV
- § 1. Характеристика аграрних господарчо-підприємницьких правовідносин
- § 2. Суб'єкти зовнішніх аграрних правовідносин в агропромисловому комплексі
- § 3. Правосуб'єктність переробних підприємств
- Аграрно-договірні зобов'язання § 1. Поняття і види аграрно-договірних зобов'язань
- § 2. Договори кредитування
- § 3. Договори на використання науково-технічної продукції
- § 4. Договори щодо виробництва цукру, м'ясо-молочних та інших харчових продуктів
- § 5. Договори виробничо-технічного обслуговування
- § 6. Договори матеріально-технічного забезпечення
- § 7. Договірна дисципліна та відповідальність за її порушення
- § 1. Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції
- § 2. Біржа — організатор реалізації сільгосппродукції
- § 3. Правосуб'єктність хлібозакупівельних підприємств
- § 4. Договори про закупівлю зерна і олійних культур
- § 1. Поняття, правові засади
- § 2. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів агробізнесу
- § 3. Правове регулювання експортно-імпортних операцій суб'єктів агробізнесу
- § 4. Правове регулювання здійснення іноземних інвестицій в апк
- § 5. Правове регулювання лізингових операцій в зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів агробізнесу
- § 6. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів агробізнесу у вільних економічних зонах
- § 1. Поняття юридичного обслуговування сільськогосподарського підприємства
- § 2. Нормативно-правові акти про юридичну службу в сільському господарстві
- § 3. Суб'єкти — виконавці юридичного обслуговування сільськогосподарського підприємства
- § 4. Юридичне обслуговування з питань внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського підприємства
- § 5. Юридичне обслуговування з питань зовнішніх правовідносин
- § 1. Поняття, зміст і джерела аграрного права
- § 2. Правове становище сільськогосподарського товаровиробника в умовах ринкових відносин
- § 3. Правове становище сільськогосподарського підприємства
- § 4. Правове регулювання сільськогосподарської оренди
- § 5. Договори сільськогосподарських підприємств
- § 6. Правові форми агропромислової інтеграції
- § 7. Правове регулювання кредитування сільськогосподарського виробника
- § 8. Правове регулювання оподаткування у сільському господарстві