5. Патентування сорту в іноземних державах

1. Відповідно до Закону про рослини кожна фізична чи юридична особа, яка має право на сорт, може цей сорт патентувати вбудь-якій зарубіжній державі. Заявка на патентування сорту в Іноземній державі подається до відповідної служби цієї держави. Алезарубіжне патентування сорту можливе лише за умови подання заявки на цей самий сорт до Установи. Тобто в Україні діє принципдозвільного зарубіжного патентування сорту — спочатку цей сортмає бути запатентований в Україні, а лише потім можливе його зарубіжне патентування.

Якщо цей порядок буде порушено, і заявник чи його правонаступник спробує запатентувати свій сорт в іноземній державі поза Установою України, то це спричинить для заявника чи його правонаступника досить неприємні наслідки — він втратить право на одержання патенту в Україні. Якщо ж він уже одержав патент в Україні, то може бути позбавлений самого патенту.

2. За подання заявки, видачу патенту, підтримання чинності тапродовження строку дії патенту справляється певний збір. Розмір іпорядок його справляння встановлюється законодавством. У ньому можуть бути передбачені підстави звільнення від сплати зазначених зборів, зменшення їх розмірів або повернення в разінадмірного справляння збору.

Може статися так, що до Установи надійдуть одночасно дві заявки на один і той самий сорт, виведений різними авторами. У такому разі пріоритет визнається за заявкою, в якій доведено більш ранню дату її відправлення до Установи. Якщо зазначені дати знову збігатимуться — за заявкою, що має більш ранній реєстровий номер Установи.

нп

359