3. Права та обов’язки членів сім’ї

Правовідносини подружжя

Особисті

Право вибору прізвища при укладенні і розірванні шлюбу

Майно, що належить подружжю, поділяється на спільне майно і особисте (роздільне). Спільним майном вважається майно, нажите подружжям під час шлюбу.

Закон визначає майно, яке є особистою власністю дружини або чоловіка, а саме:

- майно, набуте нею (ним) до шлюбу;

- майно, набуте нею (ним) під час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку успадкування;

- речі індивідуального користування, в тому числі кош­товності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;

- премії, нагороди, які вона (він) одержали за особисті заслуги;

- кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкод­ження) речей, які їй (йому) належали, а також відшкодування завданої при цьому моральної шкоди;

- страхові суми, одержані нею (ним) за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням.

Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи (дитини або, у виняткових випадках, повнолітньої особи) на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа.

Опіка — засіб охорони й захисту особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх, що не досягли 14 років і залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, яких суд визнав недієздатними внаслідок душевної хво­роби або недоумства.

Піклування — засіб охорони й захисту особистих і май­нових прав та інтересів неповнолітніх віком від 14 до 18 ро­ків, а також громадян, яких суд визнав обмежено дієздат­ними внаслідок зловживання спиртними напоями або нар­котичними речовинами, та осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права й виконувати свої обов'язки.