logo
Довгерт, Кузнецова - Коментар до Цивільного код

3. Поняття добросовісного і недобросовісного володільця чужою річчю

  1. Незаконне володіння чужою річчю може бути як добросовісним, так і недобросовісним. Тут мають значення суб'єктивні моменти. Якщо фактичний володілець не знав і не міг знати, що річ,якою він фактично володіє, є чужою, він вважається добросовісним. Якщо неволоділець речі знав або повинен був знати, що набуває річ від особи, яка не уповноважена на її відчуження, то такого володільця слід визнати недобросовісним. Як форму вини збоку недобросовісного набувача має бути визначено умисел абогрубу необережність, а не просто легковажність.

  2. Визначення фактичного володільця добросовісним або недобросовісним має значення для визначення підстав витребуваннямайна від нього. Якщо право власника на витребування майна ізчужого незаконного володіння є безумовним (ст.387), то правовласника на витребування майна від добросовісного набувача зумовлено рядом умов (ст.388 ЦК). Перше, що має значення — цебезоплатно чи за плату придбав набувач річ, якою фактично володіє. Якщо майно одержано безоплатно (завдяки договору дарування, у спадок тощо) І вилучення спірного майна не нанесе набувачу збитків, то майно на вимогу власника має бути вилучено. Якщопридбане майно було оплачено, то витребування майна від фактичного володільця може відбутися лише в тому випадку, коли майновибуло з володіння власника або особи, якій воно було довірено,поза їх волею.