logo
Правознавство / Опорний конспект з правознавства

2. Колективний і трудовий договори

До основних інститутів трудового законодавства належать трудовий і колективний договори. Їх основні положення врегульовують­ся КЗпП України та Законом України “Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 року.

Колективний договір – договір, що регулює виробничі, трудові й соціально-економічні відносини між власником і праців­никами (колективом усіх, кому власник надає роботу) на під­приємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.

Трудовий договір - це угода між пра­цівником і власником (роботодавцем), за якою перший бере на себе зобов'язання виконувати роботу за певною спеціаль­ністю, кваліфікацією або посадою, а другий зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати певні умови праці.

Колективний договір (угода)

Трудовий договір

Рівень, на якому укладають угоду

Підприємство або його структурний підрозділ

Індивідуально (окремий працівник)

Сторони договору

Профспілковий комітет або інший уповноважений трудовим колективом орган чи представники і власник

Працівник і власник або уповноважений ним орган

Зміст договору

Основні положення з питань змін в організації виробництва і праці, форм і розмірів заробітної плати, надбавок, премій та ін., тривалості робочо­го часу й часу відпочинку, охорони праці, організації оздо­ровлення й відпочинку працівників, гарантій діяльності профспілкових організацій трудящих

Характер (професія, посада, кваліфікація) та умови (робочий час, пільги) роботи, оплати праці

Форма договору

Письмова

Як правило, письмова, в окремих випадках обов’язково письмова

Строк дії

Визначається сторонами

На весь час роботи працівника на підприємстві