logo
Профорієнтація 18

Спрямованість особистості й вибір професії

Інформація для учнів: інтереси. Є різноманітні інтереси: матеріальні, суспільно-політичні, професійні, спортивні тощо, які виявлятися безпосе­редньо й опосередковано.

Безпосередній інтерес – це інтерес до процесу діяльності; опосеред­кований —до результатів діяльності. Наприклад, інтерес до навчання не заради навчання (процесу), а щоб отримати обіцяну батьками винагоро­ду за гарну успішність.

Інтереси особистості характеризуються широтою, стійкістю та глибиною.

Широта визначається кількістю сфер діяльності, до яких людина вияв­ляє інтерес. Стійкі інтереси зберігаються тривалий час, відіграють суттє­ву роль у житті та діяльності людини, це відносно закріплені аспекти її особистості. Нестійкі інтереси короткочасні, швидко виникають і швидко згасають.

Глибокий інтерес означає потребу ґрунтовно вивчити об'єкт в усіх деталях та тонкощах. Він протиставляється поверхневому інтересу, коли людина не цікавиться об'єктом по-справжньому.

Інформація для учнів: емоції. Емоція – це психічне відображення дійсності у формі безпосереднього переживання життєвого змісту явищ і ситуацій.

Емоційний процес складається з трьох основних компонентів:

  1. Емоційне збудження (причиною може бути значуща для людини життєва подія).

  2. Знак емоції (позитивна або негативна).

  3. Ступінь контролю емоцій (розрізняють афекти, при яких людина ще може контролювати себе, і крайні збудження, коли контроль майже відсутній.

Почуття – стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, яке відображає значення цих явищ для людини. Вищі почуття бувають трьох видів: моральні (почуття обов'язку, совість, емпатія), інтелектуальні (цікавість, допитливість, подив, сумнів, радість відкриття) та естетичні (на­тхнення, насолода прекрасним, захоплення).

Емоції та почуття спонукають людину до діяльності, допомагають пе­реборювати труднощі в навчанні, роботі, творчості. Вони часто визнача­ють поведінку людини та її життєві цілі.

Інформація для учнів: мотиви діяльності. Мотив – це спрямо­ваність школяра на певну діяльність, пов'язана з внутрішнім ставленням учня до неї.

Виокремлюють пізнавальні та соціальні мотиви. Якщо у школяра в процесі навчання переважає спрямованість на зміст навчального матері­алу, то можна говорити про наявність пізнавальних мотивів, якщо на лю­дину – йдеться про соціальні мотиви.

Мотиви мають певні рівні.

Пізнавальні мотиви:

Соціальні мотиви можуть мати такі рівні:

Методика діагностики суб'єктивного відчуття самотності (Д. Рассела, М. Фергюссона)

Інструкція. Вам пропонують ряд тверджень. Уважно їх прочитайте та оцініть з точки зору частоти їх проявів у вашому жит­ті за допомогою оцінок: 3 – часто; 2 – інколи; 1 – рідко; 0 – ніколи.

1. Я нещасливий, оскільки багатьма справами займаюся сам.

2. Мені немає з ким поговорити.

3. Мені дуже тяжко бути на самоті.

4. Мені не вистачає спілкування.

5. Я відчуваю, що мене ніхто не розуміє.

6. Я часто очікую, що хтось зателефонує або напише мені.

7. Немає нікого, до кого я міг би звернутися.

8. Я ні з ким не близький.

9. Ті, хто мене оточує, не поділяють моїх інтересів та ідей.

10. Я відчуваю себе покинутим.

11. Я не здатний почуватися вільно і спілкуватися з тими, хто мене оточує.

12. Я почуваюся зовсім самотнім.

13. Мої соціальні стосунки і зв'язки поверхові.

14. Я дуже сумую за компанією.

15. Насправді ніхто повністю мене не знає.

16. Я почуваюся ізольованим від інших.

17. Я нещасливий, відчуваючи себе знедоленим (знехтуваним).

18. Мені складно завести друзів.

19. Я почуваюся виключеним та ізольованим іншими.

20. Люди навколо мене, а не зі мною.

Опрацювання результатів. Підраховують кількість набраних балів. Максимально можливий показник самотності – 60балів.

Високий ступінь самотності – 40-60 балів,

20-40 – середній рівень самотності.

0-20 – низький рівень самотності.

Тест сприймання індивідом групи (Є.Мосейко, Н.Нелісова)

Методика дає змогу виявити три типи сприймання індивідом гру­пи. При цьому показником типу даного сприймання виступає роль групи в індивідуальній діяльності студента.

1.Індивідуалістичний. Індивід сприймає групу як перешкоду для своєї діяльності або ставиться до неї нейтрально. Група не являє собою самостійної цінності для індивіда. Це проявляється в ухи­ленні від спільних форм діяльності, у проведенні індивідуальної роботи, в обмеженні контактів.

2.Прагматичний. Індивід сприймає групу як засіб, що сприяє до­сягненню тих чи тих індивідуальних цілей. Група сприймається й оцінюється з точки зору її корисності для індивіда. Перевага віддається компетентнішим членам групи, здатним допомогти, взяти на себе розв'язання складної проблеми або стати джерелом потрібної інформації.

3.Колективістський. Індивід сприймає групу як самостійну цін­ність. На перший план для індивіда виступають проблеми гру­пи та окремих її членів, спостерігається зацікавленість в успіхах як кожного члена групи, так і групи в цілому, прагнення зробити свій внесок у групову діяльність. Є потреба в колективних фор­мах роботи.

Методика виявляє перевагу того чи іншого типу сприймання гру­пи в досліджуваного індивіда.

Інструкція. Це дослідження спрямоване на поліпшення організа­ції навчального процесу. На кожен пункт анкети можли­ві три відповіді; виберіть ту, яка найточніше відобра­жає вашу точку зору. Букву, яка відповідає вашій від­повіді, впишіть навпроти відповідного номера запитан­ня. На кожне запитання можлива лише одна відповідь.

1.Найкращими партнерами в груш вважаю тих, хто:

А – знає більше, ніж я;

Б – усі питання намагається розв'язати разом;

В – не відволікає уваги викладача.

2. Найкращими викладачами є ті, хто:

А – має індивідуальний підхід;

Б – створює умови для допомоги з боку інших;

В – створює у колективі атмосферу, де ніхто не боїться вислов­люватися.

3.Я радий, коли мої друзі:

А – знають більше за мене і можуть мені допомогти;

Б – уміють самостійно, не заважаючи іншим, домагатися успіхів;

В – допомагають іншим, коли з'явиться така нагода.

  1. Найбільше мені не подобається, коли в групі:

А – нікому допомагати;

Б – мені заважають виконувати завдання;

В – інші підготовлені гірше за мене.

  1. Мені здається, що я здатний на максимальне, коли:

А – можу отримати допомогу і підтримку з боку інших;

Б – мої зусилля достатньо винагороджені;

В – є змога проявити ініціативу, корисну для всіх.

  1. Мені подобаються колективи, в яких:

А – кожен зацікавлений у поліпшенні результатів усіх;

Б – кожен зайнятий власною справою і не заважає іншим;

В – кожна людина може використовувати інших для розв'язання своїх завдань.

  1. Студенти оцінюють як найгірших тих викладачів, які:

А – створюють дух суперництва між студентами;

Б – не надають їм достатньо уваги;

В – не створюють умов, щоб група допомагала їм.

  1. Найбільше задоволення в житті дає:

А – можливість працювати, коли тобі ніхто не заважає;

Б – можливість отримати нову інформацію від інших;

В – можливість робити корисне іншим.

  1. Основна роль школи має полягати:

А – у вихованні людей і з розвиненим почуттям обов'язку перед іншими;

Б – у підготовці пристосованих до самостійного життя людей;

В – у підготовці людей, що вміють здобувати користь із спілку­вання з іншими.

10.Якщо перед групою стоїть проблема, то я:

А – бажаю, щоб інші розв'язали її;

Б – надаю перевагу самостійній роботі, не покладаючись на інших;

В – намагався докласти зусиль, щоб спільно розв'язати проблему.

11. Я б навчався краще, якби викладач:

А – мав до мене індивідуальний підхід;

Б – створював умови для отримання мною допомоги від інших;

В – заохочував ініціативу студентів, спрямовану на досягнення спільного успіху.

12. Немає нічого гіршого за те. коли:

А – ти не в змозі самостійно досягнути успіху;

Б – почуваєшся непотрібним у групі;

В – тобі не допомагають ті, хто тебе оточує.

13. Найбільше я ціную:

А – особистий успіх, у якому є заслуга друзів;

Б – спільний успіх, у якому є і мій внесок;

В – успіх, досягнутий власними зусиллями.

14. Я хотів би:

А – працювати у колективі, в якому застосовують основні прийо­ми та методи спільної роботи;

Б – працювати індивідуально з викладачем;

В – працювати з людьми, компетентними в цій галузі.

Опрацювання результатів. За допомогою ключа підраховують бали за кожним типом сприймання індивідом групи. Кожну відпо­відь оцінюють одним балом. Бали за всіма 14 пунктами підрахову­ють за кожним типом окремо. Загальна сума балів за всіма типами. Для кожного досліджуваного має становити 14.

І – індивідуалістичний тип

П – прагматичний

Кколективістський.

Результати записують так:

іІ + mП + nК,

Де і, m, n – кількість балів, отриманих за відповідним типом.

Тип сприймання

Запитання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Індивідуалістичне

В

А

Б

Б

Б

Б

Б

А

Б

ІЗ

А

А

В

Б

Колективістське

Б

В

В

А

В

А

А

В

А

В

В

Б

Б

А

Прагматичне

А

Б

А

В

А

В

В

Б

В

А

Б

В

А

В