3. Особисті немайнові блага

1. До особистих немайнових благ, що охороняються цивільним законодавством, належать: життя, здоров'я, честь, гідність, ділова ре-

148

путація, ім'я (найменування), авторство, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага (ст.201 ЦК).

Особисті немайнові блага можуть належати як фізичним, так і юридичним особам. Вони з'являються у людини на момент народження І нерозривно пов'язані з нею протягом всього життя. Цивільне право у цій сфері констатує наявність названих благ і визнає свободу індивіда визначати свою поведінку в індивідуальній життєдіяльності на свій розсуд. Регулятивна функція цивільного права у сфері особистих немайнових відносин виявляється, в першу чергу, у формі юридичного визнання належності кожній фізичній особі невідчужуваних нематеріальних благ і свобод визначати свою поведінку в індивідуальній життєдіяльності на свій розсуд. Основу цивільно-правового регулювання особистих немайнових відносин складає система встановлених державою юридичних заходів І способів забезпечення юридично визнаної свободи фізичної особи визначати свою поведінку в індивідуальній життєдіяльності на свій розсуд, яка виключає втручання з боку Інших осіб, крім випадків, прямо передбачених законом. Таким чином, відносини в цій сфері виникають з приводу особливої категорії об'єктів — немайнових благ, які неможливо відокремити від конкретної особи, які мають єдину позаекономічну природу, є самостійною цінністю для їх носія і мають функціональну властивість нетоварності.

Особисті немайнові блага можуть належати і юридичній особі. Зокрема, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації на найменування, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові блага, які можуть належати юридичній особі.

2. Особисте немайнове право та його об'єкт тісно взаємопов'язані, але не тотожні. Немайнові блага характеризуються принаймні двома органічно пов'язаними з ними ознаками. Це, по-перше, відсутність матеріального (майнового) змісту, І, по-друге, нерозривний зв'язок з особистістю носія, що породжує невідчужуваність цього блага.

Невідчужуваність нематеріальних благ не виключає того, що їх захист може доручатися третім особам, наприклад, законним представникам неповнолітніх у позовах про захист честі й гідності.

Нетоварність, відсутність економічного захисту нематеріального блага, його нерозривний зв'язок з особою носія є необхідними, але не єдиними ознаками.

Комплекс названих благ індивідуалізує і робить неповторною саму особистість фізичної особи.

3. Нематеріальні блага характеризують суспільний стан їх володільця І становлять його невід'ємну (хоча й таку, що може змінюватись) якість на весь період існування.

Особисті нематеріальні блага існують без обмеження строку.

Наведений у ч.і ст.201 ЦК перелік особистих немайнових благ має приблизний характер, це дозволяє дійти висновку про те, що об'єктом цивільно-правових відносин може виявитися і не назване нематеріальне благо. Так само, як кожна людина має право на матеріальні блага, вона також має право на особисті блага, такі, як Життя, здоров'я, честь, гідність тощо.

149

Повага до кожної людини як до особистості стає нормою повсякденного життя, знаходить свій вияв у визнанні її єдиною цінністю первісного порядку, стосовно якої визначаються всі інші цінності, включаючи право.

За Конституцією життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність І безпека становлять абсолютну соціальну цінність (ч.2 ст.201 ЦК) і пов'язані з самим фактом її існування, а не отримуються від держави, тобто належать до основних її властивостей За відсутності цих благ знищується сама природа людської істоти' Конституція становить права людини і центр державної політики визначаючи утвердження й забезпечення прав і свобод основним обов'язком держави.

а

Розділ I ПРАВОЧИНИ. ПРЕДСТАВНИЦТВО

:; Глава 16

? Правочини