logo
Довгерт, Кузнецова - Коментар до Цивільного код

2. Суб'єкти, об'єкти і зміст права власності

  1. Об'єктом права власності є будь-яка індивідуально визначенаріч (майно). Поняття майно зазнало в юриспруденції значних змін.Якщо раніше під майном розуміли окремі речі або їх сукупність, тонині поняттям майно охоплюються речі, сукупність речей, цінні папери, а також майнові права, вимоги і обов'язки (ст.190 ЦК).

  2. Суб'єктами права власності є Український народ, фізичні іюридичні особи, держава, територіальні громади.

Колективи і колективні утворення, якщо вони не є юридичними особами, не можуть бути суб'єктами права власності, суб'єктами права власності в цих випадках можуть бути лише створені відповідно юридичні особи.

3. Зміст права власності становлять три правомочності — володіння, користування і розпорядження. Власникові належить правоволодіння, користування і розпорядження своїм майном.

На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник має право володіти річчю (майном). Це означає, шо власник має юридично закріплену можливість фактично посідати, панувати над річчю (майном), можливість впливати на неї у будь-який момент, здійснювати стосовно неї свою волю.

252

Право користування полягає в тому, що власник має юридично закріплену можливість використовувати корисні якості речі (майна) для себе, здобувати з цього користь, вигоду.

Право розпорядження означає юридично забезпечену можливість встановлювати, змінювати, припиняти юридичну долю речі (майна). Право розпорядження закріплює абсолютну владу власника над річчю (майном), яка може виражатися навіть у відчуженні або знищенні речі (майна).

Місце проживання або місцезнаходження речі (майна) не впливають на зміст правомочностей власника. Всі три правомочності власника становлять так звану тріаду, в них зосереджені ті можливості, які передбачає право власності для власника.