6. Право виконавця заповіту на відмову від повноважень

1. Згідно зі ст. 1295 ЦК виконавець заповіту, незалежно від того, ким його було призначено (заповідачем, нотаріусом, спадкоємцями), має право відмовитися від здійснення своїх повноважень. Закон не визначає, у якій формі має бути вчинена відмова виконавця від виконання заповіту. Проте із сутності даних відносин випливає, що відмова виконавця заповіту від виконання останнього має бути вчинена у письмовій формі. Це виправдано практичними міркуваннями, оскільки дає можливість уникнути непорозуміння щодо висловленої волі, а також забезпечити відповідні докази у випадку виникнення спору.

Про свою відмову виконавець зобов'язаний негайно (тобто у максимально стислі строки, за першої можливості) повідомити спадкоємців, а також інших осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії (відказоодержувачів, кредиторів спадкодавця тощо). Покладення на виконавця такого обов'язку має за мету захистити інтереси спадкоємців. Адже поки відбудеться заміна виконавця заповіту, спадкове майно залишається без догляду, що може призвести до майнових збитків, пропуску строків прийняття спадщини та інших несприятливих наслідків.

2. Право виконавця заповіту на відмову від здійснення своїх повноважень не застережене якимись спеціальними умовами, крім однієї: виконавець не може відмовитися від здійснення своїх повноважень у разі необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям. Після вчинення таких невідкладних дій виконавець набуває права відмовитися від здійснення повноважень у подальшому.

У разі коли виконавець заповіту не повідомив спадкоємців та інших заінтересованих осіб про відмову від здійснення своїх повноважень або не вчинив невідкладних дій, необхідних для захисту прав спадкоємців та інших осіб, і це завдало збитки спадкоємцям, відказоодержувачам тощо, він повинен відшкодувати всі збитки, що виникли внаслідок його неналежної поведінки (ст.ст.22, 1295 ЦК). Умовами відшкодування збитків у цьому випадку є: 1) не-вчинення виконавцем заповіту покладених на нього обов'язків щодо дотримання порядку відмови від повноважень; 2) виникнення збитків у спадкоємців (відказоодержувачів тощо); 3) наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою виконавця заповіту та збитками, що виникли у спадкоємців, відказоодержувачів або інших учасників даних відносин.

869