logo
Довгерт, Кузнецова - Коментар до Цивільного код

2. Видавничий договір

І. Видавничі договори поділяються на: видавничий договір на літературні твори; видавничий договір на твори образотворчого мистецтва; видавничий договір на музичні твори; договори на видання творів у перекладі та ін.

Предметом видавничого договору можуть бути твори в галузі науки, літератури, музики, образотворчого мистецтва, тобто будь-які твори, які допускають можливість їх відтворення і тиражування видавничими засобами (друкарським або іншим способом).

2. Видавничим є договір, на підставі якого автор чи його правонаступник передає або зобов'язується передати видавництву твір наукової чи літературної творчості, а видавництво бере на себе зобов'язання цей твір опублікувати, тобто випустити у світ.

Випуском твору у світ або опублікуванням визнається випуск в обіг примірників твору чи фонограми або відеограми за згодою автора або іншої особи, яким належить авторське право та суміжні права, у кількості, що задовольняє розумні потреби публіки, шляхом продажу, здачі в найм, публічного прокату або шляхом іншої передачі права власності чи права володіння примірником твору або фонограми. Під опублікуванням розуміється також надання доступу до твору чи фонограми через електронні системи інформації. Об'єктом видавничого договору є продукт творчої діяльності автора — твори науки, літератури чи мистецтва, виражені в об'єктивній формі, яка дає можливість відтворювати твір і розмножувати його, тобто випускати у світ. Як уже зазначалося, об'єктом видавничого Договору може бути як готовий твір, так і твір, який автор ще тільки зобов'язується створити і передати видавництву. Це можуть бути твори художні, наукові, суспільно-публіцистичні, навчальні тощо, твори образотворчого мистецтва — оригінали, ескізи, ескізи-макети; музичні твори — ноти у формі клавіру, партитури тощо.

3. Зміст видавничого договору становлять права та обов'язки сторін. Передусім видавничий договір має містити поштові адреси сторін, у ньому визначається місцезнаходження видавництва, особа, яка представляє його і діє на підставі статуту чи іншого документа, що робить цю особу уповноваженою. Зазначається повне прізвище, ім'я та по батькові автора чи його правонаступника та їх точна адреса.

719

У договорі обов'язково має бути зазначено місце і дата його укладення.

Далі в договорі чітко визначається його об'єкт — твір і наводиться його попередньо погоджена назва. Назва твору може уточнюватися у процесі роботи над твором.

Автор зобов'язаний передати твір в обсязі та за структурою, щ0 визначені завданням видавництва, яке додається до видавничого договору і є його невід'ємною частиною. Завдання формулює видавництво, воно вважається прийнятим автором з моменту його письмової згоди на це.

  1. У договорі автор має однозначно підтвердити належність саме йому авторського права і те, що він не зробив щодо нього ніяких розпоряджень, які б суперечили чинному законодавству чиумовам договору. Таке застереження має стосуватися також усякого іншого матеріалу, що використовується у творі. Якщо автор пропонує ілюстративний матеріал, який йому не належить, він має застерегти про це видавництво.

  2. Крім того, автор може передати видавництву на час дії основного права ще й додаткові права:

  1. право попередньої публікації чи пізнішого передруку повністю або частково, в тому числі в газетах або часописах;

  2. право перекладу іншими мовами;

  3. право надання ліцензій на україномовні видання в іншихкраїнах;

  4. право на видання мікрокопій;

  5. право на інші форми розмноження, у тому числі фотомеханічним чи подібним до нього способом (наприклад фотокопіюванням);

  6. право запису чи знімання на апаратурі для пізнішого повторення у зображенні чи звуку, як і право розмноження та відтворення таких записів;

  7. право надання ліцензій на реалізацію вищезазначених прав.

Стосовно обов'язків видавництва, протягом 6 тижнів від подання автором усього твору видавництво зобов'язане розглянути рукс пис і постановити рішення про його прийняття, необхідність дооп| рацювання чи відхилення, про шо повідомляє автора.

Протягом встановленого у договорі строку видавництво повині но видати твір. При цьому воно бере на себе всю організацію, маї теріально-технічні, фінансові та інші витрати щодо підготовки руї копису до друку, виготовлення і розповсюдження тиражу. Видав j ництво здійснює також художнє та технічне оформлення, встанов| лює розміри тиражу, термін випуску, порядок розповсюдження Строк видання твору — 6 місяців від дати прийняття рукопису.

Видавництво виплачує автору гонорар у встановленому догово ром розмірі протягом місяця після виготовлення тиражу.

Видавництво зобов'язане при виданні твору друкувати в ньо\ знак © відповідно до Закону про авторське право.

3. Договір про депонування рукопису

1. Тривалість видання твору досить часто зумовлює передчаснії старіння інформації, яка становить його зміст. Це стосується ере")

720

важно наукових творів. Крім того, висока вартість видання такого вору, необхідність донести наукову чи науково-технічну інформацію якнайшвидше до заінтересованих осіб зумовили необхідність пошуків іншого, відмінного від видання, способу донесення інформації до широкого кола читачів. Такий спосіб був знайдений у формі депонування рукопису твору без його видання. Належним чином оформлений твір передається певній організації для зберігання з метою ознайомлення з твором будь-кого, хто цього бажає. Така форма інформації дістала назву "депонування", з'явився новий вид авторського договору, який поки що грунтовно не досліджено. Немає і нормативного акта, який би регулював відносини депонування.

2. Об'єктом договору є реферати статей, огляди, монографії,збірки наукових праць, матеріали конференцій, з'їздів, нарад, симпозіумів тощо вузькоспеціалізованого характеру, які буває недоцільно видавати звичайним друкарським способом. Особливостізазначених об'єктів полягають у їх рукописній формі і вузько-спеціалізованому характері.

Тези доповідей, крім доповідей на міжнародних, республіканських наукових з'їздах, конференціях і семінарах, звіти про науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи і дисертації об'єктом договору про депонування бути не можуть.

  1. Суб'єктами цього договору виступають організації усіх формвласності. З одного боку, це можуть бути науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, вищі навчальні заклади, редколегіїабо редакційні ради наукових і науково-технічних журналів та іншіорганізації, з другого — Державна науково-технічна бібліотека України, група депонування.

  2. Обов'язки підготувати рукопис до депонування відповідно довстановлених вимог покладаються на самого автора або організацію, що подає рукопис. Передусім має бути прийнято рішення продепонування рукопису. Таке рішення мають право приймати вчені,науково-технічні (технічні), редакційно-видавничі ради наукових,науково-дослідних, проектно-конструкторських організацій, вищихнавчальних закладів; редакційні колегії або редакційні ради наукових, науково-технічних журналів. Рішення зазначених органів маєзатвердити керівник організації. До рукопису додається реферат.Направлення рукопису на депонування здійснюється тільки за згодою автора. Організація, яка направляє рукопис на депонування,відповідає за його зміст.

Таким чином, з договору про депонування рукопису випливає право організації на передачу рукопису на депонування, а для органу інформації — обов'язок прийняти підготовлений відповідно До встановлених вимог рукопис на депонування.

Проте орган інформації може відмовитися прийняти рукопис на Депонування, якщо рукопис оформлено неналежним чином. , Факт прийняття рукопису на депонування і опублікування ретрату засвідчується довідкою про депонування. Факт депонуван-я Рукопису прирівнюється до опублікування друкованих робіт.

Таким чином, автор рукопису після його депонування набуває ..„Орських прав щодо опублікованої праці, але не має права на ви-

ороду.

"ГОг -

721

Інформація про депонування рукопису поширюється шляхом публікації рефератів (або бібліографічних описів) цих рукописів у відповідних реферативних журналах та бібліографічних покажчиках