3. Припинення договору та його наслідки

1. Договір комісії може припинятися на загальних підставах. Перш за все це має місце при його належному виконанні (ст.599 ЦК). Водночас це можливо і до виконання комісіонером завдання. На відміну від розірвання договору, яке передбачає згоду сторін (ч.і ст.651 ЦК), договір комісії може припинитися за Ініціативи однієї з них. У ЦК закріплені дві підстави такого припинення: а) відмова від договору комітента (ст.Ш25); б) відмова від договору комісіонера (ст.1026).

Стосовно вирішення питання щодо припинення договору комісії комітент порівняно з комісіонером має певні переваги: за загальним правилом він може відмовитися від договору у будь-який час. Не зобов'язаний він також пояснювати комісіонерові підстави своєї відмови. Водночас закон захищає й інтереси комісіонера. Відмова комітента безпосередньо стосується інтересів комісіонера, оскільки внаслідок такої відмови останній вимушений змінювати свої плани, спрямовувати свою діяльність в інших напрямах, шукати контрагентів за новими договорами тощо. Це має особливе значення, якщо договір комісії було укладено без визначення строку, й відносини між комітентом і комісіонером мали тривалий, постійний характер. У такому разі комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів (ч.2 ст. 1025 ЦК). Якщо договір комісії мав строковий характер, правило щодо обов'язкового повідомлення про відмову від нього не застосовується І комітент вправі повідомити комісіонера про своє рішення І в більш стислі строки.

2. При відмові комітента від договору постає питання щодо долі майна, яке залишилося у комісіонера. Комітент повинен розпорядитися ним у строк, який було встановлено в договорі (якщо це мало місце), а за його відсутності — негайно. Це правило також спрямоване на забезпечення інтересів комісіонера. Майно, яке він тримає у себе, може бути значним за обсягом, кількістю та загальною вартістю, воно може потребувати спеціального догляду та відповідних умов зберігання. Знаходження такого майна у комісіонера (на його складах) є цілком обґрунтованим під час дії договору комісії і перестає бути таким після його припинення. Тому і встановлено правило щодо скорішого вирішення комітентом питання

642

_₀ розпорядження своїм майном. У разі невиконання комітентом нього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента іншим особам (див. коментар до гл.66 ЦК) або продати майно за найвигІднішою для комітента ціною.

У разі відмови комітента від договору між сторонами проводяться необхідні розрахунки. Комісіонер має право на: а) відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору; б) плату за фактично вчинені дії (ч.5 ст.1013 ЦК, ч.4 ст.1025). Договір комісії передбачає, шо комісіонер діє за рахунок комітента, тому усі витрати, які комісіонер зробив під час виконання доручення, мають бути відшкодовані комітентом. Що ж стосується плати, яку комітент повинен сплатити комісіонерові, то її розмір обмежується тільки фактично вчиненими діями комітента. Це пояснюється тим, що комісіонер не виконав свого обов'язку в повному обсязі І не вчинив договір, який передбачався сторонами в договорі комісії. Хоча вини комітента в цьому немає, оскільки ініціатива припинення договору надходила від комітента, комісіонер не може претендувати на плату, яка йому належала б у разі виконання доручення в повному обсязі. Закон не передбачає також відшкодування комітентом збитків, які можуть виникнути у комісіонера у зв'язку з припиненням договору.

3. Договір комісії може бути припинено не тільки за ініціативи комітента, а й при відмові від договору комісіонера (ст.1026 ЦК). Водночас це можливо лише у деяких випадках. Відповідно до ч.і ст.1026 ЦК комісіонер не вправі відмовитися від договору комісії, якщо цей договір мав строковий характер, тобто в ньому було встановлено строк його дії. Таке положення спрямовано на захист інтересів комітента й установлення необхідної стабільності у відносинах між сторонами. Комітент, який доручив виконання договору іншій особі, має бути впевнений у тому, що його доручення буде виконано. В першу чергу це має значення у випадках, коли строк виконання договору був обумовлений сторонами і давав комітенту підстави розраховувати на його виконання протягом певного часу. Інша справа, коли такий строк установлено не було. Зазвичай це свідчить про тривалість відносин між сторонами, їх постійний характер (наприклад, за договором про падання брокерських послуг (брокерське обслуговування) комісіонер (брокер) постійно здійснює в інтересах комітента правочини шодо купівлі-продажу това-РУ). Відносини, які мають безстроковий характер, можуть бути припинені з ініціативи комісіонера, але при виконанні ним певних Дій. По-перше, комісіонер повинен повідомити комітента про свою відмову не пізніше ніж за 30 днів, по-друге, вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента.

Після відмови комісіонера від договору комітент повинен розпорядитися своїм майном, яке знаходиться у комісіонера. Це можуть бути речі, які були надані комісіонерові для виконання доручення, або частково отримані від контрагента за договором для передачі комітенту. Для розпорядження таким майном комітенту надається 15 днів від дня отримання ним повідомлення комісіонера ^пРо відмову від договору. В Іншому випадку у комісіонера виникає право: а) передати майно на зберігання за рахунок комітента; б) продати його за найвигІднішою для комітента ціною.

2і« 643

4. Ще однією підставою припинення договору комісії, яка спеціально визначена в гл.69 ЦК, є смерть фізичної особи або припинення юридичної особи (ст. 1027 ЦК). Як уже відзначалося, договір комісії не має такої ознаки, як особисто-довірчий характер відносин між його сторонами. Це знаходить свій відбиток І на вирішенні питання щодо припинення договору комісії. За загальним правилом у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи — комісіонера-договір комісії припиняється. Водночас такі наслідки виникають не завжди. Якщо юридична особа — комісіонер, припиняється з переданням усього належного їй майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам, тобто якщо має місце правонаступ-ництво (ст.104 ЦК), договір комісії може зберігати свою силу. Вирішення цього питання залежить від комітента. Договір комісії не припиняється, якщо комітент згоден продовжити його дію і його влаштовує особа нового комісіонера — правонаступника юридичної особи. В іншому випадку комітент протягом строку, встановленого для заявления кредиторами своїх вимог (ч.4 ст. 105 ЦК), має повідомити про свою відмову від договору комісії.

5. ЦК 2003 р. не встановлює правил щодо окремих видів договору комісії. На відміну від нього ЦК 1963 p. мав спеціальні посилання на договори комісії за участю громадян, предметом яких були належні громадянам речі (нові або такі, що були у вжитку), а також на договори щодо продажу продукції сільськогосподарського призначення (ст.ст.395, 401, 404). У ЦК 2003 p. закріплене загальне правило, відповідно до якого законом можуть бути встановлені особливості договору комісії щодо окремих видів майна (ст.1028). Такий підхід у цілому є виправданим. Дійсно, в ЦК мають бути закріплені основні, найбільш важливі норми щодо договору комісії. Норми, які б враховували особливості окремих видів відносин, що випливають із договору комісії, можуть знайти своє закріплення в спеціальних нормативних актах. Звертає на себе увагу один важливий момент: відповідно до ст.1028 ЦК регулювання окремих видів договору комісії має здійснюватися законами, а не підзакон-ними нормативними актами, як це нерідко має місце сьогодні (наприклад, Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами). Такий підхід потребує прийняття відповідних законів, які б регулювали відносини, які виникають в окремих видах договору комісії.

644