§ 3. Банківський вклад

1. Поняття договору банківського вкладу збігається із поняттям депозиту, що визначено у ст.2 Закону про банки, відповідно до якої це кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України чи в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства України та умов договору. Однією стороною у договорі банківського вкладу (депозиту) виключно банківська установа (ст.47 Закону про банки передбачено, шо операції, пов'язані з прийманням вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб, належать до виключно банківських операцій), ін-

668

т стороною (вкладником) може бути як фізична, так і юридична особа.

Договір банківського вкладу є реальним і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошову суму (вклад). За договором банківського вкладу (депозиту) кошти в готівковій або у безготівковій формі, що передані вкладником, стають власністю банку, який у свою чергу використовує їх при здійсненні так званих активних операцій (наприклад, кредитування суб'єктів цивільного обігу).

Водночас у банка виникає зобов'язання шодо повернення вкладнику такої ж самої суми грошей та нарахованих на цю суму процентів або доходу в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу є одностороннім, з моменту його укладення банк має обов'язок повернути суму вкладу та нараховані проценти, а вкладник набуває права вимагати виконання зазначених дій. Зобов'язання банку щодо нарахування і виплати процентів або доходу в іншій формі характеризує цей договір як від-платиий.

2. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізичнаособа, кваліфікується як публічний договір (ст.633 ЦК). Банк немає права відмовитися від укладення договору банківського вкладуз громадянином за наявності у нього можливостей надання фінансових послуг. Можливості банкуй зумовлені наявністю банківськоїліцензії, технічного оснащення для прийняття вкладів; економічними нормативами, що встановлюються НБУ відповідно до вимогчинного законодавства; відсутністю інших причин, що позбавляють банк можливості прийняти вклад. Банк не має права надаватиперевагу одному вкладнику перед іншим щодо укладення договору, якщо інше не встановлено законом. Умови договору банківського вкладу встановлюються однаковими для всіх вкладників,крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Проте слід зазначити, що це правило діє лише для вкладів, що приймаються на одних і тих самих умовах. Банк має можливість змінювати свої процентні ставки залежно від строку дії договорів, суми вкладів, видів вкладів, умов повернення вкладу та інших умов. У разі необгрунтованої відмови банку від прийняття вкладу громадянин має право звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих такою відмовою. Умови договору банківського вкладу, які відрізняються від загальновизначених банком умов щодо прийняття вкладів громадян, є нікчемними.

Прийняття вкладу супроводжується відкриттям вкладного (депозитного) рахунку. При регулюванні відносин банку із вкладником застосовуються норми про договір банківського рахунка (гл.72 ЦК), якщо інше не встановлено гл.71 ЦК або не випливає із суті договору банківського вкладу. Так, за депозитним рахунком не можуть проводитися розрахункові операції за поставлені товари, виконані роботи або надані послуги. Правила про розрахунки, що містяться в гл.72, не можуть застосовуватися у правовідносинах за договором банківського вкладу.

3. Для договору банківського вкладу обов'язковою є простаписьмова форма. Якщо внесення вкладником грошової суми під-

669

тверджується видачею банком ощадної книжки або депозитного (ощадного) сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаям ділового обігу, то вимога про письмову форму договору банківського вкладу вважається додержаною.

Порядок випуску, оформлення, розміщення і погашення ощадних (депозитних) сертифікатів регулюється Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій. Відносини щодо залучення вільних грошових коштів клієнтів банку шляхом передачі їм, наприклад, векселів, облігацій, інших цінних паперів, не можуть бути оформлені як договір банківського вкладу, оскільки мають іншу юридичну природу.

У разі недодержання простої письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним. Грошові кошти підлягають поверненню як набуті без достатніх правових підстав (ст. 1212 ЦК). Вкладник має право вимагати відшкодування доходів (ст. 1214) та виплати процентів, нарахованих на суму вкладу (ст.ст.536, 1061 ЦК).

4. Залежно від умов повернення вкладу банківські вклади можуть бути строковими та вкладами на першу вимогу. Умовами договору щодо вкладу на вимогу передбачено, що вкладник має право на першу вимогу отримати грошову суму у повному розмірі абоїї частину. За строковим вкладом повернення суми вкладу передбачається зі спливом строку, визначеного сторонами договору.

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах ЇЇ повернення. Наприклад, за домовленістю сторін може передбачатися, що вклад повертається з настанням певних обставин.

5. Незважаючи на вид вкладу, банк зобов'язаний видати сумувкладу у повному обсязі або Його частину за першою вимогоювкладника. Це правило має забезпечити захист економічних інтересів вкладників і закріплює право на односторонню зміну умовдоговору, передбачене ст.525 ЦК. Водночас воно не стосуєтьсявкладів, внесених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову вкладника від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною, проте сторони у договорі можуть передбачити порядок видачі вкладу на першу вимогу. Це особливо актуально, якщо сума вкладу, що підлягає видачі, є значною і банку для накопичення цієї суми потрібен певний час.

6. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладнику на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цимвкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу,якщо договором не встановлений вищий процент. Це правило 'захищає економічні інтереси банку у випадку реалізації вкладникомсвого права на дострокове повернення вкладу. Зобов'язання банкущодо виплати процентів змінюється в частині їх розміру. Якщосторони не домовилися про більш високий процент при достроковому поверненні суми вкладу в повному розмірі або у певній час-

670

тині, банк нараховує проценти за вкладом на вимогу- При цьому банк нараховує проценти за вкладом на вимогу, враховуючи суму вже виплачених процентів за ставками строкового вкладу.

у договорі банківського вкладу сторони можуть передбачити умову щодо подовження строку вкладу, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення. Якщо така умова відсутня, договір вважається подовженим на умовах вкладу на вимогу.

7. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Суттєвою умовою договору банківського вкладу є зобов'язання банку виплатитивкладникові проценти на суму вкладу. Якщо договором розмірпроцентів не встановлений, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки НБУ. Облікова ставка — це одинз інструментів, за допомогою якого НБУ встановлює для суб'єктівгрошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів.

Облікова ставка найнижча серед процентних ставок НБУ І є орієнтиром вартості грошових коштів. Облікова ставка НБУ — це виражена у процентах плата, що береться НБУ, за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу за ними і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка найнижча серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші (Закон про Національний банк України).

Правочин, яким може передбачатися, що банк не зобов'язаний платити вкладнику винагороду за користування грошовими коштами, має іншу правову природу, ніж договір банківського вкладу.

8. Якщо інше не встановлено договором банківського вкладу навимогу, банк має право в односторонньому порядку змінити (збільшити або зменшити) розмір процентної ставки. Прийнявши рішення про підвищення процентної ставки, банк може не повідомляти про це вкладника. При цьому банк самостійно визначає порядок встановлення такого підвищення.

Реалізація рішення банку щодо зменшення розміру процентної ставки за договором банківського вкладу на вимогу можлива лише за певних умов. Насамперед зменшення розміру процентів на вклади на вимогу стосується вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів. Прийнявши рішення зменшити розмір процентної ставки за договором банківського вкладу на вимогу, банк зобов'язаний у визначеному договором порядку повідомити про це вкладника. Якшо порядок повідомлення про зменшення розміру процентів на вклади на вимогу не передбачено договором, банк самостійно визначає спосіб повідомлення вкладника (вручення листа під розписку, направлення поштою рекомендованого листа та ін.).

У договорі банківського вкладу на вимогу сторони можуть визначити момент, з якого запроваджується зменшений розмір процентної ставки. Якщо у договорі така умова відсутня, рішення банку щодо зменшення розміру процентної ставки за договором бан-

22л .в

Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на інших умовах його повернення, за умови настання визначених договором обставин незалежно від того, хто є вкладником — фізична чи юридична особа, не може бути од-носторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 1060 ЦК вкладник має право на дострокове повернення частини вкладу, але проценти в такому випадку будуть виплачуватись у розмірі процентів за вкладами на вимогу і в подальшому банк має право зменшувати розмір процентної ставки на загальних підставах.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Іншими словами, у день надходження грошових коштів вкладника у банк за договором банківського вкладу і у день їх повернення вкладникові або списання з рахунка вкладника з інших підстав проценти на банківський вклад не нараховуються.

Якщо в договорі банківського вкладу сторони не передбачили порядок і строки виплати процентів на вклад, банк зобов'язаний на вимогу вкладника виплатити відповідну суму процентів зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані в цей строк проценти збільшують суму вкладу (капіталізація процентів на вклад), на яку нараховуються проценти.

У разі повернення вкладу виплачуються всі нараховані до цього моменту проценти. Якщо вклад повертається до закінчення відповідного строку виплати процентів, то сума процентів нараховується, виходячи з фактичного строку користування коштами вкладника, і сплачуються одночасно з поверненням основної суми вкладу.

9. Будь-яка фізична або юридична особа може внести грошовікошти на рахунок, раніше відкритий вкладником відповідно додоговору банківського вкладу. Внесення грошових коштів на рахунок вкладника іншою особою неможливе, якщо у договорі банківського вкладу передбачена умова щодо заборони банком зарахування коштів на відповідний рахунок від третіх осіб. Якшо третяособа надасть всі необхідні відомості про рахунок за вкладом і тимсамим підтвердить факт згоди вкладника на одержання коштів відтретьої особи, банк зобов'язаний прийняти грошові кошти та зарахувати їх на рахунок вкладника. Розпорядження грошовимикоштами, що внесені на рахунок відповідно до договору банківського вкладу (в тому числі третіми особами), може здійснюватилише вкладник.

Кошти, зараховані на рахунок вкладника внаслідок помилки банку, особи, що вносить грошові кошти, або вкладника, який надав невірні відомості про рахунок, підлягають поверненню. Відповідно до ч.З ст.388 ЦК власник має право витребувати від банківської установи помилково зараховані на рахунок вкладника грошові кошти.

10. Певні особливості, що має договір банківського вкладу накористь третьої особи, визначені у ст.1063 ЦК. Фізична або юри-

672

дична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити

вклад) на користь третьої фізичної або юридичної особи. За своєю правовою природою цей правочин є договором на користь третьої особи (ст.636 ЦК). Внесення грошових коштів на користь третьої особи зумовлює необхідність відкриття рахунка. У випадку, коли вкладником є громадянин, істотною умовою зазначеного договору _є чітке визначення його прізвища, власного імені та по батькові (ст.28), якщо вклад зроблено на користь установи, товариства або іншої організації, істотною умовою є зазначення найменування юридичної особи (ст.90 ЦК).

Договір банківського вкладу, в якому відсутнє ім'я або найменування особи, на користь якої відкритий депозитний рахунок, вважається нікчемним правочином. Особа, що укладає такий договір, може у повному обсязі здійснювати відповідні права вкладника лише до моменту пред'явлення третьою особою до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами. До моменту виявлення третьою особою волі щодо вкладу, особа, що уклала договір банківського вкладу, може, наприклад, отримати проценти на вклад, достроково розірвати або змінити договір за згодою банку. Особа, на ім'я якої укладено договір, може у будь-який момент звернутися (усно або письмово) до банку і виразити намір щодо набуття прав вкладника.

Для набуття прав вкладника особі, на користь якої укладено договір, достатньо, наприклад, звернутися до установи банку з вимогою виплати процентів за вкладом, самого вкладу або його частини; внести грошові кошти на вклад; оформити заповідальне розпорядження на вклад; направити листа до установи банку із зазначенням свого імені і з вимогою надати відомості про рахунок за банківським вкладом тощо. З моменту виявлення третьою особою волі щодо вкладу відбувається заміна особи у відповідному зобов'язанні, і особа, що уклала договір банківського вкладу, втрачає права вкладника.

Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього (повідомила про це особу, яка уклала договір або установу банку), особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або переведення його на власне ім'я.

11. Ощадна книжка оформлюється банком і видається вкладнику на підтвердження факту укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом.

Основними даними, що вказуються в ощадній книжці, є найменування і місцезнаходження банку (його філії), ім'я вкладника, вид вкладу, номер рахунка за вкладом, усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк. Крім того, в ощадній книжці містяться графи, в яких зазначається дата відкриття рахунка, підпис уповноваженої особи, підписи оператора банківської установи та вкладника.

На підставі відомостей про вклад, що зазначаються в ощадній книжці, банківська установа здійснює виплату процентів за вкла-

673

22-

Здійснення таких повноважень вкладника, як отримання банківського вкладу і процентів за ним, надання розпоряджень банку про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом Іншим особам, можливе лише у разі пред'явлення ощадної книжки у банківську установу. Реалізація інших прав вкладника не потребує обов'язкового пред'явлення ощадної книжки у банк. Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку. Як правило, банківська установа здійснює видачу нової ощадної книжки на підставі спеціально встановлених правил, які регулюють відповідні випадки.

12. Відповідно до ст.З Закону про цінні папери ощадний (депозитний) сертифікат є одним з видів цінних паперів. Ощадний (депозитний) сертифікат підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Володільцями ощадного сертифіката можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на^: визначений строк) або на вимогу, іменні та на пред'явника. Статтею 18 Закону про цінні папери передбачено, що іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.

Порядок випуску, оформлення, розміщення і погашення ощадних (депозитних) сертифікатів регулюється Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій.

Сертифікати можуть бути номіновані як у національній, так і в іноземній валюті. Погашення сертифікатів, що номіновані в національній валюті, юридичним та фізичним особам здійснюється банками тільки в національній валюті. Погашення сертифікатів, що номіновані в іноземній валюті, юридичним та фізичним особам здійснюється банками за бажанням їх власників як в іноземній, так і в національній валюті за курсом НБУ на дату їх погашення, зазначену в депозитному сертифікаті.

Строк обігу сертифіката встановлюється від дати видачі сертифіката до дати, коли власник сертифіката отримує право вимоги вкладу за сертифікатом.

Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізити: найменування цінного папера — "ощадний (депозитний) сертифікат"; найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер сертифіката, дата випуску сертифіката; сума вкладу (депозиту), строк повернення вкладу (для строкового сертифіката); зобов'язання банку повернути суму, яка внесена на депозит; процентна ставка за користування депозитом; умови виплати процентів — у разі вимоги вкладника про повернення вкладу до обумовленого строку; найменування або ім'я володільця сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи; печатку банку. Сертифікат має містити також умови випуску, сплати та обігу сертифіката. Банк, який

674

випускає сертифікат, може долучити до його реквізитів та умов інші додаткові умови та реквізити, які не суперечать законодавчим актам України.

Виготовлення бланків сертифікатів здійснюється тільки на державних спеціалізованих підприємствах відповідно до вимог Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку. Бланк сертифіката заповнюється банком друкованим способом або від руки — чорнилом чи кульковою ручкою. Жодні виправлення при заповненні сертифіката не допускаються. Якщо при заповненні бланка сертифіката допущені помилки, він вважається зіпсованим і підлягає знищенню.

Видача і погашення сертифікатів здійснюється лише емітентом. До погашення приймаються тільки оригінали сертифікатів. Сертифікат, виписаний на користь юридичної особи, отримує в комерційному банку керівник підприємства або уповноважена на це особа, а сертифікат, виписаний на користь фізичної особи — особа, яка внесла кошти на депозит, або інша уповноважена на це особа. У разі настання строку вимоги депозиту банк здійснює платіж проти пред'явлення сертифіката на підставі заяви вкладника або особи, уповноваженої на здійснення цієї операції, в якій зазначається рахунок, на який мають бути зараховані кошти. Розрахунки за придбання сертифікатів та виплати сум за ними для юридичних осіб здійснюються тільки в безготівковій формі. Розрахунки за придбання сертифікатів та виплати сум за ними для фізичних осіб здійснюються як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Умови випуску в обіг депозитних сертифікатів НБУ, проведення аукціонів з їх розміщення та порядок погашення регламентується Положенням про регулювання Національним банком України ліквідності банків.

Володілець строкового сертифіката має право достроково пред'явити його у банк до оплати. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачується сума вкладу та проценти, які виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів. Якщо термін отримання вкладу за строковим сертифікатом прострочено, такий сертифікат вважається вкладом на вимогу, за яким на банк покладається зобов'язання сплатити зазначену в ньому суму вкладу та процентів на дату вимоги, вказану в сертифікаті.

675