6. Пожертва

1. Новелою в ЦК є регулювання специфіки відносин, пов'язаних з пожертвою. Пожертва за своєю природою є різновидом договору дарування. Водночас пожертві властиві специфічні, відміннівід дарування ознаки. Насамперед це стосується предмета дарування. Майнові права не можуть бути предметом пожертви. Крім цього, разом з прийняттям пожертви на особу покладається обов'язок,спрямований на досягнення певної наперед обумовленої мети суспільно-корисного характеру.

2. Договір про пожертву є реальним. Моментом виникнення договірних правовідносин є прийняття пожертви.

Оскільки пожертва за правовою природою має ознаки дарування, то положення про договір дарування є правовою основою регулювання коментованих відносин. Якщо законом встановлені спеціальні норми, щодо договору пожертви застосовуватимуться ці положення.

3. Певні особливості має правовий статус пожертвувана. Оскільки договір пожертви спрямований на досягнення певної мети, по-жертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви. Дарувальнику такого права законом не надано. Він можевимагати лише вчинення певних дій на користь третьої особи, а неконтролювати мету використання обдаровуваним дарунка, якщо немає загрози втрати або пошкодження останнього (ч.2, 3 ст.727 ЦК)-

Оскільки використання пожертви має цільовий характер, то зміна призначення пожертви можлива лише за згодою пожертвува-

494

_ча Зазначене право має особистий характер і не передається в порядку правонаступництва. Рішення про зміну мети використання пожертви у разі смерті фізичної особи-пожертвувача або ліквідації юридичної особи може прийняти лише суд.

Цільовий характер пожертви зумовлює ще одне право пожерт-вувача — розірвати договір у разі її нецільового використання. Зазначене право не має особистого характеру. Отже, право вимоги розірвання договору пожертви мають також правонаступники (спадкоємці) пожертву вача.

495