Тема 4. Загальна характеристика процесу доказування у кримінальному провадженні

1. Поняття та види доказування у кримінальному процесі. Доказування як діяльність по збиранню, перевірці та оцінці доказів. Доказування як обґрунтування певної тези (твердження).

2. Поняття та способи збирання, перевірки доказів. Особливості збирання та перевірки доказів в окремих стадіях кримінального провадження. Використання науково-технічних засобів при збиранні та перевірки доказів.

3. Поняття та зміст оцінки доказів у кримінальному процесі.

4. Поняття та класифікація суб’єктів процесу доказування у кримінальному провадженні.

5. Поняття та зміст обов’язку доказування. Суб’єкти, на яких покладено обов’язок доказування у кримінальному провадженні. Характеристика повноважень суб’єктів, на яких покладено обов’язок доказування, щодо збирання, перевірки та оцінки доказів.

6. Поняття та зміст тягаря доказування. Суб’єкти, на яких покладено тягар доказування у кримінальному провадженні.

7. Характеристика суб’єктів, які мають право приймати участь у процесі доказування.

8. Етичні основи процесу доказування у кримінальному провадженні. Гарантії прав та законних інтересів громадян в процесі доказування у кримінальному провадженні.

Задача 1. Климчук і Ярошенко визнані судом винними в тому, що працюючи: перша - завідуючої, а друга - продавцем магазину, вчинили розкрадання товарів і грошей на значну суму. Не заперечуючи факту недостачі, обвинувачені заявили, що розкрадань вони не здійснювали, а недостача, на їх думку, утворилася в результаті їх недосвідченості в торговій справі та недбалого відношення до роботи. Спростовуючи ці пояснення обвинувачених, прокурор послався на те, що Ярошенко працювала в торговій мережі більше п’яти років, а Климчук не могла довести, що при отриманні та відпустці товарів вона допускала помилки.

Чи можна використати наведені прокурором дані як докази в справі і послатися на них в обвинувальному вироку?

Задача 2. Остапенко обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху за ч. 3 ст. 286 КК України, вчиненому за таких обставин. Проїжджаючи по приміському селищу, він перевищив швидкість, не помітив дітей, які каталися на санках по узбіччю дороги, надто пізно намагався загальмувати, коли санки з дітьми викотилися на проїжджу частину дороги. У результаті наїзду двоє дітей загинули.

У судовому засіданні Остапенко винним себе не визнав і показав, що він не бачив дітей до тих пір, поки санки не викотилися на дорогу в декількох метрах від його автомашини, тому він не мав можливості запобігти наїзду. Раніше він не міг помітити санки з дітьми, оскільки уздовж узбіччя ростуть високі кущі, діти каталися за кущами і він їх не бачив. Потерпілі (батьки загиблих дітей) стверджували, що кущів уздовж дороги немає, і тому обвинувачений міг і повинен був побачити санки здалеку та знизити швидкість.

Захисник обвинуваченого представив суду декілька фотографій, на яких з різних місць було зняте місце події, причому, на деяких фотографіях були видно покажчики з найменуванням вулиць і номерів будинків. Ці фотографії були зроблені самим захисником, і він просив долучити їх до кримінального провадження як докази, що підтверджують показання обвинуваченого про обставини наїзду.

Яке рішення повинен прийняти суд за заявленим клопотанням захисника? У чому виражається участь захисника у доказуванні?