Методичні вказівки.

Розкриття першого питання теми у значній мірі пов’язується із знаннями базових положень теорії права про правовідносини, а також відповідних положень цивільного права, які стосуються поняття цивільних правовідносин, їх видів, елементів та загальної характеристики. Розгляд першого питання також передбачає врахування відповідних положень адміністративного права, які стосуються питань, пов’язаних з адміністративними (управлінськими) правовідносинами взагалі, та з загальними засадами управління економікою, зокрема. Після проведення відповідного аналізу автор повинен визначити поняття господарських правовідносин.

Зауважимо, що аналіз вказаних вище положень та запропоноване автором поняття господарських правовідносин дозволять визначити й відповідні їх види. У даному разі слід відмітити, що залежно від обраної правової позиції виділення тих чи інших видів господарських правовідносин може бути різним. Крім того, аналіз положень теорії права дозволить виокремити елементи господарських правовідносин.

Під час написання другого питання автору слід з’ясувати тлумачення категорії "об’єкт правовідношення". При цьому, слід торкнутися співідношення понять "об’єкт правовідношення" та "об’єкт права". Також необхідно дослідити позиції прихильників так званих "моністичних" та "плюралістичних" теорій об’єкту правовідношення, проаналізувати їх та визначити власне поняття об’єкту господарського правовідношення.

Під час виділення видів та здійсненні правової характеристики змісту об’єктів господарських правовідносин, насамперед, слід звернутися до відповідних положень ГК України та Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) щодо видів об’єктів господарського та цивільного права, та вказати, які з відповідних об’єктів є об’єктами суспільних відносин, які виникають під час здійснення господарської діяльності та які вони при цьому мають особливості.

Під час характеристики третього питання слід звернутися до положень ГК України та проаналізувати їх особливості щодо учасників господарських відносин. При цьому основну увагу слід приділити суб’єктам господарювання (підприємцям). Крім того, необхідно проаналізувати правове становище засновників юридичних осіб та вказати власну позицію щодо їх віднесення до підприємців.

Під час аналізу правового становища фізичних осіб-підприємців слід з’ясувати підстави, момент виникнення та припинення, а також зміст підприємницької правоздатності. Особливу увагу слід приділити встановленим випадкам обмеження фізичних осіб у праві на заняття підприємництвом.

Розгляд юридичних осіб, як суб’єктів підприємництва, передбачає з’ясування їх поняття та ознаки, а також види, охарактеризувати підприємницьку правоздатність та дієздатність комерційних юридичних осіб.

При характеристиці четвертого питання необхідно вказати що є підставами виникнення правовідносин взагалі, та на підставі попереднього аналізу, який зроблений в цій роботі, вказати, які саме юридичні факти можуть бути підставами виникнення господарських правовідносин. При цьому необхідно визначити, які юридичні факти можуть виникати в сфері господарювання, однак не породжують господарські правовідносини.