Методичні вказівки.

Під час характеристики першого питання, передусім, необхідно з'ясувати загальне поняття суб'єкта права та суб'єкта правовідношення, як можливого носія суб'єктивних прав і юридичних обов'язків та учасника певних суспільних відносин, що регулюються нормою права. Після цього, виходячи із специфіки господарських правовідносин, слід з'ясувати, хто конкретно може бути їх учасниками. При цьому необхідно звернутися до положень ГК України та проаналізувати його положення про учасників господарських відносин. Зауважимо, що основну увагу слід приділити суб’єктам господарювання (підприємцям). Також необхідно проаналізувати правове становище засновників юридичних осіб та вказати власну позицію щодо їх віднесення до підприємців.

Друге питання передбачає характеристику правового становища фізичної особи-підприємця. Оскільки відповідно до законодавства фізичні особи, як суб'єкти підприємницької діяльності, не можуть бути обмежені в цивільній правоздатності і повинні володіти необхідним обсягом цивільної дієздатності, в роботі слід з'ясувати, що представляє собою правоздатність і дієздатність фізичної особи, а також наявність загальних правил щодо їх обмеження. В роботі слід вказати, з якого моменту виникає підприємницька правосуб'єктність фізичних осіб, і який її обсяг. Також необхідно охарактеризувати підприємницьку дієздатність фізичних осіб. Зокрема необхідно вказати порядок укладення відповідних договорів, межі майнової відповідальності, підстави та порядок припинення підприємницького статусу тощо. Окремо слід зупинитися на можливості застосування положень про юридичну особу щодо фізичних осіб-підприємців, та вказати які саме норми можуть бути застосовані у даному випадку, а які ні.

Проводячи правову характеристику фізичних осіб, як підприємців, слід відзначити, що правовий статус фізичної особи багато в чому залежить від її взаємозв'язку з конкретною державою. Конституція та закони України встановлюють загальні положення, що стосуються правового статусу громадян держави, іноземних громадян, осіб без громадянства, осіб з подвійним громадянством та біженців. На підставі аналізу законодавства України слід визначити загальні засади надання права на заняття підприємництвом іноземцям, особам без громадянства, особам з подвійним громадянствам та біженцям.

Розгляд третього питання має певну специфіку. Так, наряду з загальними підставами, що обмежують правосуб'єктність фізичних осіб законодавець окремо встановлює ряд обмежень по заняттю підприємництвом у відношенні окремих категорій фізичних осіб. Такі обмеження встановлюються Конституцією України, загальним і спеціальним законодавством. В роботі слід з'ясувати стосовно яких категорій встановлені такі обмеження, підстави і порядок їх застосування та мету, що переслідується. Також необхідно з'ясувати за допомогою яких ще засобів може бути досягнута відповідна мета і зробити висновок про доцільність встановлення таких заборон для певних категорій фізичних осіб.

Розгляд четвертого питання передбачає з’ясування поняття юридичної особи та її ознак. Крім того, необхідно визначитися з видами юридичних осіб, основним розмежуванням, в цьому разі, буде поділ юридичних осіб на публічні і приватні, а також комерційні (підприємницькі) і некомерційні (непідприємницькі). Особливої уваги заслуговує класифікація підприємницьких юридичних осіб. Разом з тим слід вказати і види некомерційних організацій та особливості заняття ними підприємництвом.

Оскільки правове становище юридичних осіб характеризується правоздатністю і дієздатністю, то в роботі необхідно з'ясувати з якого моменту вони виникають і коли припиняються. Даючи характеристику правоздатності юридичних осіб слід звернутися до відповідних положень ЦК України та ГК України та викласти свою позицію стосовно того, чи є вона спеціальною (статутною), чи ні.

Розглядаючи питання, пов'язані з дієздатністю юридичних осіб необхідно з'ясувати поняття і органи управління юридичної особи, їх загальну компетенцію та порядок формування. Також необхідно зупинитися на правовому становищі філіалів, представництв та інших відокремлених підрозділів юридичної особи. Окремої характеристики потребує відповідальність юридичних осіб. В завершенні роботи слід відзначити засоби індивідуалізації юридичних осіб в комерційному обороті.