§ 2. Нормативне регулювання взаємовідносин..
загальновизнаним в суспільстві демократичним цінностям1. За висновками Інституту психології АПН України, тоталітарні нетрадиційні культові організації: а) примусово обмежують права своїх членів на освіту, працю, використання засобів масової інформації; б) примушують своїх членів голодувати; в) обмежують час їх сну та відпочинку; г) застосовують засоби і заходи, що в комплексі зумовлюють зниження критичності мислення, вольового та інтелектуального потенціалу особистості. Специфіка деструктивних культів полягає в акцентуванні на істинності їх віровчення, різко негативному ставленні до інших релігій, що веде до міжконфесійної конфронтації.
Активність таких нетрадиційних вірувань є для суспільства великою драмою. Змагаються між собою дві логіки, кожна з яких має свою правду. З одного боку, наприкінці XX ст. у країнах, які претендують на звання цивілізованих, уже неможливим є силування до певної релігії. Свобода віросповідання і право змінювати свою релігію є засадничим правом, закріпленим у Загальній декларації прав людини. З другого боку, кожне суспільство має право оберігати те історично-культурне середовище, в якому тільки й можуть відтворюватися національні особливості народу. Традиційні релігії є складовою і надзвичайно важливою частиною такого культурного середовища. Отже, певного захисту і сприяння вони, без сумніву, потребують.
Завдання держави та законодавця — знайти гармонійний баланс свободи і традиції, не дати суспільству «завалитися» на один бік. Слід відзначити й розвиток у самій церкві, а саме у православній, необновленських течій, що порушують її єдність, ведуть до внутрішньоцерковних суперечностей.
Таким чином, роль та місце Української держави у забезпеченні свободи віросповідання за коленою людиною має визначатися такими положеннями:
— держава має бути світською. «Світськість» держави не означає, що держава впроваджує, підтримує, «спонсорує» атеїстичну ідеологію, зацікавлена у ній. Це лише вираження
1 Полищук Ю. Й. Психологические нарушения, возникающие у людей, вовлеченньїх в деструктивньїе религиознме церкви // Религия, церковь в России й за рубежом. — М., 1995. — № 5. — С. 67—73.
238
того, що держава є нейтральною, безсторонньою щодо будь-яких різновидів віри — як релігійних, так і нерелігійних;
__ держава має чітко законодавчо визначити межі свого
втручання (впливу, протидії, сприяння та ін.) у діяльність релігійних та світських організацій, виходячи із загальнолюдських цінностей і прав людини. Вона не повинна надавати матеріальної підтримки або в іншій формі активно виявляти свою прихильність до якихось релігійних організацій, а також до організацій атеїстичне спрямованих (зважаючи, зокрема, на те, що платниками державних податків є громадяни різних конфесій, а також атеїсти). «Пільгове» ставлення держави до будь-якої релігії, а також до атеїстів (скажімо, запровадження у державних навчальних закладах вивчення тих чи інших богословських або ж, навпаки, атеїстичних предметів) буде порушенням цих засад, перетворюватиме їх на соціальну фікцію, перешкоджатиме міжконфесійній злагоді; — позитивна діяльність держави щодо різних конфесій має бути обмежена: а) обліково-реєстраційною діяльністю на основі повідомного (заявницького) принципу; б) нейтральним арбітруванням у разі виникнення міжконфесійних суперечок, конфліктів з майнових та інших неідеологічних питань — за умови звернення цих організацій до відповідних юрисдикційних державних органів і беззастережного визнання обов'язковості рішень останніх;
__ держава має законодавчо визначити межі діяльності,
фізичної поведінки (проте аж ніяк не думок, не віри), поза які не можуть виходити прихильники будь-якої релігії або іншої віри (віруючі) і будь-які релігійні та атеїстичні організації, відповідно до міжнародних стандартів цих меж (ст. 29 Загальної декларації прав людини). Вона повинна здійснювати контроль за непорушенням цих меж, тобто за дотриманням законності (законів) з боку віруючих усіх конфесій, усіх релігійних і атеїстичних організацій та притягувати до юридичної відповідальності тих, хто порушує чинне законодавство. Реалізація саме такої державної політики щодо права людини на свободу віросповідання і щодо різноманітних ^організацій, які «інституціоналізують» і опосередковують здійснення цього права, є гарантом здобуття миру і злагоди у міжконфесійних відносинах та відносинах між державою та церквою.
239
РОЗДІЛ 10
Підсумовуючи, можна констатувати такі тенденції у здійсненні права на свободу совісті та віросповідання, права на створення релігійних організацій:
— плюралізація вірувань — як результат урізноманітнення їх об'єктів (воно відбувається природно у результаті розвитку людської особистості, збагачення її духовних потреб, розширення її кругозору, обізнаності, уявлень). Ця тенденція чітко простежується й в Україні, про що свідчать дані соціологічних досліджень стану релігійності населення, зокрема молоді. Так, 14 відсотків представників молодої науково-технічної інтелігенції Києва вірять у різні версії східного містицизму, у перевтілення душ тощо;
— демонополізація ролі традиційних релігій у визначенні показників моральності, «праведності» способу життя й поведінки особи, життєдіяльності об'єднань, груп, спільностей у встановленні критеріїв соціально-змістовного розмежування «добра» і «зла» у конкретно-історичних умовах, обставинах. Одним із проявів цієї тенденції можна вважати посилення екуменічного руху серед ряду церков. Симптоматичним є також включення до складу тих моральних принципів, пропагувати які серед своїх прихильників погоджуються нині керівники певних церков, і такої чесноти, як віротерпимість. Причому останню слід інтерпретувати як терпимість не тільки до інших релігій, а й до атеїстів, до, так би мовити, нере-лігійно віруючих;
— деетнізація віри (зокрема, релігійної). Особливо яскраво це спостерігається на процесах поширення нетрадиційних релігій, кількість прихильників яких збільшується серед представників різних етносів, жителів різних континентів, і Україна не є винятком щодо цього. Ця тенденція не оминає й традиційні релігії (наприклад, рух «євреї за Христа»). Тому стає все менш підставним вживання поняття «національна релігія» (і відповідно поняття «національна церква»): адже у кожній етнічно-національній спільноті є, як правило, прихильники різних віросповідань, а у кожній конфесії є люди різного етнічного походження, і це цілком нормальне явище, навіть щодо України, де найпоширенішими є православ'я (організаційно представлене кількома «центрами», інституціями) та греко-католицизм.
240
- § 1. Поняття конституційного права як галузі права
- § 1. Поняття конституційного права як галузі права
- § 1. Поняття конституційного права як галузі права
- § 2. Конституційно-правові норми: загальна характеристика .
- § 2. Конституційно-правові норми: загальна характеристика
- § 2. Конституційно-правові норми: загальна характеристика
- § 3. Конституційно-правові інститути
- § 3. Консгитуційно-правові інсптгути
- § 3. Конституційно-правові інститути
- § 4. Система конституційного права України
- § 5. Конституційно-правові відносини і їх загальна характеристика
- § 5. Конституційно-правові відносини і їх загальна характеристика
- § 5. Конституційно-правові відносини і їх загальна характеристика
- § 5. Конституційно-правові відносини і їх загальна характеристика
- § 6. Джерела конституційного права України
- § 6. Джерела конституційного права України
- § 1. Предмет і завдання науки конституційного права
- § 1. Предмет і завдання науки
- § 1. Предмет і завдання науки
- § 1. Предмет і завдання науки
- § 1. Предмет і завдання науки
- § 2. Функції науки конституційного права
- § 3. Методологія науки конституційного права
- § 3. Методологія науки конституційного права
- § 3. Методологія науки конституційного права
- § 3. Методологія науки конституційного
- § 4. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- § 4. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- § 4. Конституційне пра
- § 4. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- § 1. Поняття конституції, її класифікації
- § 1. Поняття конституції, її класифікації
- § 1. Поняття конституції, її класифікації
- § 1. Поняття конституції, її класифікації
- § 2. Функції, принципи та юридичні властивості Конституції України
- § 2. Функції, принципи та юридичні властивості Конституції України
- § 2. Функції, принципи та юридичні властивості Конституції України
- § 3. Тлумачення Конституції України
- § 3. Тлумачення Конституції України
- § 3. Тлумачення Конституції України
- § 3. Тлумачення Конституції України
- § 3. Тлумачення Конституції України
- § 4. Реалізація Конституції України
- § 4. Реалізація Конституції України
- § 4. Реалізація Конституції України
- § 5. Внесення змін до Конституції України
- § 5. Внесення змін до Конституції України
- § 5. Внесення змін до Конституції України
- § 1. Поняття конституційного ладу
- § 1. Поняття конституційного ладу
- § 2. Основні засади конституційного ладу
- § 2. Основні засади конституційного ладу
- § 2. Основні засади конституційної'!* Ладу
- § 2. Основні засади конституційного ладу
- § 2. Основні засади конституційного ладу
- § 2. Основні засади конституційного ладу
- § 1. Поняття і зміст громадянства
- § 1. Поняття і зміст громадянства
- § 2. Принципи громадянства
- § 2. Принципи громадянства
- § 2. Принципи громадянства
- § 3. Підстави і форми набуття громадянства України
- § 3. Підстави і форми набуття громадянства України
- § 3. Підстави і форми набуття громадянства України
- § 4. Підстави і форми припинення громадянства України
- § 4. Підстави і форми припинення громадянства України
- § 4. Підстави і форми припинення громадянства України
- § 5. Повноваження державних органів...
- § 5. Повноваження державних органів,
- § 5. Повноваження державних органів...
- § 1. Поняття консгитуційно-правового статусу людини і громадянина та його структура
- § 1. Поняття конституційно-правового статусу людини...
- § 1. Поняття конституційно-правового статусу людини.
- § 1. Поняття конституційно-правового статусу людини...
- § 2. Тенденції конституційно-правового регулювання основних прав..
- § 2. Тенденції конституційно-правового регулювання основних прав...
- § 3. Принципи конституційно-правового статусу особи
- § 3. Принципи конституційно-правового статусу особи
- § 3. Принципи конституцшно-г
- § 3. Принципи конституційно-правового статусу особи
- § 3. Принципи конституційно-правового ста
- § 4. Покоління прав людини
- § 4. Покоління прав людини
- § 4. Покоління прав людини
- § 5. Індивідуальні і колективні права
- § 6. Система конституційних прав та свобод...
- § 6. Система конституційних прав та свобод людини і громадянина
- § 7. Особисті права і свободи
- § 7. Особисті права і свободи
- § 8. Політичні права і свободи
- § 8. Політичні права і свободи
- § 9. Економічні, соціальні і культурні права
- § 9. Економічні, соціальні і культурні права
- § 9. Економічні, соціальні і культурні права
- § 9. Економічні, соціальні і культурні права
- § 10. Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні
- § 10. Консгитуційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні
- § 10. Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні
- § 10. Конституційно-правовий статус іноземців і біженців в Україні
- § 11. Обмеження прав людини і громадянина..
- § 11. Обмеження прав людини і громадянина. Права людини в умовах надзвичайного стану
- § 11. ООмеження прав люди
- § 12. Гарантії конституційних прав і свобод...
- § 12. Гарантії конституційних прав і свобод людини і громадянина
- § 12. Гарантії конституційних
- § 13. Конституційні обов'язки людини і громадянина
- § 13. Конституційні обов'язки людини і громадянина
- § 13. Конституційні обов'язки людини і громадянина
- § 1. Поняття, структура та принципи правового статусу національних меншин
- § 1. Поняття, структура та принципи правового статусу...
- § 2. Основні права, свободи та обов'язки національних меншин
- § 2. Основні права, свободи та обов'язки національних меншин
- § 2. Основні права, свободи та обов'язки національних меншин
- § 2. Основні права, свободи та обов'язки національних меншин
- § 3. Механізм та гарантії реалізації прав національних меншин в Україні
- § 1. Поняття громадянського суспільства
- § 1. Поняття громадянського суспільства
- § 1. Поняття громадянського суспільства
- § 2. Конституційно-правові передумови становлення в Україні...
- § 2. Конституційно-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства
- § 2. Конституційно-правові передумови становлення в Україні...
- § 2. Конституційно-правові передумови становлення в Україні...
- § 2. Конституційно-правові передумови становлення в Україні...
- § 1. Сутність і місце політичних партій
- § 2. Особливості становлення політичних партій в Україні
- § 2. Особливості становлення політичних партій в Україні
- § 2. Особливості становлення політичних партій в Україні
- § 3. Правове регулювання статусу політичних партій і громадських організацій
- § 3. Правове регулювання статусу політичних партій...
- § 3. Правове регулювання статусу політичних партій...
- § 3. Правове регулювання статусу політичних партій...
- § 3. Правове регулювання статусу політичних партій...
- § 3. Правове регулювання статусу політичних партій...
- § 3. Правове регулювання статусу політичних партій...
- § 3. Правове регулювання статусу політичних партій...
- § 1. Право людини на свободу світогляду
- § 1. Право людини на свободу світогляду і віросповідання...
- § 1. Право людини на свободу світогляду і віросповідання...
- § 2. Нормативне регулювання взаємовідносин...
- § 2. Нормативне регулювання взаємовідносин держави і релігійних організацій
- § 2. Нормативне регулювання взаєми
- § 2. Нормативне регулювання взаємовідносин..
- § 2. Нормативне регулювання взаємовідносин...
- § 2. Нормативне регулювання взаємовідносин..
- § 2. Нормативне регулювання взаємовідносин...
- § 1. Поняття інформації, основні принципи інформаційних відносин в Україні
- § 1. Поняття інформації, основні принципи інформаційних відносин...
- § 1. Поняття інформації, основні принципи інформаційних відносин...
- § 1. Поняття інформації, основні принципи інформаційних відносин...
- § 2. Види інформації та їх консгитуційно-правове регулювання
- § 2. Види інформації та їх конституційно-правове регулювання
- § 2. Види інформації та їх конституційно-правове регулювання
- § 2. Види інформації та їх конституційно-правове регулювання
- § 3. Правовий статус друкованих та аудіовізуальних засобів масової інформації
- § 3. Правовий статус друкованих та аудіовізуальних змі
- § 4. Взаємовідносини держави і друкованих змі в Укра'іні
- § 4. Взаємовідносини держави і друкованих змі в Україні
- § 4. Взаємовідносини держави і друкованих змі в Україні
- § 4. Взаємовідносини держави і друкованих змі в Україні
- § 4. Взаємовідносини держави і друкованих змі в Україні
- § 1. Поняття виборчої системи і виборчого права
- § 2. Загальна характеристика виборчої системи та її принципи
- § 2. Загальна характеристика виборчої системи та її принципи
- § 3. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів...
- § 3. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів народних депутатів України
- § 3. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів...
- § 3. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів...
- § 3. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів...
- § 3. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів...
- § 3. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів...
- § 3. Правова регламентація порядку організації та проведення виборів...
- § 1. Основні форми безпосередньої демократії
- § 1. Основні форми безпосередньої демократії
- § 2. Поняття і види референдумів
- § 2. Поняття і види референдумів
- § 2. Поняття і види референдумів
- § 3. Всеукраїнський референдум
- § 3. Всеукраїнський референдум
- § 3. Всеукраїнський референдум
- § 3. Всеукраїнський референдум
- § 3. Всеукраїнський референдум
- § 4. Місцеві референдуми
- § 4. Місцеві референдуми
- § 4. Місцеві референдуми
- § 4. Місцеві референдуми
- § 4. Місцеві референдуми
- § 5. Відповідальнісгь за порушення законодавства про референдуми
- § 5. Відповідальність за порушення законодавства про референдуми
- § 1. Поняття державного органу України і його конституційний статус
- § 1. Поняття державного органу України і його конституційний статус
- § 1. Поняття державного органу України і його конституційний статус
- § 2. Принципи організації і діяльності державних органів
- § 2. Принципи організації і діяльності державних органів
- § 2. Принципи організації і діяльності державних органів
- § 3. Система органів державної влади
- § 3. Система органів державної влади
- § 3. Система органів державної влади
- § 1. Верховна Рада в механізмі державної влади
- § 1. Верховна Рада в механізмі державної влади
- § 2. Конституційний склад і структура парламенту України
- § 2. Конституційний склад і структура парламенту України
- § 2. Конституційний склад і структура парламенту України
- § 3. Основні принципи діяльності Верховної Ради України
- § 3. Основні принципи діяльності Верховної Ради України
- § 4. Функції парламенту України
- § 4. Функції парламенту України
- § 4. Функції парламенту України
- § 4. Функції парламенту України
- § 5. Компетенція Верховної Ради України
- § 5. Компетенція Верховної Ради України
- § 5. Компетенція Верховної Ради України
- § 6. Законодавчий процес та інші парламентські процедури
- § 6. Законодавчий процес та інші парламентські процедури
- § 6. Законодавчий процес та інші парламентські процедури
- § 6. Законодавчий процес та інші парламентські процедури
- § 6. Законодавчий процес та інші парламентські процедури
- § 7. Організація і порядок роботи парламенту України
- § 7. Організація і порядок роботи парламенту України
- § 7. Організація і порядок роботи парламенту України
- § 8. Акти Верховної Ради України
- § 8. Акти Верховної Ради України
- § 9. Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- § 9. Консгитуцшно-правовий статус Рахункової палати
- § 9. Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- § 9. Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- § 9. Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- § 1. Правовий статус народного депутата України
- § 1. Правовий статус народного депутата України
- § 1. Правовий статус народного депутата України
- § 1. Правовий статус народного депутата України
- § 1. Правовий статус народного депутата України
- § 1. Правовий статус народного депутата України
- § 2. Особливості правового статусу депутата Верховної Ради арк
- § 2. Особливості правового статусу депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим
- § 3. Особливості правового статусу депутата місцевої ради
- § 3. Особливості правового статусу депутата місцевої ради
- § 3. Особливості правового статусу депутата місцевої ради
- § 3. Особливості правового статусу депутата місцевої ради
- § 3. Особливості правового статусу депутата місцевої ради
- § 1. Уповноважений з прав людини в механізмі забезпечення прав особи
- § 1. Уповноважений з прав людини в механізмі забезпечення прав особи
- § 2. Правовий статус Уповноваженого з прав людини
- § 2. Правовий статус Уповноваженого з прав людини
- § 2. Правовий статус Уповноваженого з прав людини
- § 3. Гарантії діяльності Уповноваженого з прав людини
- § 3. Гарантії діяльності Уповноваженого з прав людини
- § 3. Гарантії діяльності Уповноваженого з прав людини
- § 1. Президент України — глава Української держави
- § 1. Президент України — глава Української держави
- § 1. Президент України — глава Української держави
- § 2. Вибори Президента України
- § 2. Вибори Президента України
- § 2. Вибори Президента України
- § 2. Вибори Президента України
- § 3. Повноваження Президента України
- § 3. Повноваження Президента України
- § 3. Повноваження Президента України
- § 4. Акти Президента України
- § 4. Акти Президента України
- § 1. Система органів державної виконавчої влади
- § 2. Правовий статус Кабінету Міністрів України
- § 2. Правовий статус Кабінету Міністрів України
- § 2. Правовий статус Кабінету Міністрів України
- § 3. Центральні органи виконавчої влади
- § 3. Центральні органи виконавчої влади
- § 4. Конституційно-правовий статус державної виконавчої влади...
- § 4. Консгитуційно-правовий статус державної виконавчої влади на місцях
- § 4. Конституційно-правовий статус державної виконавчої влади...
- § 4. Конституційно-правовий статус державної виконавчої влади...
- § 4. Конституційно-правовий статус державної виконавчої влади.
- § 4. Конституційно-правовий статус державної виконавчої влади.,
- § 1. Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції
- § 1. Конституційний Суд України як єдиний орган...
- § 1. Конституційний Суд України як єдиний орган...
- § 2. Повноваження Конституційного Суду України і порядок його діяльності
- § 2. Повноваження Конституційного Суду України...
- § 2. Повноваження Конституційного Суду України...
- § 2. Повноваження Конституційного Суду України...
- § 1. Поняття і природа судової влади
- § 1. Поняття і природа судової влади
- § 1. Поняття і природа судової влади
- § 2. Судова система України
- § 2. Судова система України
- § 2. Судова система України
- § 2. Судова система України
- § 3. Правовий статус суддів
- § 3. Правовий статус суддів
- § 4. Основні засади здійснення правосуддя
- § 4. Основні засади здійснення правосуддя
- § 4. Основні засади здійснення правосуддя
- § 4. Основні засади здійснення правосуддя
- § 5. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції
- § 5. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції
- § 6. Конституційно-правовий статус прокуратури України
- § 6. Конституційно-правовий статус прокуратури України
- § 6. Конституційно-правовий статус прокуратури України
- § 6. Конституційно-правовий статус прокуратури України
- § 1. Поняття, принципи та форми територіального устрою
- § 1. Поняття, принципи та форми територіального устрою
- § 1. Поняття, принципи та форми територіального устрою
- § 2. Правовий статус Автономної Республіки Крим
- § 2. Правовий статус Автономної Республіки Крим
- § 2. Правовий статус Автономної Республіки Крим
- § 2. Правовий статус Автономної Республіки Крим
- § 3. Адміністративно-територіальний устрій України
- § 3. Адмінісгративно-територіальний устрій України
- § 3. Адміністративно-територіальний устрій України
- § 3. Адміністративно-територіальний устрій України
- § 1. Поняття і юридична природа місцевого самоврядування
- § 1. Поняття і юридична природа місцевого самоврядування
- § 1. Поняття і юридична природа місцевого самоврядування
- § 1. Поняття і юридична природа місцевого самоврядування
- § 2. Система місцевого самоврядування та його принципи
- § 2. Система місцевого самоврядування та його принципи
- § 2. Система місцевого самоврядування та його принципи
- § 2. Система місцевого самоврядування та його принципи
- § 2. Система місцевого самоврядування та його принципи
- § 3. Консгитуційно-правовий статус органів місцевого самоврядування та їх повноваження
- § 3. Конституційно-правовий статус органів місцевого самоврядування...
- § 3. Конституційно-правовий статус органів місцевого самоврядування...
- § 3. Конституційно-правовий статус органів місцевого самоврядування...
- § 3. Конституційно-правовий статус органів місцевого самоврядування...
- § 3. Конституційно-правовий статус органів місцевого самоврядування...
- § 4. Матеріально-фінансова база місцевого самоврядування
- § 4 Матеріально-фінансова база місцевого самоврядування
- § 4. Матеріально-фінансова база місцевого самоврядування
- § 5. Гарантії місцевого самоврядування
- § 5. Гарантії місцевого самоврядування
- § 5. Гарантії місцевого самоврядування
- § 1. Поняття конституційного права як галузі права