logo
частина 1

5. Поняття та предмет адмін. Права

Адміністративне право – молода галузь права. Почала формуватись у Франції. АП – це галузь права, норми якого регулюють сусп. відносини, які виникають: 1) в процесі організації та діяльності ОВВ; 2) в процесі здійснення управлінської діяльності внутрішньо-організаційного характеру всіма держ. органами; 3) в процесі здійснення делегованих повноважень іншими органами (ОМС, громад. організації).

Предмет АП – група однорідних суспільних відносин, що формуються: 1) в ході держ. управління, економічною, соц.-культурною, адмін.-політ. сферами, а також реалізацією повноважень викон. влади делегованих державою недерж. інститутів. 2) в -//- органів викон. влади, … щодо забезпечення реалізації і захисту в адмін. порядку прав і свобод громадян, надання адмін. послуг. 3) -//- внутр. організ. і діяльності апаратів всіх держ. органів, а також у зв’язку проходженням держ. служби чи служби ОМС. 4) -//- застосування заходів адмін. примусу, включаючи адмін. відповідальність. 5) у зв’язку з реалізацією юрисдикції адмін. судів.

6. Метод адмін. права. Специфіка адміністративно-правового регулювання Метод АП – це сукупність способів, що використовується законодавством, для забезпечення регулюючої дії норм АП. Ознаки: - розрахований на суспільні відносини, типу влада – підпорядкування (закріплює керівність сторін). - найчастіше знаходить свій вираз у правових засобах розпорядчого типу (в приписах, включаючи і заборони). - передбачає односторонність волевиявлення одного з учасників відносин, яке є юридично-владним. - не виключає відносин рівності сторін. - часто використовується на началах диспозитивності (сторонам надається можливість вибору, в рамках які передбачені адмін. пр. нормами). Сутність методів АП: - встановлення певного порядку дій у сфері держ. управління (імперативний метод); - заборона певних дій (імперативний метод); - надання можливості вибору дій (диспозит. метод)