§ 1. Суть, принципи і суб'єкти
зовнішньоекономічної діяльності
Процес інтернаціоналізації сучасного світового госйодарства вимагає нового рівня багатобічних економічних взаємин, тому використання різних аспектів і форм зовнішньоекономічної діяльності для підприємств і організацій України знаходить усе більш широке застосування.
Нині суб'єкти всіх форм власності займаються зовнішньоекономічною діяльністю далі — (ЗЕД). Основним нормативним актом, що регулює цю діяльність, є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. У ньому закріплені основні принципи зовнішньоекономічної діяльності, її види, він визначає суб'єктів ЗЕД, встановлює основи правового й економічного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, спеціальні правові режими, юридичну відповідальність. У ньому сформульовані принципи оподатковування, митного регулювання, страхування зовнішньоекономічних операцій, методи захисту прав і законних інтересів держави й інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Зовнішньоекономічна діяльність — діяльність суб'єктів господарської діяльності України й іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаєминах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
В Господарському кодексі України дано поняття зовнішньоекономічної діяльності.
Зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій
>>>332>>>
статті 139 Господарського кодексу, та/або робочою силою.
Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Загальні умови та порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами господарювання визначаються Господарським кодексом, законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими нормативно-правовими актами.
Суб'єкти господарської діяльності України й іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:
• принцип суверенітету народу України в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає: у виключному праві народу України самостійно і незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами; обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання в сфері міжнародних економічних відносин;
• принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, який полягає в праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати в зовнішньоекономічні зв'язки і здійснювати її в будь-яких формах, що не заборонені чинними законами України;
• принцип юридичної рівності і недискримінації, який полягає в рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і забороні будь-яких, крім передбачених законодавством, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
• принцип верховенства закону, що полягає в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності лише законами України;
>>>333>>>
• принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає в тому, що Україна як держава забезпечує рівний захист інтересів усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території і за межами згідно із законами України і нормами міжнародного права;
• принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввозі і вивозі товарів. Принцип еквівалентності передбачає обмін товарами, збалансований за видом і за вартістю. Одним з негативних наслідків порушення принципу еквівалентності в зовнішньоекономічній діяльності, що виражаються в демпінгових постачаннях, є те, що до України з боку іноземних держав і міжнародних економічних організацій застосовуються антидемпінгові заходи.
На основі загального поняття зовнішньоекономічної діяльності визначимо більш детально коло учасників, які безпосередньо можуть виступати як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. До них відносяться:
• фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, які володіють цивільною правоздатністю і дієздатністю згідно із законами України і які постійно проживають на території України;
• юридичні особи, зареєстровані в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України, у тому числі юридичні особи, майно або капітал яких знаходиться цілком у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;
• об'єднання фізичних і юридичних осіб, що не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місце перебування на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
• структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, що не є юридичними особами
>>>334>>>
згідно з українськими законами (філії, відділення тощо), але які мають постійне місцезнаходження на території України;
• спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України й іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місце перебування на території України;
• інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
До іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні відносяться суб'єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження (офіційно зареєстроване місцезнаходження органу управління даного суб'єкта) або постійне місце проживання (проживання на території держави не менше 1 року при відсутності постійного місця проживання на території іншої держави) за межами України.
Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівні права на здійснення всіх її видів, прямо не заборонених законами України, незалежно від форм власності й інших ознак.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно із Законом України «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, можуть займатися зовнішньоекономічною діяльністю, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, у якій постійно проживають або громадянами якої вони є.
Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність згідно з їх статутними документами з моменту придбання ними статусу юридичної особи.
Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України можуть відкривати свої представництва на території інших держав згідно із законами цих держав.
Іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють ЗЕД на території України, мають право
>>>335>>>
на відкриття своїх представництв на території України. Реєстрацію цих представництв здійснює Міністерство економіки України протягом 60 робочих днів із дня подачі іноземним суб'єктом господарської діяльності документів на реєстрацію. За реєстрацію з них стягується плата в розмірі, установленому Кабінетом Міністрів України. У випадку відмови в реєстрації представництва, іноземний суб'єкт господарської діяльності може оскаржити відмову в судових органах України.
Для іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» установлюються такі правові режими:
• національний режим, що означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав і зобов'язань не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується до усіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також до експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, що входять разом з Україною в економічні союзи;
• режим найбільшого сприяння, що означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають права, преференції і пільги в області пошлин, податків, зборів, якими користується іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої країни (виняток становить спеціальний режим);
• спеціальний режим, що застосовується до територій спеціальних економічних зон, а також до територій митних союзів, у які входить Україна, і у випадку встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України.
Відповідно до Господарського кодексу України (ст. 378), суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є:
• суб'єкти господарювання, зазначені в пунктах 1, 2 частини другої статті 55 Господарського кодексу;
>>>336>>>
• підрозділи (структурні одиниці) іноземних суб'єктів господарювання, що не є юридичними особами за законодавством України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України і зареєстровані в порядку, встановленому законом.
У зовнішньоекономічній діяльності можуть брати участь також зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридичної особи, утворені в Україні відповідно до закону органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Держава гарантує однаковий захист усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
- § 1. Предмет і метод господарського права
- § 2. Господарські правовідносини.
- § 3. Господарське законодавство, його система, ознаки та джерела. Господарський кодекс України та його роль в господарській діяльності суб'єктів господарювання
- § 1. Суть ринкової системи господарювання, її основні риси й етапи розвитку
- § 2. Поняття ринку, його функції та механізм функціонування
- § 3. Інфраструктура ринку як система суб'єктів господарських відносин
- § 4. Державне регулювання економіки
- § 1. Підприємництво, його суть і принципи організації
- § 2. Суб'єкти господарювання. Обмеження і ліцензування підприємництва
- § 3. Умови здійснення підприємницької діяльності
- § 4. Державне регулювання, підтримка і стимулювання підприємництва
- § 1. Підприємство — як самостійний суб'єкт господарювання
- § 2. Види підприємств, їх організаційно-правові форми
- § 3. Створення підприємства і порядок його реєстрації
- § 4. Ліквідація і реорганізація та припинення діяльності підприємства
- § 5. Господарська, економічна і соціальна діяльність підприємств
- § 6. Правовий статус господарських об'єднань
- § 1. Загальна характеристика господарських товариств
- § 2. Поняття і статус акціонерного товариства
- § 3. Товариство з обмеженою відповідальністю і товариство з додатковою відповідальністю
- §4. Повне товариство
- § 5. Командитне товариство
- § 1. Поняття власності. Власність як економічна і правова категорії господарського права
- § 2. Форми, види, суб'єкти і об'єкти власності
- § 3. Захист прав власності суб'єктів господарської діяльності
- § 1. Необхідність ринкових перетворень і суть роздержавлення та приватизації
- § 2. Законодавство України про приватизацію
- § 3. Об'єкти і суб'єкти приватизації
- § 4. Порядок і способи приватизації майна державних підприємств
- § 5. Приватизація невеликих державних підприємств (мала приватизація)
- § 1. Фінанси, їх суть, структура і функції. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання
- § 2. Поняття банків. Банківська система України
- § 3. Правовий статус Державного банку України
- § 4. Правове становище комерційних банків
- § 5. Кредит, його суть, форми і принципи організації
- § 2. Поняття, основні елементи податків, їхні види і функції
- § 3. Податкова система України
- § 4. Прямі податки
- § 5. Непрямі податки
- § 6. Основні напрямки реформування податкової системи України
- § 1. Поняття і значення фінансового контролю
- § 2. Види і методи фінансового контролю
- § 3. Органи й організація фінансового контролю в Україні
- § 1. Біржа, її суть, функції і права
- § 2. Організація товарної біржі, її створення і порядок реєстрації
- § 3. Біржовий товар
- § 4. Біржові угоди і біржові операції на товарній біржі
- § 5. Проблеми становлення й удосконалення функціонування товарних бірж в Україні
- § 1. Ринок цінних паперів, його структура і класифікація
- § 2. Фондова біржа, її суть, ознаки й операції
- § 3. Цінні папери, їх поняття, види і класифікація
- §1. Поняття і суб'єкти банкрутства
- § 2. Провадження в справах про банкрутство
- § 3. Проблема інтеграції України в світове господарство та державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- § 4. Черговість задоволення претензій кредиторів
- § 1. Антимонопольне законодавство і його значення
- § 2. Основні поняття, суб'єкти й об'єкти
- § 3. Правове регулювання діяльності природних монополій
- § 4. Антимонопольний комітет України, його структура, функції і повноваження
- § 5. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства
- § 1. Суть, принципи і суб'єкти
- § 2. Види зовнішньоекономічної діяльності
- § 3. Державне регулювання
- § 4. Правове становище спільних підприємств і регулювання іноземного інвестування
- § 5. Правове регулювання вільних економічних зон
- § 6. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічної діяльності
- § 7. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- § 1. Поняття та зміст господарського договору
- §2. Форма договору
- § 3. Умови укладення, зміни і розірвання договору
- § 4. Види договорів
- § 5. Договірні зобов'язання та їх окремі види
- § 6. Відповідальність за порушення господарських зобов'язань