Основні терміни дисципліни:

Ринок - це система соціально-економічних відносин між людьми, які виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну, споживання і ґрунтуються на певних принципах, основними з яких є економічна доцільність і свобода діяльності.

Національна модель економічного розвитку– це сукупність елементів, які формують цілісність національного господарства, механізм, що забезпечує тісний зв'язок і взаємодію цих елементів.

Економічна модель кожної країни– це результат довготривалого історичного процесу, на протязі якого вибудовуються співвідношення елементів моделі і формується механізм їх взаємодії.

Державна науково-технічна політика — це складова соціаль­но-економічної політики держави щодо формування умов ефектив­ного науково-технічного розвитку країни, визначення цілей, на­прямів, форм її здійснення.

Високорозвинена ринкова економіка - це оптимальне поєднання засад, притаманних товарному виробництву (конкуренція, попит і пропозиція, вільне ціноутворення), та цілеспрямованої політики державного регулювання економічних процесів.

Економічна політика держави - це формування системи соціально-економічних цілей розвитку країни, основних завдань, напрямів та засобів їх досягнення.

Інноваційна політика – комплекс принципів та взаємопідтримуючих економічних, правових, організаційних і соціальних методів планування, стимулювання та контролю процесів інноваційної діяльності в науково-технічній та виробничій сферах.

Інновація – нововведення в галузі техніки, технології, організації праці або управління, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, кінцевий результат інноваційної діяльності.

Попит на робочу силу — це платоспроможна потреба роботодавців щодо трудових послуг працівників певних професій і кваліфікації.

Ринок праці – це система відносин між робото­давцем і працездатним населенням з укладання трудових дого­ворів (контрактів) щодо кількості, умов та оплати праці; між насе­ленням і органами державного управління з забезпечення права здійснювати будь-яку економічну діяльність, захисту від дискри­мінації в сфері праці, допомоги і компенсацій при безробітті.

Зайнятість — це діяльність громадян, по­в'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі у ви­гляді заробітної платні, утримання, додаткових виплат і допомог.

Рента – ціна, що сплачується за використання землі та інших природних ресурсів, кількість яких суворо обмежена.

Диференціальна рента І – це додатковий дохід, який утворюється на ділянках, розташованих ближче до ринків збуту продукції, чи за рахунок використання більш родючих земель.

Диференціальна рента II – це додатковий дохід, який утворюється внаслідок додаткових вкладень коштів у одну і ту ж ділянку землі.

Кредит – позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання