Основні терміни дисципліни

Банківська діяльність — це різновид підприємницької діяльності, яка здійснюється банками на професійній основі з метою отримання прибутку.

Банківське право — це система правових норм, що регулюють порядок організації та діяльності банків України, їх взаємо­відносини з клієнтами (юридичними та фізичними особами), що обслуговуються банками, а також порядок здійснення банківських операцій.

Предметом банківського права є суспільні відносини, що виникають у процесі банківської діяльності і регулюють принципи організації та діяльності банків, а також порядок надання банківських послуг.

Норми банківського права є загальнообов'язковими правилами поведінки, які встановлюють і регулюють публічні відносини, пов'язані з ор­ганізацією та функціонуванням банків, з порядком здійснення ними банківських операцій, а також приватні відносини банків з клі­єнтами.

Банківська система – це законодавчо окреслена, чітко структурована сукупність фінансових інститутів, які займаються банківською діяльністю. Банківська система є елементом економічного базису сус­пільства, що розвивається за законами ринкової економіки.

Національний банк України є центральним банком держави, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються чинним законодавством.

Банк – це юридична особа, що має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення до вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Міжбанківські розрахунки— це система здійснення і регулювання платежів за грошовими внесками і зобов'язан­нями, які виникають між банківськими установами в процесі їх діяльності. Міжбанківські безготівкові розрахунки здійснюються че­рез систему кореспондентських рахунків.

Електронні міжбанківські розрахунки — розрахунки із застосуванням електронних засобів приймання, передачі, оброблення та захисту інформації.

Система електронних платежів (СЕП)— це комплекс програмно-технічних за­собів, призначений для виконання міжбанківських розра­хунків між її учасниками.